174499

Абрикоси, персики, слива: які ціни на ринку

Які кісточкові пропонують на майданчику "Шувару"? Зіркою  відео сьогодні є слива - знайшли кілька сортів. Також у огляді цін: алича, абрикоси, персики, нектарини, вишня та черешня.

Пропозиція помідорів різко знизилася, а ціни зросли

За інформацією аналітиків EastFruit, на цьому тижні спостерігається скорочення пропозиції тепличних томатів в південних регіонах України. При цьому попит на них залишається високим, що провокує зростання цін.

Високим попитом користується рожевий помідор, за який зараз вже дають до 35 грн/кг ($1,3 за кг) при реалізації дрібним оптом. За звичайний червоний круглий томат – найдешевшу позицію серед помідорів для свіжого ринку, можна виручити у середньому 27-30 грн/кг ($1,0-1,1). Помідори жовті купують приблизно за тією ж ціною, що і рожеві, і навіть трохи дешевше, а за томати-черрі в середньому платять 45-50 грн/кг ($1,6-1,8).

Відзначимо, що на ринку вже є і ґрунтовий помідор, однак ціни на нього значно нижче. Оптові покупці мало цікавляться ґрунтовими помідорами, оскільки вони розуміють, що ризик псування такої продукції набагато вище. Тому ціни на грунтовій помідор в середньому в два рази нижче, ніж на продукцію закритого грунту. У продажу присутній як «помідор салатний» для свіжого ринку, так і помідор «сливка» для консервації. Ціни на обидві ці позиції приблизно збігаються.

 

Українське вино все частіше купують закордоном

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у січні-травні цього року Україна поставила за кордон вин виноградних на 5,4 млн доларів, тоді як у січні-травні 2019 року цей показник становив 3,6 млн доларів.

Найбільше українського вина протягом звітного періоду було експортовано до Румунії - на 805 тис. дол. Далі йде Німеччина (739 тис. дол.) і Білорусь (605 тис. дол.)

Чимало вина Україна поставила Казахстану (295 тис. дол.), Нігерії (213 тис. дол.) та Іспанії (177 тис. дол.).

Імпорт вина протягом звітного періоду склав 54,8 млн дол.

Бізнес закликає розблокувати процес реєстрації пестицидів і агрохімікатів

Зі слів компаній-членів Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, така ситуація має місце з моменту перейменування Міністерства енергетики та захисту довкілля України і створення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Про це повідомляє прес-служба ЄБА.

Так, наприкінці травня відбулося засідання Науково-експертної ради при Міністерстві, за результатами якого було рекомендовано до реєстрації більше 100 препаратів. При цьому, до сьогодні рішення Міндовкілля щодо реєстрації не прийнято та, відповідно, препарати не вносяться до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Для розуміння, без внесення препаратів до Державного реєстру українські та міжнародні імпортери й виробники засобів захисту рослин не зможуть розпочати процес ввезення та вчасного забезпечення аграріїв значною кількістю продуктів нового покоління. Така ситуація вже призводить до збитків представників легального бізнесу, які не можуть реалізувати продукти. Крім того, наслідком є недоотримання надходжень до державного бюджету, що оцінюються в мільйони гривень від податків та митних платежів.

Варто також зазначити, що період застосування ЗЗР є досить коротким. Відповідно, фермер буде купувати те, що є у наявності. А через відсутність пропозиції високоякісних зареєстрованих ЗЗР, існує ризик суттєвого збільшення попиту на сірий імпорт та фальсифіковану продукцію. Таким чином, якість та безпечність майбутнього урожаю, а, відповідно, і експортний потенціал та валютна стабільність країни можуть опинитися під загрозою.

Водночас, непередбачуваність державної політики, фактично, унеможливлює будь-яке планування бізнес-процесів, що негативно позначається і на легкості ведення бізнесу. Як результат, існує загроза продовольчій безпеки держави через можливе зниження кількості, якості та, найголовніше, безпечності урожаю сільськогосподарської продукції.

"Асоціація завжди наголошувала, що для нас не має великої важливості організаційна структура відомств, з якими ми працюємо. Головне, щоб такі зміни не призводили до затримок у роботі цих структур. Водночас, як ми бачимо, труднощі внаслідок реорганізації все ж виникають. Проте, хочеться сподіватись, що найближчим часом їх все-таки вдасться врегулювати і розпочати дійсно ефективну та продуктивну роботу, що сприятиме, а не перешкоджатиме роботі сумлінного бізнесу", - зазначає Віктор Погорілий, керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації.

Тож бізнес-спільнота звертається до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із закликом звернути увагу на дану ситуацію та налагодити роботу відповідних департаментів, управлінь і відділів Міндовкілля, аби відновити систему державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та, в цілому, забезпечити створення якісних умов для ведення бізнесу в країні, що і є одним із завдань реорганізованого Міністерства.

Національна програма «Шкільне молоко»: чи стане вона реальністю

Спроби повернути у дитячі заклади програму «Шкільне молоко» у роки незалежності робилися неодноразово. Ці спроби спиралися на підтримку окремих локальних програм, ініціативу ентузіастів та добру волю фермерських господарств, які могли якийсь час безкоштовно надавати молоко для шкіл та дитсадків свого району. Але ніхто не може робити такі речі нескінченно. Про це пише у своєму блозі на ІНФАГРО Ганна Лавренюк, віце-президент зі зв’язків з громадськістю Асоціації виробників молока (АВМ).

"Сподівалися на те, що цю практику підхопить держава і врешті решт діти, які проводять довгі години у школі, матимуть можливість щоденно і гарантовано отримувати молоко – продукт, безперечно необхідний в дитячому віці. Нічого такого не сталося, кожного разу ініціативи залишалися місцевими і потихеньку завмирали, хоча іноді географія цих осередків «молочної доброчинності» охоплювала до 22 областей України. 

При цьому тема шкільного молока цікава всім: батькам дітей, що доведено досвідом проведення АВМ кількох таких проектів, молочним господарствам, які отримують стимул для розвитку і покращення якості молока, переробникам молока, для яких участь в програмі означає завантаженість потужностей і гарантований збут цієї продукції. Це мало би бути цікаво і політикам, бо «дитяча тема» за кожної нагоди бадьоро експлуатується депутатами всіх рівнів і виглядає цілком собі благородно. Але чомусь фантазія державних мужів обмежується фарбуванням лавочок і встановленням дитячих майданчиків. Мабуть тому, що на них можна причепити табличку з прізвищем благодійника. А хто ж буде знати про тих, хто організовує поставку молока у школи і таким чином  вирішує хоча б частину проблем з дитячим харчуванням? Коли у дитини з’являється можливість випивати в школі склянку молока, до чого тут причепиш табличку?", - зазначає Ганна Лавренюк.

На її думку, тема молока в дитячому харчуванні ‒ це тільки частина проблеми, яку потрібно розглядати в комплексі. 

"Правильніше говорити не тільки про молоко, а й про те, що в шкільних їдальнях повинні бути в достатньому асортименті свіжі овочі та фрукти, а не тільки умовні каша з котлетою, компот із сухофруктів та пончики з ватрушками. Які на цьому фоні позиції молока? Молоко ‒ продукт особливий, такий, що потребує уважного дотримання правил безпечності і у виробництві, і при доставці, і при безпосередньому вживанні дітьми в самій школі. А це означає дозволи, посилений контроль, індивідуальний підхід. Тобто, не все так просто, і для того, щоб молоко увійшло в шкільне повсякдення, треба докласти зусиль і, що вже казати, іноді перебороти спротив чиновників, від яких потрібен тільки дозвіл, але вони не хочуть зв‘язуватися з цією справою «щоб чого не вийшло». 

Ну і, звичайно ж, гроші. Де брати гроші для того, щоб вивести нарешті цю справу на національний рівень? Підрахунки, зроблені АВМ у ході кількох «шкільномолочних проектів» показують, що грошей потрібно не так вже й багато: при 5 денному навчальному тижні на забезпечення 1 школяра щоденною склянкою молока протягом навчального року потрібна в середньому 1 тисяча гривень. І ще потрібно, щоб програма «Шкільне молоко» стала державною. Тоді можна говорити про бюджетне фінансування, про організацію управляючої структури, яка б тримала цю справу на належному рівні. Досвід організації програм «Шкільне молоко» мають вже  80 країн світу і в Україні з цим досвідом знайомі", - підкреслює експерт.

В АВМ покладають великі надії на те, що з відновленням роботи Міністерства аграрної політики забезпечення шкіл молоком таки почнеться, буде відбуватися чітко і контролюватися з єдиного центру, що забезпечуватиме злагоджену роботу всіх задіяних організацій.

"Я маю на увазі не тільки закупівлю молока, логістику, дотримання необхідних умов щодо безпечності і т.п. Потрібно буде вести також планомірне виховання у дітей і у їхніх батьків правильного відношення до харчування, яке є найважливішою умовою здорового способу життя. І робити це потрібно буде з  використанням сучасних світових практик.

Не секрет, що у світі набувають популярності антимолочні кампанії, що знецінюють важливість вживання справжнього молока. Час від часу публікуються страшилки  про «заводське молоко з хімією» і «корисне базарне» у пляшці сумнівної чистоти. Підкидають дрова у цей вогонь і борці за 90:60:90, і захисники тварин, і досить агресивні прихильники вегетаріанського харчування. В соціальних мережах повно псевдонаукової інформації, яка зі швидкістю степової пожежі поширюється і захоплює думки людей, які написане в блогах завжди сприймають як правду. Там вирують дискусії дилетантів та народжуються нові «докази» і «факти». За цим усім вже ніхто не згадує про дітей, про те, що дитячий організм особливий і перекоси в харчуванні в юному віці часто стають причиною затримки розвитку і просто хвороб, серед яких гіпокальцемія і серцево-судинні захворювання найчастіші, не кажучи вже про хвороби майбутні, якими організм в дорослому віці нагадає про бездумне харчування у віці шкільному.

Нам потрібно з цим щось робити, бо світ вже давно глобальний і антимолочні тенденції відчутні і в Україні. Ми вже зараз бачимо раніше рідкі дитяче ожиріння, серцево-судинні захворювання, ламкість кісток, інші проблеми. На фоні дефіциту рухової активності надто «діджиталізованих» сучасних дітей масштаб проблеми незбалансованого харчування стає просто загрозливим. І ми повинні нарешті зробити рішучий крок для виправлення ситуації: забезпечити доступність молока у школах. Хочу підкреслити, що програма повинна забезпечити саме можливість, дітей не можна примушувати пити молоко, а їх прихильність до молока і свідоме відношення до свого здоров’я треба виховувати.

Сподіваюся, що серед державних діячів нарешті знайдуться ті, хто забезпечить державну підтримку Національній програмі «Шкільне молоко» і вона зможе стати реальністю", - зазначає Ганна Лавренюк. 

Ціни на ріпак опускаються під тиском зміцнення євро та на очікуваннях зростання виробництва

Вересневі ф'ючерси на ріпак на MATIF у п'ятницю продовжили падіння та опустилися на 2,25 €/т до 377,5 €/т, втративши за тиждень 6,5 €/т, але доларова ціна внаслідок зміцнення євро до 1,165 $/€ залишилася на рівні минулого тижня 440 $/т. Головним драйвером зростання стало збільшення прогнозу світового виробництва ріпаку.

Експерти IGC у липневому звіті збільшили у порівнянні з червневими оцінками прогноз світового виробництва ріпаку у 2020/21 МР на 0,5 млн т до 69,8 млн т, що перевищить 68,7 млн т сезону 2019/20. Зокрема для Канади прогноз виробництва каноли збільшили на 0,6 млн т до 19,1 млн т у порівнянні з 18,6 млн т у 2019/20 МР. Для Китаю прогноз виробництва підвищили з 13,8 до рекордних 13,9 млн т у порівнянні з 13,6 млн т у 2019/20 МР.

Одночасно оцінки виробництва для ЄС без врахування Великобританії вкотре зменшили, тепер з 15,6 до 15,4 млн т (17 млн т у 2019/20 МР), зокрема для Франції з 3,5 до 3,4 млн т, що відповідатиме минулорічному рівню, Польщі – з 2,6 до 2,5 млн т (2,3 млн т у 2019/20 МР), Румунії – з 0,7 до 0,6 млн т (0,9 млн т у 2019/20 МР).

Прогноз світового експорту ріпаку у 2020/21 МР у порівнянні з червневим звітом збільшили з 15,2 до 15,5 млн т, що перевищить 15,4 млн т сезону 2019/20. Зокрема для Австралії прогноз експорту збільшили з 1,8 до 1,9 млн т (1,7 млн т у 2019/20 МР), а для Канади – з 9,4 до 9,7 млн т, що відповідатиме рівню минулого року.

Ціни на канолу (гмо ріпак) на біржі ICE Canada у п’ятницю виросли на 0,5% до 487,3 CAD/т або 364,2 $/т на тлі подорожчання пальмової олії, але покращення погодних умов в Канаді найближчим часом посилить тиск на котирування.

Ф’ючерси на пальмову олію в Малайзії продовжують спекулятивне зростання на прогнозах скорочення виробництва та у п’ятницю виросли на 2,6% до 2778 рінггитів/т або 651,8 $/т, додавши в ціні за тиждень 6%, а за два тижні – 14,5%.

Джерело: graintrade.com.ua