182818
178171

A.G.R. Group придбав два агропідприємства на Херсонщині

Як говориться в повідомленні компанії, на даний момент загальний земельний банк A.G.R. Group з урахуванням придбаних підприємств становить понад 32 тис. га, з яких більше 2 тис. га знаходяться під зрошенням.

Відзначається, що для агрохолдингу A.G.R. Group придбання даних підприємств - стратегічно важлива подія. У компанії серед різних напрямків оптимізації вирощування культур, розробили план розвитку зрошуваного землеробства, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення площ зрошуваних земель, дренажних систем і розширення аграрного потенціалу холдингу. Саме виходячи з стратегії розвитку системи зрошення земель, компанія купила зрошувані землі в Херсонській області.

 «У 2021 році на зрошенні в Херсоні буде близько 1930,1 га зайнято кукурудзою, 100 га - соєю, 304 га - озимим ячменем, 119,6 га - озимою пшеницею, 304 га - живильною соєю (другий урожай) після озимого ячменю. Частина богарних земель буде залишена  під пар. Буде також закладений цілий ряд польових експериментів з удосконалення технології вирощування культур в умовах Херсонської області», - розповів начальник відділу впровадження та моніторингу технологій в рослинництві Сергій Хаблак.

Довідка: Агрохолдинг A.G.R.Group працює в чотирьох областях України (Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській). Обробляє 28,8 тис. га. У липні компанія запустила свій перший елеватор. «Середино-Будський елеватор», потужністю одноразового зберігання 28 тис. т має п'ять власних смуг залізничних шляхів протяжністю 2 км, транспортне обладнання з потужністю навантаження 300 т / год.

Джерело: agroportal.ua



Імпорт цукру має стабілізувати ціни на українському ринку

7 квітня у Мінекономіки відбулася відкрита зустріч усіх учасників української бурякоцукрової галузі для обговорення ситуації, яка склалася на ринку цукру та пошуку спільних рішень щодо стабілізації цінової ситуації та наповнення внутрішнього ринку цукром. Участь у заході взяли аграрії – виробники цукрових буряків, переробники – виробники цукру, виробники продуктів харчування та напоїв, представники торгових мереж та профільних аграрних асоціацій, а також імпортери.

Враховуючи минулорічні несприятливі погодні умови, зокрема, посуху, в Україні було зібрано значно менше цукрових буряків – 8,6 млн тонн, що зумовило зниження обсягів виробництва цукру з 1,5 млн тонн у минулому маркетинговому році (МР) до 1,1 млн тонн у поточному. Оскільки у 2020/2021 МР внутрішнє споживання цукру оцінюється у 1,2 млн тонн, та враховуючи необхідність формування перехідних залишків цукру на кінець МР на рівні не менше як 250 тис. тонн, прогнозований обсяг імпорту цукру складе 110 тис. тонн.

«Мінекономіки на регулярній основі проводить моніторинг ситуації на цукровому ринку та підтримує діалог з усіма учасниками ринку. Станом на сьогодні роздрібна ціна зафіксувалася на рівні 24,5 грн за кілограм. Ми розуміємо необхідність у забезпеченні учасників виробничого процесу цукровою сировиною, насиченні внутрішнього ринку достатніми обсягами цукру та стабілізації цінової ситуації. З цією метою в березні Мінекономіки видало ліцензії на імпорт 120 тис. тонн цукру-сирцю», - зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Він додав, що зараз у Мінекономіки розглядається питання щодо видачі найближчим часом ліцензій на імпорт додаткових 50 тис. тонн цукру-сирцю. Крім того, у лютому-березні було завезено 40 тис. тонн цукру за встановленою тарифною квотою із нульовою ставкою мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Учасники зустрічі зауважили, що імпорт цукру-сирцю дозволить забезпечити переробні галузі достатньою кількістю сировини, що в свою чергу наситить ринок та сприятиме зниженню роздрібної ціни в торгових мережах.

«Собівартість цукру з ввезеної цукрової сировини, як зазначили учасники зустрічі, становить близько 20 грн за кілограм. Відповідно, після здійснення імпорту в найближчі тижні цінова ситуація вирівняється і цукор стане доступнішим для українців. Тим часом, в Парламенті розглядається можливість тимчасового обнулення імпортного мита на ввезення цукру білого в Україну, що також сприятиме насиченню внутрішнього ринку цукром», - додав Тарас Висоцький.

Учасників поінформували, що за оперативними даними областей у 2021 році очікується посіяти цукрові буряки на площі майже 230 тис. га, що дозволить повністю задовольнити внутрішній ринок цукром власного виробництва у наступному маркетинговому році, а також експортувати надлишок на зовнішні ринки.

За результатами зустрічі присутні відмітили, що постійна комунікація міністерства з учасниками ринку є корисною для кращого розуміння і врегулювання подібних ситуацій, а також для прийняття консенсусних рішень для вирішення поточних завдань галузі. Наступна зустріч із основними учасниками цукрової, борошномельної та олійно-жирової галузей відбудеться в п’ятницю, 9 квітня.

Ваш вибір 'Подобається'.


Юрій Косюк продає дві яхти, щоб погасити борг перед МХП – Forbes

Про це повідомляє Forbes.

Garson у січні 2021 року знайшов нового власника, імʼя якого не розголошується.

Обидва судна побудовані в 2012 році. Яхта Косюка – плавуча пʼятипалубна вілла з вертолітним майданчиком. Вона може прийняти на борт 10 гостей і 30 членів екіпажу. 

Велика яхта Косюка завжди ходила в супроводі Garсon. Завданням Garсon було першим знаходити найкращі бухти, причали, стоянки і добиратися до них раніше основного судна.
МХП не коментує продаж яхт. "Ми поважаємо особисте і сімейне життя Юрія Косюка і всіх співробітників, — відповіла спікер МХП Ірина Ванникова. — Нам невідомі подробиці приватного життя і ми не отримували дозвіл на поширення подібної інформації в ЗМІ".

Як пише видання, продаж "Туза" допоможе Косюку погасити борг перед власною компанією. У 2019 рада директорів МХП видала компанії Косюка WTI Trading Limited, яка володіє 59,7% акцій МХП, кредитну лінію до 80 млн доларів. 

Протягом двох років Косюк брав різні суми в борг і частково погашав кредит, щоб не вийти за кредитний ліміт. За два роки він виплатив МХП 27,3 млн доларів. Решту 67,4 млн доларів засновник МХП має повернути до грудня 2021 року.

 

МХП не коментує цю тему, обмежуючись посиланням на те, що всі операції з повʼязаними особами в компанії здійснюють відповідно до затвердженої політики. 

"Ми розкриваємо всю інформацію з повʼязаними особами, як вимагає законодавство та правила Лондонської фондової біржі, — каже Ванникова. — Додаткові відомості про господарські операції компанії ми вважаємо конфіденційною інформацією".

Джерело: Економічна правда



Держава нехтує інтересами маленького фермера

Політолог Володимир Цибулько у коментарі УНН пояснив, чому в Україні зараз на державному рівні майже не підтримують маленькі фермерські господарства та надають перевагу великим агрокорпораціям.

Так, Цибулько пояснює, що така ситуація з нехтуванням інтересів маленьких господарств була не завжди.

"Раніше були цільові програми у державі, наприклад, підтримка виноградарства і садівництва. Це якраз невеликі фермерські господарства. Останнім часом держава підтримувала тільки експортноорієнтованих фермерів, тому великі зерновики та агрокорпорації отримували привілеї й це спотворювало повністю конкурентне середовище в аграрній сфері", - вважає політолог.

Окрім цього, велику роль у просуванні інтересів великих агровиробників відіграє політичний лобізм, а також відсутність системної підтримки маленького фермера серед парламентарів.

"Чому так? Та тому що великі виробники аграрні займаються лобізмом, вони вкладають в політику гроші, ведуть своїх депутатів в парламент, парламент висуває своїх міністрів. А міністри відстоюють їхні інтереси. Це типові лобістські механізми. У парламенті може одиниці щиро за тих фермерів переживають", - наголосив Цибулько.



В Україні почнуть продавати хлібокомбінати: які підприємства підуть з молотка

Про це повідомив заступник голови Фонду Тарас Єлейко під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, пише RegioNews.

"До Фонду були передані 7 КХП, 3 з яких - такі, що не працюють, 4 – такі, що працюють. Загальна потужність зберігання-634 тис. тонн, це близько 1% потужності всіх елеваторів, які є в Україні", – сказав він.

Серед хлібокомбінатів, які підлягають приватизації - Новопокровський (Харківська область), Неполоковецький (Чернівецька обл.), Дунаєвецький (Хмельницька обл.), Радивилівський (Рівненська обл.).

Серед тих, що не працюють - Полтавський, Івано-Франківський та Ніжинський, майно яких повністю заарештовано.

Нагадаємо, онлайн-аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" в Хмельницькій області відбудеться 7 травня.



Уряд розширив державну підтримку аграріїв на 2021 рік

7 квітня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка розширює державну підтримку сільгоспвиробників на 2021 рік, доповнивши її шістьма новими програмами. Таке рішення прийнято в рамках реалізації Закону України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки аграріїв.

«У тісному діалозі з аграрними асоціаціями та бізнесом ми напрацювали нові механізми підтримки, які допоможуть вирішувати актуальні проблеми аграріїв. Це такі як, наприклад, посуха, високі ризики, низька оборотність коштів, низька рентабельність вирощування певних культур. Нові програми дозволять забезпечити стабільність діяльності аграріїв та збільшення виробництва. Це, в свою чергу, покращить продовольчу безпеку держави та доступність товарів для кінцевого споживача», - прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Серед нових програм підтримки АПК:

державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції;

відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

державна підтримка сільгоспвиробників, які використовують меліоровані землі;

державна підтримка виробників органічної сільськогосподарської продукції;

державна підтримка виробників картоплі;

державна підтримка сільгоспвиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь (гречка).

«Держава компенсує аграріям втрати, які вони понесли минулого року внаслідок надзвичайних погодних умов. Також для подальшого убезпечення виробників від можливих фінансових втрат ми запроваджуємо агрострахування. Плюс додаємо програми, які направлені на посилення галузевого виробництва, зокрема, гречки та картоплі, для насичення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва та стабілізації цінової ситуації в країні», - додав міністр Ігор Петрашко.