Аграрії на окупованих територіях незахищені від кримінальних переслідувань після деокупації
Якщо не зареєструвати господарство на окупованій території за російським законодавством, то ферму заберуть, а власника та працівників росіяни відправлять на допит, а ймовірно й у “підвал”. Про це розповідають учасники ВАР, господарства яких залишились на окупованих територіях. Більше того, після звільнення на них чекають слідчі дії з боку української влади.
Про це повідомляє пресслужба ВАР.
Фермери на захоплених землях не можуть повноцінно працювати. В них бракує запчастин, насіння, добрив, ЗЗР. Логістичні ланцюги зруйновані, продати врожай майже неможливо. На дорогах – блокпости, тривають постійні обшуки та погрози. З боку окупантів відбувається постійний тиск з вимогою зареєструвати господарство за російським законодавством, останнім часом вимагають отримати й громадянство росії. Аграрії-учасники ВАР розповіли про свою роботу в окупації. Всі імена та назви підприємств змінені з міркувань безпеки.
Без реєстрації – у “підвал”
З 2002 року Олександр Гладчук господарював на своїй фермі в Запорізькій області. На початку 2022 року в нього було 1460 гектарів під традиційними культурами та 170 голів молочного скота. За рік господарство сплачувало близько 3 млн грн податків та давало роботу з півсотні місцевим мешканцям. Перші БТР загарбників зайшли 29 лютого. З того часу господарство почало занепадати.
“Через те що зачинився молокозавод, ми віддали всіх корів на забій. Потім почала зупинятись техніка, бо з’явився дефіцит запчастин. Врожаю продавали дуже мало та за низькою ціною. Росіяни постійно погрожували через те, що я не реєстрував господарство згідно з їхнім законодавством. У сусіда забрали все, тому що цього він не зробив. Через постійні погрози мені довелося виїхати, а за фермою доглядають робітники, які залишилися у нашій місцевості. Вони працюють та заробляють собі гроші на існування”, – розповів Олександр Гладчук.
Після реєстрації в росії працівників господарства почали примушувати отримати громадянство країни-окупанти. Санкції за ухиляння – ті ж самі.
“Ми до останнього тримались та уникали співпраці із росіянами, чекали деокупації. Але ті, хто не можуть виїхати, – опиняються на межі. Закон про колаборацію убезпечив би нас від утисків після звільнення. Дав би чіткий сигнал як можна поводитися із загарбниками, а як ні”, – наголосив Олександр Гладчук.
Хто ти після звільнення?
У селі Луганської області, де розташовані потужності аграрія Сергія Павловського, окупанти стояли на світанку 24 лютого 2022 року. Через свою проукраїнську позицію Сергію довелось виїхати. На Батьківщині залишилось господарство, де він обробляв 1300 га, та 15-річний яблуневий сад (150 га). Робітникам вдалося налагодити господарську діяльність, але вистачає лише на заробітну плату та підтримку господарства. На початку повномасштабного вторгнення заплатили всім пайовикам, завдяки чому мешканцям села протриматись деякий час.
“Ті хто залишився у селі з окупантами, зробили це не від гарного життя. У кого батьки хворіють, хто сам не може, хто не встиг. Ну, які вони колаборанти? В селі живуть бідні люди, яким потрібно якось виживати. Якби був прийнятий закон, що не визнає аграріїв посібниками агресора, це дало б нам можливість працювати без порушення українського законодавства”, – зазначив Сергій Павловський.
Нагадаємо, 5 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким запровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм. Зраднику загрожує від штрафу до 170 тисяч гривень до позбавлення волі строком до 5 років. Вже у серпні, після початку повномасштабного вторгнення, поліція відкрила понад 1200 кримінальних проваджень за цією статтею.
Експерти кажуть, що норми закону розмиті, а правоохоронці можуть їх інкримінувати майже будь-кому на деокупованій території. Задля уточнення деталей законопроєкту, 5 серпня Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій створило робочу групу з напрацювання деталей до документу. Вони втілились у два законопроєкти, які досі не ухвалені. Тоді в МінТОТі заявили:
«Формально під кримінальну відповідальність могли підпадати люди, які жодним чином не шкодять Україні, а вимушені працювати у реаліях тимчасово окупованих територій, щоб прогодувати власні родини та підтримувати життєдіяльність своєї громади: наприклад, лікувати хворих або забезпечувати роботу об’єктів критичної інфраструктури. До Мінреінтеграції почали надходити сотні звернень: люди просять роз’яснити, чи підпадає та чи інша діяльність під Кримінальний Кодекс України», – пояснили необхідність ухвалення цих документів в МінТОТ.
“ВАР неодноразово закликає народних депутатів ухвалити законопроєкт №7646 “Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність» №7647. Їх положення чітко встановлюють норми – хто є зрадник, а хто працює заради виживання”, – зауважують у ВАР.