Аграрії перемогли Фірташа і відстояли своє право на ринкову ціну на мінеральні добрива

Квоти на імпорт мінеральних добрив вводитись не будуть, оскільки це суперечить інтересам України. Таке рішення за результатами розслідування опублікувала сьогодні Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає дане рішення Комісії, яке на сьогодні є безпрецедентним, адже ухвалене не в інтересах олігарха, а в національних інтересах України. Протягом місяця вся аграрна спільнота боролась проти введення квот на імпорт добрив та остаточної монополізації ринку, доводячи до влади факти про шкідливість для економіки України такого кроку. Аби їх почули, аграрії виходили з акціями протесту на дороги, під кабмін та Офіс президента.

 «ВАР з 2016 року боролася з олігархом Дмитром Фірташем і вперше за 4 роки нам вдалося перемогти. Цього разу ми перемогли і відстояли своє законне право на ринкову ціну. Але на цьому боротьба не закінчується. Адже монополія компанії OSTCHEM на ринку добрив, на жаль, ще залишається. І саме ця монополія, згідно із рішенням Антимонопольного комітету України, має бути примусово розділена. Лише тоді аграрії матимуть справедливу ціну саме на вітчизняні добрива. За це і будемо боротися далі!», - наголосив голова ВАР.

Всеукраїнська Аграрна Рада дякує за підтримку аграріїв у даному питанні президенту України Володимиру Зеленському, народним депутатам комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, а також – депутатам Європарламенту, Литовського сейму за підтримку за межами нашої країни.

Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо що за результатами розслідування Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства має намір ввести квоти на імпорт мінеральних азотних добрив із країн-торгових партнерів України -  країни ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США.

Провідні аграрні асоціації виступили з різкою критикою такого наміру, адже вбачали у ньому лобіювання інтересів українського монополіста з виробництва добрив – групи компаній Ostchem, до якої входять основні заводи із виробництва добрив і яка належить олігарху Дмитру Фірташу

Хурму в Україні вирощують з кожним роком дедалі активніше

Зважаючи на суттєві зміни клімату не довго чекати того часу, колі хрущі гудітимуть вже не над вишневим садком коло хати, а над садком хурми. Виявляється хурму в Україні вирощують з кожним роком дедалі активніше, пише seeds.org.ua.

Щодо потепління і кліматичних змін дендролог Євгеній Ткачук заспокоює: “зміну клімату не треба перебільшувати, тим більше що це саме зміна, а не просте потепління”.

Однак хурма вже давно не просто гостя на городах України, є дослідний колекційний сад в ДП Новокаховське і навіть повноцінний приватний сад Наталі Мартишинець. Буяє цей сад хурми на схилах Чорної гори, яка височіє над Виноградовом, що на Закарпатті.

Промислових плантацій хурми в Україні поки що не існує, хоча клімат цілком для цього підходящий.

“Промислова культура хурми гібридної для виробництва фруктів для споживання в свіжому вигляді можлива в приморських регіонах, частині Закарпаття та Одещини, вся інша територія України може бути використана для вирощування хурми вірджинської для переробки плодів на джеми та пастилу”, – розповів  дендролог Євгеній Ткачук.

До речі хурма, це не овоч і не фрукт. Хурма – це ягода. Однак дізнатися точно скільки людей вже вирощує цю ягоду в Україні важко. “Точна статистика відсутня. Виходячи з опитування, можна впевнено говорити про сотні садівників”, – каже Євгеній Ткачук.

Водночас говорити про те що незабаром українці можуть споживати винятково власну, місцеву хурму, поки зарано, зазначив експерт. Однак доповнити вітчизняною продукцією полиці українських магазинів цілком можливо, переконаний Євгеній Ткачук.

До речі, саджанці і сіянці хурми в Україні продають вже давно.

За сіянець хурми, однорічний, дикий і не щеплений просять до 100 гривень. Уже щеплений саджанець хурми коштує приблизно 300 гривень, кронований — від 600, а той, що на наступний рік плодоноситиме — понад тисячу гривень.

Хурма не потребує спеціальної обробки хімікатами, а плодоносити починає на четвертий рік. Семирічне дерево дає близько 20 кілограмів врожаю. Дерева старіші, від 15 до 50 років, можуть принести до 200 кілограмів. А ось росте хурма довго – дві сотні років.

 

Аграрії задоволені відмовою від введення квот на імпорт добрив

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) прийняла рішення не обмежувати поставки в Україну мінеральних добрив. Про готовність ввести квоти на імпорт життєво важливих для українських аграріїв товарів, в травні цього року заявило Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнес» неодноразово зверталась з офіційними листами до Президента і керівників органів вищої державної влади про катастрофічні наслідки планованих нововведень для сільськогосподарської галузі і негативний ефект на економіку в цілому.

Квотування поставок призвело б до створення штучного дефіциту і, як наслідок, різкого підвищення цін на продукцію українських монополістів, виробничі потужності яких не в змозі забезпечити потреби агросектору в міндобривах. За підрахунками УКАБ, в разі введення квот на добрива, 50 тис. фермерів були б змушені щорічно субсидувати групу компаній «Остхем» Фірташа на $ 500 млн.

Зростання витрат на міндобрива неминуче призвів би до подорожчання собівартості аграрної продукції і зростання споживчих цін.

«Нарешті поставлена крапка в контроверсійний історії з квотами на мінеральні добрива. УКАБ вважає даний крок єдиним правильним рішенням, яке забезпечує збереження національних інтересів України, не йде в угоду монополістам та дозволить і надалі продовжувати розвиток аграрного сектору. Дякуємо, що дослухались в Мінекономіки, Верховній Раді та Офісі Президента, приділили увагу цьому питанню, зваживши всі «за» і «проти», та вплинули на прийняття справедливого рішення. Важливо кожну законодавчу ініціативу розглядати з різних сторін, враховувати плюси і мінуси того чи іншого рішення для всіх причетних та прогнозувати наслідки його прийняття», - коментує Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ. 

Ініціатором квотування імпорту мінеральних добрив з країн ЄС, Перської затоки, Південної Африки, Туреччини, Казахстану, Білорусі, Грузії, Китаю і США виступила група компаній «Остхем», що входить до складу хімічної бізнес-імперії Group DF олігарха Дмитра Фірташа. Group DF є абсолютним монополістом з виробництва аміачної селітри в Україні, контролює найбільшого виробника комплексних добрив - державне підприємство ПАТ «Сумихімпром». У серпні 2019 року, за заявою підконтрольних Group DF предприємств, МКМТ почала розслідування фактів різкого сплеску імпорту добрив в період 2016-2019 років, який, як стверджували монополісти ринку, завдав непоправної шкоди вітчизняному хімпрому.

Яка вартість перших вітчизняних персиків

На поточному тижні в Україні почалося збирання ранніх сортів персика, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Поки що прибирання проходить переважно в південних районах Одеської області. Проте вже на початку наступного тижня збирання ранніх сортів персика просунеться в Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях.

За інформацією експертів проекту, перші партії персика в цьому році надійшли в продаж фактично в ті ж терміни, що й роком раніше, при цьому ціна на перші партії даних фруктів в середньому на 34% вище, ніж на початку сезону минулого року.

Так, на даний момент перші партії персика ранніх сортів українські садівники пропонують до продажу за ціною 27-40 грн/кг ($1,01-1,5/кг). Більш масово вийти на ринок українські виробники планують приблизно через 10 днів.

За словами самих садівників, урожай персика в поточному році буде значно нижче торішнього. Основною причиною зниження валового збору даних фруктів стали неодноразові заморозки в квітні і травні, в результаті чого багато господарства півдня втратили значний відсоток врожаю персиків і абрикосів.

Ваш вибір 'Подобається'.

У Держгеокадастрі розповіли, скільки зареєстрували земельних ділянок

До Державного земельного кадастру станом на 22 червня 2020 року внесено відомості про 21,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га.
Про це повідомляє пресслужба Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Facebook.

«Станом на 22 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 21,7 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (за останній тиждень – 27,2 тис. новосформованих земельних ділянок площею 26,7 тис. га), зокрема 14,5 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 31,4 млн га», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 7,399 тис. адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 52) та нормативну грошову оцінку 3,43 тис. населених пунктів (за останній тиждень – 29).

Україна майже вдвічі збільшила імпорт російських товарів агровиробництва

За п’ять місяців поточного року Україна імпортувала з Російської Федерації товарів агровиробництва (УКТ ЗЕД 1-24) на суму $19,95 млн, що на 45,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року ($13,64 млн).

Про це свідчать дані Державної митної служби.

При цьому експорт вітчизняної сільгосппродукції до РФ за звітний період скоротився на 5,5% – з $27,3 млн до $25,8 млн. Таким чином торговельне сальдо у згаданій категорії скоротилося на 56% – з $13,7 млн у січні-травні 2019 року до $6 млн – 2020-го.

Серед товарів сільгоспвиробництва, які Україна найбільше імпортувала з Росії за згаданий період:

1. Картопля – 41,825 тис. тонн на суму понад $7 млн;
2. Патока – 10,341 тис. тонн на суму $562 тис.;
3. Дегра – 3,58 тис. тонн на суму $589 тис.;
4. Гречка, просо – 2,921 тис. тонн на суму $1,058 млн;
5. Насіння та плоди олійних культур – 1,113 тис. тонн на суму $430 тис.

У топ-5 сільгосптоварів, які Україна експортує до РФ:

1. Какао-паста – 3,533 тис. тонн на суму $12,96 млн;
2. Супи чи бульйони – 2,495 тис. тонн на суму $2,339 млн;
3. Води з доданням цукру – 1,902 тис. тонн на суму $527 тис.;
4.Готові соуси та продукти для їх приготування – 1,171 тис. тонн на суму $1,641 млн;
5. Шкурки та інші частини птахів – 533 тонни на суму $235 тис.

Джерело: AgroTimes