178171

Аграрії забезпечені ЗЗР на третину від потреби

Станом на 11 лютого 2021 року забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин становить 9,69 тис. тонн препаратів, або 31% до їх потреби — 31,6 тис. тонн. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

У повідомленні ідеться, що засобами захисту рослин найбільше забезпечені Вінницька, Запорізька та Луганська області. Найменший запас ЗЗР зафіксовано у сільгосппідприємств Миколаївської, Київської та Харківської областей.

Станом на аналогічну дату минулого року забезпеченість ЗЗР була на рівні 9,6 тис. тонн за потреби 31,4 тис. тонн.

Джерело: agro-yug.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Молоко з ячменю: унікальний продукт не поступається в смаку та поживності тваринному

Дочірня компанія AB InBev Take Two Foods створила із пивоварного ячменю рослинне молоко зі смаковим профілем та вмістом поживних речовин, що максимально відповідають тваринному продукту.

У ячмінному молоці є білок (від 5 до 8 грамів), вітамін D, кальцій. Окрім того, йому притаманний вершковий смак. Рівень калорійності варіюється залежно від смаку – від оригінального несолодкого до ванільного та молочного шоколаду зі вмістом 12 грамів цукру на 100 мл.

Take Two Foods виготовляє інноваційний продукт із високорозчинної протеїнової суміші EverPro BR EverGrain, яка містить 85% білку з ячменю та рису.

Новий продукт добрерозчинний та має кремову текстуру. Його можна пити, додавати у смузі, каву чи випічку.

Джерело: 24tv.ua

В'єтнам стане першою країною, що виробляє вакцину від АЧС

У В’єтнамі завершено дослідження та пілотну програму вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС). Очікують, що промислова розробка почнеться з другого кварталу цього року.

Як тільки продукція буде офіційно реалізована, країна стане першою в світі, що виробляє вакцину від цього захворювання.

Пілотну програму вакцинування завершено на 72 свинях у нормальному стані зі 100%-им коефіцієнтом успіху. Вже відомо, що вакцина показує результати упродовж 14 днів, і може використовуватися на схрещених породах.

У лютому минулого року В'єтнам звернувся до Сполучених Штатів з проханням передати генетично змінені зразки АЧС, розроблені для полегшення виробництва вакцин. В'єтнам планує виготовити чотири партії вакцини по 10 тис. доз кожна.

Дослідницькі групи В'єтнамської академії сільськогосподарських наук випробували вакцини на трьох свинофермах. З загальної кількості вакцинованих тварин 16 з 18 свиноматок та 15 свиней забійних кондицій були в здоровому стані через два місяці, причому деякі з свиноматок народили здорових поросят.

Джерело: PigUA.info 

Різкі зміни погоди можуть призвести до випадання посівів — фермер

На думку заступника директора агрофірми «Інтер-Агро-База» Сергія Макухи із Чернігівщини, робити висновки про стан озимих культур на його полях поки що рано. Про це він розповів Kurkul.com. 

На перший погляд, морози рослинам не страшні, адже сніговий покрив достатньо їх захищає. Швидше за все, станом на середину лютого посіви в задовільному стані. 

«Усе залежить від того, як танутиме сніг. Якщо відлига змінюватиметься морозами, то озимі можуть задихнутися, а відтак буде випадання посівів. Крім того, у нашому регіоні випало досить багато снігу, тому під час відлиги можна цілком чекати на повені та підтоплення полів. А через «дзеркала» може загинути багато рослин і це негативно відобразиться на врожайності сільгоспкультур», — зазначив фермер. 

Сергій Макуха додає, що насправді «зайвої» вологи в сільському господарстві не буває, тому нинішня ситуація цілком може добре позначитися на розвитку ярих культур у цьому сезоні. Хоча тут теж можуть бути свої ризики з відтермінуванням посівів у правильні дати через ймовірну надмірну вологу в полях.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Зробити малих фермерів ефективнішими та прибутковішими: рецепт агрохабу

«Доступ до знань та інформації, сервісних послуг та якісних засобів виробництва є нині однією з ключових проблем для мікро та малих сільгоспвиробників, – наголошує Юрій Бакун, експерт Програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО. 70% виробників в Україні відчувають потребу в  якісному технологічному та навчальному супроводі».

Що може бути ефективним та доступним для аграріїв інструментом цієї підтримки?

Принаймні одним із таких у програмі бачать створення та функціонування центрів агрокомпетенцій, які можуть стати осередками агрохабів на локальному рівні. Про модель таких осередків та можливі способи підтримки аграріїв ними йшлося на кількаденних онлайн дискусіях під загальною назвою «Агрохаби – від ідеї до капіталізації в Україні». 

Селяни та дрони – час знайомитися 

Чи  багато малих сільгоспвиробників в Україні використовують дрони? На жаль, ні. І не лише малих. Безпілотниками нині користуються лише 10% сільгосппідприємств на близько 10% українських сільгоспземель. 

Таку цифру наводить Наталія Табінська, експертка  програми АГРО з надання сервісних послуг для агровиробників.

«Сьогодні навіть не всі великі та середні виробники користуються цими технологіями, – констатує вона. – Тоді як  безпілотні літальні апарати можна використовувати для досліджень важкодоступних земель, проводити за їхньої допомоги ґрунтові зйомки, ідентифікувати проблемні ділянки, здійснювати контроль якості внесення добрив та якості посівів, проводити безпосередню хімічну обробку полів. Зрештою, використовувати для охорони врожаю».

Дрони над полями – це цікаво та сучасно. Звісно, не лише до них немає нині доступу у малих сільгоспвиробників. Наталія Табінська перераховує інші очевидні потреби: індивідуальні консультації, тренінги та навчання, ознайомлення з успішним досвідом інших, дорадчі послуги для територіальних громад, доступ до лабораторій, отримання якісних засобів виробництва, агрегація. 

Стратегічна мета центрів агрокомпетенцій – підвищити ефективність та прибутковість малого агробізнесу через надання йому підтримки та більшого доступу до  цих інструментів зростання.

Теоретично, різними сучасними послугами малі агровиробники можуть скористатися і тепер. Пропозицій на ринку чимало, однак є й очевидні перешкоди.  В одних випадках це  зависокі ціни, в інших – брак інтересу великих постачальників чи надавачів послуг до індивідуальної співпраці з дрібними клієнтами. 

Центри агрокомпетенцій – що це?

Запропоновані програмою АГРО моделі центрів, які забезпечують потреби агровиробників у засобах виробництва, сервісних та інформаційно-консультаційних послугах на місцевому рівні можуть допомогти у подоланні цих бар’єрів. Окрім іншого, центри агрокомпетенцій можуть стати своєрідними клубами за інтересами для малих виробників – допомагати там, де поодинці вирішити питання важко.  

Разом із традиційними дорадчими послугами, розроблена  програмою модель передбачає низку напрямів, націлених саме на доступ до нових технологій та методів господарювання.

Перший – точне землеробство. Йдеться про використання фермерами згаданих вище дронів. Доцільність оснащення центрів агрокомпетенцій такими апаратами обгрунтовано в розробленій програмою АГРО моделі. При цьому важливо організувати навчання, відповідний технологічний та програмний супровід для фахівців, які будуть здатні працювати з безпілотниками та здійснювати аналіз на підставі отриманих через дрони даних. 

Другий  напрям – діагностика в польових та лабораторних умовах. 

«Сьогодні малі та середні виробники майже не користуються послугами лабораторій. Це той напрям, який однозначно покаже свою ефективність, якщо ця послуга буде доступнішою», – вважає Наталія Табінська. Вона перераховує можливі дослідження, яких потребує сучасне  ефективне агровиробництво: аналіз ґрунту та вимірювання його вологості, аналіз води, насіннєвого матеріалу, аналіз овочів та фруктів на залишки нітратів, листова діагностика рослин та мікроекспертиза рослин. Очікується, що діагностичний та лабораторний супровід також стане частиною агрохабів. 

Третій напрям – постачання малим фермерам засобів сільськогосподарського виробництва та якісний сервісний супровід. Саме тут може спрацювати ефект «клубу за інтересами».

Виробників та дистриб'юторів  якісного насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин сьогодні багато. Вони мають кваліфікований персонал, здатний забезпечити консультаційний супровід аграрія. Однак, знову ж, великі компанії воліють працювати з клієнтами, які мають значні потреби у засобах виробництва. Працювати  поодинці з мікро- та малим бізнесом – нерентабельно. І агрохаб може стати своєрідним містком між такими постачальниками та малими фермерами.

«Форми співпраці можуть  бути різними, – каже Наталія Табінська. – Наприклад,  агрохаб проводить конкурс на укладення угод з тими чи іншими дистриб’юторами, що пакетно постачають потрібні малим фермерам засоби: насіння, добрива, засоби захисту. Таким чином наш агровиробник отримає доступ і до якісних засобів, і до  кваліфікованої інформації про них».

Цей напрям важливий ще з однієї причини. За різними оцінками, нині на ринку 25-30% засобів захисту рослин є фальсифікатом, а в елементі дрібної фасовки ця частка може зростати до 50-90%. Так само великі ризики існують на ринку мінеральних добрив, насіннєвого та посадкового матеріалу.

Ну й четвертий, «нетрадиційний» напрям підтримки агровиробників – агрегація. Тобто, колективний збут малими виробниками вирощеної продукції, перетворення низки дрібних партій на більші оптові. Для фермерів це означає вищі прибутки та більшу прогнозованість їхньої роботи.

Скільки це коштує

Центри агрокомпетенцій можуть бути приватними, комунальними або кооперативної форми власності. Програма АГРО розробила маркетингову стратегію таких центрів, проаналізувала сильні та слабкі сторони запропонованої моделі, способи подолання ризиків. Представила фінансову модель їх створення та можливі варіанти цінової політики.

Отже, скільки це може коштувати?

Можливі два варіанти, які  відрізняються підготовкою, спектром та глибиною надання послуг. Відповідно, є різними і за обсягом необхідних для їх запуску інвестицій.

Для започаткування першої моделі потрібно близько 635 тис. грн. Такий центр матиме лабораторію на базове лабораторне та діагностичне обладнання, відносно недорогий дрон із можливостями дослідити та обміряти ділянку.

Друга модель вартістю близько 5 млн. грн означатиме наявність лабораторії з більшими можливостями, дорожчий дрон із більшою кількістю функцій та здатністю обробки насаджень за допомогою пестицидів та агрохімікатів, ґрунтовнішим наданням традиційних дорадчих послуг – агротехнологічний супровід, юридичні консультації та інше. 

Джерелами фінансування можуть бути як приватні кошти, кошти з місцевих бюджетів, а також проєктні кошти з проєктів міжнародної технічної допомоги.
У тому числі від програми АГРО. Саме зараз триває оголошений нею конкурс на отримання субгранту «Створення центрів агрокомпетенцій/агрохабів з надання комплексних послуг для агровиробників плодово-овочевої та ягідної продукції». Участь у конкурсі можуть  взяти суб’єкти підприємницької діяльності, неурядові громадські організації та бізнес-асоціації. Заявники повинні бути готовими співінвестувати не менше 30% від загальної суми бюджету проєкту. Заявки приймають до 5 березня 2021 року.

З розрахунком на партнерів

Залежно від обраної фінансової моделі, агрохаб може бути укомплектовано різною кількістю фахівців, здатних надавати консультації та супровід малим агровиробникам. Однак, у будь-якому разі привабливою є й взаємовигідна співпраця з постачальниками засобів сільгоспвиробництва та послуг. Чи готові до цього потенційні партнери?
 
Компанія «Укравіт» – найбільший український виробник препаратів для хімічного захисту сільськогосподарських культур промислового та приватного секторів. Має власне виробництво сучасних високоефективних пестицидів та агрохімікатів, у тому числі добрив з мікроелементами та засобів для знищення побутових шкідників. У її структурі є Інститут здоров’я рослин з потужним лабораторно-науковим комплексом.

Компанія добре позиціонована для роботи на місцях, в тому числі з агрохабами.
«Маємо 17 регіональних представництв зі спеціалістами, які займаються безпосередньо агрономічним супроводом, – розповідає керівник Сервісно-технологічного відділу компанії Сергій Сальников. – Також вони допомагають замовникам підібрати те чи інше дослідження, відібрати за потреби зразки. Надаємо будь-який  агрономічний супровід.  Відкриті до всіх, у кого є зацікавленість у співпраці».
 
Сергій Сальников зауважує, що останнім часом зростає інтерес малих виробників до проведення лабораторних досліджень.
 
Велика  транснаціональна компанія «Yara» постачає свою продукцію у понад 60 країн. Вона спеціалізується на засобах живлення рослин і точному землеробстві, що дозволяє фермерам покращити врожайність та підвищити якість продукції.
 
«Компанія вже має схожий досвід кооперації. Наприклад, на ринку Аргентини ми працюємо з дорадчими службами, малими фермерськими господарствами і створюємо щось на кшталт агрохабів, – говорить про перспективи співпраці з центрами агрокомпетенцій Микола Панчук, керівник напряму цифрових технологій компанії. – Були би раді створювати щось в Україні, однак поки не просунулися настільки далеко в силу певних ринкових і політичних обставин».
 
Ну й насамкінець знову про безпілотники. Drone.UA – потужна компанія, у складі якої функціонують власні інженерні та виробничі підрозділи, центр із обробки даних. Вона є імпортером і дистриб’ютором продукції найбільш популярних торгових марок.
 
«Я три роки тому казав, що дрони обприскувати поля не будуть ніколи. Не вірив у  це», – на своєму прикладі ілюструє швидкі зміни співзасновник компанії Валерій Яковенко. За його словами, ситуацію кардинально змінило суттєве здешевлення послуг безпілотників – торік ціна обробки поля ними впала до рівня наземної обробки. 
 
Тож ідея дронів в агрохабах цілком реальна. Водночас Валерій наголошує, що  центрам на початках потрібна буде сервісна та навчальна підтримка.
 
«Без навчання ніяк, – переконаний він. – Ми пропонуємо нашим клієнтам два дні теорії і три-чотири дні практичних занять у полі. Ми не вчимо, як треба літати – а як правильно картувати поле та підготувати його до роботи, формувати пілотну команду. Радимо, кого треба найняти, а кого не варто, як вибрати додаткове обладнання. Важливим є розташування громади, полів та багато інших нюансів».
 
Це вже практичні поради для тих, хто візьметься за створення центрів агрокомпетенцій та агрохабів, які мають усі шанси вже незабаром стати реальністю.
 
Стаття стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Ця стаття відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США. Докладніше про Програму USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) за посиланням.

Автор - Анатолій Марциновський

 

 
 
 

Названа найбільш посухостійка культура для вирощування в зоні Степу

Про це AgroTimes сказав завідувач лабораторії неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААНУ Анатолій  Коваленко.

«За запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на рівні 38,6-50,2 мм, як це спостерігалось у 2007, 3012, 2013 та у 2017 роках, урожайність зерна сорго була у 2,3-3,8 рази вищою за ячмінь ярий. Тому ячмінь ярий доцільно висівати лише у разі запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту не менше, ніж 72-93 мм, а за менших – краще з економічної точки зору висівати сорго», – зазначив науковець.

Основною особливістю сорго, яка дає змогу йому переносити посуху, є здатність впадати в анабіоз і після відновлення достатнього зволоження продовжувати свій ріст.

Найбільш адаптовані для Південного Степу ранньостиглі і середньоранні сорти і гібриди вітчизняної та іноземної селекції. За дефіциту ґрунтової вологи кращими є сорти Кварц, Атлант, Ерітрея та гібриди Понкі, Бургго, Майло, Зуні тощо. На полях з достатнім зволоженням ґрунту на час сівби більш продуктивними є гібриди Спрінт W,  Прайм, Пума, Фріскет.