Аграрії закликають владу не допустити остаточної монополізації ринку добрив

Провідні аграрні асоціації, які входять до Всеукраїнського Аграрного Форуму – ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнська асоціація громад, Асоціація «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» - звернулись до президента Володимира Зеленського із закликом не допустити остаточної монополізації ринку українських добрив, яка йому наразі загрожує.

Аграрні асоціації звернули увагу президента, що введення квот на імпорт азотних мінеральних добрив, як те має намір зробити Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, базуючись на результатах розслідування Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі (МКМТ), практично одразу призведе до їх здорожчання.

«Даний процес ще більше поглибить кризову ситуацію, що склалась у сільському господарстві, та буде вести не тільки до росту банкрутств серед аграріїв, але і до падіння вартості сільськогосподарських земель», - йдеться у зверненні.

У зверненні також наголошується, що після впровадження квот рівень ціни на внутрішньому ринку визначатиме той, хто матиме внутрішню квоту. А по групі азотних добрив це, фактично, один виробник – група компаній OstChem, яка належить олігарху Дмитру Фірташу. Таким чином, введення квот на імпорт добрив лише посились внутрішнього монополіста та дозволить йому знову диктувати ціну на добрива для аграріїв.

«Необхідно зазначити , що факт монопольного становища групи компаній OstChem на ринку азотних добрив та зловживання цим становищем був встановлений Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ) в ході відповідного розслідування. У вересні 2019 року АМКУ ухвалив рішення примусово поділити групу компаній OstChem у частині виробників азотних мінеральних добрив і накласти штраф на трейдингову компанію групи, «НФ Трейдінг Україна», у розмірі 107 млн. грн.», - наголошують члени ВАФ.

Відтак, агроасоціації звернулись до президента з проханням захистити національні інтереси держави та вжити дієвих заходів щодо недопущення запровадження штучних перешкод, які зашкодять аграріям. Адже такі заходи збільшать витрати агровиробників, знизять обсяги аграрного виробництва і, водночас, збагатять та посилять вплив олігархічних структур на українську політику і економіку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через послаблення карантину подорожчає свинина

Часткове скасування карантинних обмежень та початок сезону пікніків спровокує пожвавлення попиту практично на всі види м’яса, зокрема, на свинину. Це, у свою чергу, призведе до подорожчання продукту. Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій можуть зрости на 10%, вважають аналітики Асоціації “М’ясної галузі”. За їхніми прогнозами, ціна на живець свиней з 25 по 31 травня коливатиметься від 41 до 43 гривень за кілограм.

“Порівняно з минулим тижнем ціна підніметься на 2—10%. Зміна цін буде неоднорідною за регіонами. Зростання викликане, в першу чергу, пожвавленим попитом через послаблення карантинних обмежень. Частково відновлюють роботу заклади громадського харчування, запрацювали ринки, люди розпочали виїжджати за місто. Навіть з урахуванням цих стимулюючих чинників, ажіотажних змін в попиті очікувати не варто, адже знижені доходи населення не дозволять купувати відносно дорогу свинину у великих обсягах. Незмінним залишається тиск дешевшої за українську імпортної свинини”, – повідомляє Асоціація “М’ясної галузі”.

Джерело: Meat-Inform

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці стали більше пити вітчизняних вин

Про це УНН розповів генеральний директор корпорації "Укрвинпром" Володимир Кучеренко.

За його словами, український ринок наповнений виноробною продукцією як вітчизняного, так і закордонного походження.

"Цьому сприяє не тільки відкритість нашої митної території, але й сприятливі умови (дотації, експортна, цінова, кредитна та рекламна політика тощо) для виробників в інших країнах щодо виробництва та експорту продукції, в тому числі до України", - уточнив гендиректор корпорації.

Однак, у зв’язку зі світовою пандемією і ситуацією, що склалася з закриттям кордонів, українці стали більше звертати увагу на продукцію вітчизняного виробника, каже Кучеренко.

"У зв’язку з карантином українці стали заощадливіші. Оскільки продукція українського походження має більш лояльні цінову політику у порівнянні з іноземною, - люди дедалі частіше віддають перевагу саме їй", - додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Квоти на імпорт добрив: у Мінекономіки назвали запобіжники від зловживань ціною та дефіциту товару

Як міністерство балансуватиме внутрішнє виробництво і імпорт та запобігатиме зловживанням цінами на продукт, розповів на своїй сторінці у Facebook заступник міністра, Торговий представник України Тарас Качка, передає УНН.

За словами Качки, для торгових захисних заходів важливим є обсяг виробництва, виробничі потужності, робочі місця.

“Це — наріжний елемент. Я дуже хочу, аби рішення АМКУ по групі OSTHEM було виконане. Нам потрібна демонополізація. Це не підлягає сумніву”, — пише він.

Разом із тим, важливо збалансувати інтереси внутрішнього виробництва і імпорту.

“Тому, з точки зору торгівлі — запропоноване рішення нейтральне. З будь-яким новим власником заводи даватимуть людям працю, вироблятимуть продукцію і платитимуть податки. Я вже не кажу про світовий контекст, адже дедалі більше країн відходять від захисту конкуренції на внутрішньому ринку заради виграшу у конкуренції глобальній.

У нашому ж контексті регіональний конкурент — Єврохім — за всіма параметрами одіозніший. У цій частині дискусії навряд чи можна когось у чомусь переконати, але принаймні важливо донести свою думку”, — пише заступник міністра.

Ключовою історією на ринку добрив, ретельно дослідженою АМКУ, є питання ціни, продовжив Качка. Для Мінекономіки важливо збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну.

“Тому як страховка від зловживань ціною є сенс передбачити, що квоти діють доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.

Орієнтиром може бути і FOB Чорне море. Правда, треба брати до уваги, що ціна опту на внутрішньому ринку це скоріше DDP, ніж FOB (а це суттєва відмінність для ціни). Утім — це деталі, по яких можна дійти згоди”, — уточнив заступник міністра.

Щодо управління потенційними квотами — важлива прозорість, недискримінація і неможливість монополізації квот, пише Качка. Без цього впроваджувати взагалі будь-яке рішення не можливо, додає він.

“По всіх цих питаннях варто далі говорити і намагатися знайти конструктивне рішення.

А рішення потрібне. Бо якщо ми його закричимо і затопчемо, то лише поглибимо глуху економічну громадянську війну між промисловцями і аграріями”, — інформує Качка.

Нагадаємо, Мінекономіки пропонує ввести квоти на імпорт добрив в Україну. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З чим українські аграрії вийдуть на світовий ринок у новому сезоні

Світовий ринок аграрної продукції увійшов у фазу «погодного ринку» — період, коли вирішальне значення для формування цін мають погодні умови у головних країнах — експортерах зерна. Прогнози не просто нестабільні — щодня озвучуються нові цифри майбутніх валових зборів та цін. Останнім часом ми почули щонайменше три прогнози щодо українського врожаю, три різних точки зору на одну й ту саму ситуацію, що склалася на полях.

Менше
Найбільш негативний прогноз надало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. За розрахунками профільного відомства,цього року в Україні очікується справжнє падіння валового збору зерна — одразу на 15 млн т, або на 20% у порівнянні з минулим сезоном. Отже, прогноз становить близько 60 млн т усіх зернових (у 2019-му— понад 75 млн т).

За висновками міністерства, така картина складеться через дефіцит вологи і низку економічних факторів, обумовлених пандемією COVID-19. Ці висновки міністерства зроблені ще на підставі даних, отриманих станом на 24 квітня. Таким чином, прогноз зроблений без достатньої кількості даних і навряд чи може претендувати на достовірність. Тим більшою може бути ціна помилки — адже саме на офіційні прогнози орієнтуються на світових товарних біржах.

Більш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.

Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.

Але фахівці Інституту окремо відзначили, що наведений розрахунок робився за песимістичним сценарієм, який було побудовано на підставі спостереження за дією двох факторів. По-перше, несприятливі погодні умови і брак вологи у ряді регіонів України. По-друге, зниження прибутковості основних сільськогосподарських культур минулого року.

Втім, питання з погодними умовами ще не до кінця зрозуміле — дощі у травні здатні виправити ситуацію. Відповідно, не є обставиною нездоланної сили й економічний чинник минулорічного зменшення прибутковості.

Тому поряд з песимістичним прогнозом Інститут надав і поміркований варіант, згідно з яким зниження обсягів виробництва зернових становитиме не більше 3% — тобто до 72–73 млн т.

Практично таку саму оцінку майбутнього врожаю надала і компанія «УкрАгроКонсалт». Щоправда, у прогнозі консалтингової агенції є дві суттєві відмінності. По-перше, рівень валового збору в 70–73 млн т зернових є базовим. А по-друге, прогноз складений на підставі реальної інформації, отриманої з різних регіонів України.

Про що можна вже говорити — умови, що склалися, обумовлять середню врожайність культур приблизно на 5% нижчу від трендової. За розрахунками, валовий збір пшениці очікується на рівні 25,9 млн т (у 2019 році —28,3 млн т), з яких може бути експортовано 17 млн т. По ячменю Україна може розраховувати на врожай культури у 7,9 млн т. Звісно, вказані обсяги можуть бути нижчими, якщо вегетаційний період стане невдалим внаслідок весняної посухи.

Щоправда, корективи може внести кукурудза. На початок травня під неї відведено 5,5 млн га, але площа збільшувалась за рахунок пересіву пшениці та ячменю. Валовий збір зерна кукурудзи становитиме приблизно 36 млн т.

Тож, за оптимістичним сценарієм, валовий збір всієї зернової групи у 2020 році становитиме 72 млн т, з яких 51 млн т буде експортовано.

Крім того, у 2020/2021 маркетинговому році є розширення площ під олійними на 3–4% за рахунок скорочення сівби зернових культур, хоча врожайність усіх без винятку олійних культур буде нижчою. В умовах дефіциту вологи перспективною культурою продовжує залишатися соняшник.

З ріпаком ситуація складна — під час перезимівлі частина площ була або втрачена взагалі, або пошкоджена. Внаслідок цього врожайність буде нижчою, а валовий збір культури зменшиться на 0,5 млн т у порівнянні з минулим роком.

Джерело: Landlord

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшає рання капуста

Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на українському ринку зберігається тенденція зниження цін на ранню білокачанну капусту. Основною причиною негативних цінових коригувань в даному сегменті, виробники називають сезонне збільшення пропозиції капусти нового врожаю, а також досить невисокий попит на дану продукцію.

Так, на сьогоднішній день капуста врожаю 2020 року пропонується до продажу в межах 4,5-6 грн / кг ($ 0,17-0,23 / кг), що в середньому на 17% дешевше, ніж в кінці минулого робочого тижня.

Перш за все, фермери змушені активно знижувати ціни на капусту нового врожаю через надлишкову пропозицію на ринку: більшість українських господарств вже приступили до масових відвантажень ранньої капусти. Також, ситуацію погіршують досить невисокі темпи збуту даної продукції. Оптові компанії та роздрібні мережі воліють вести закупівлі невеликими партіями, з огляду на відносно короткий термін реалізації цього овоча.

Додамо, аналогічна ситуація на ринку ранньої капусти відзначалася на початку травня попереднього року. Ціна в даному сегменті також різко знижувалася, головним чином через масові надходження у продаж продукції відкритого грунту. Однак при цьому рік тому рання капуста в Україні надходила в продаж середньому на 13% дорожче, ніж сьогодні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview