174499

Аграрії закликають владу пришвидшити розблокування держреєстрації пестицидів та агрохімікатів

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Уряду з проханням врегулювати питання роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і пришвидшити розблокування державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Як йдеться у зверненні, протягом року у зв’язку з політичними змінами з Міністерством, що здійснює державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів відбувалася низка важливих та кардинальних змін. Так, Кабінетом Міністрів України було ухвалено Постанову «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02 вересня 2019 р. № 829, якою Мінекології об’єднали з Міненергетики та в результаті було утворено Міністерство енергетики та захисту довкілля України (далі – Міністерство).

Таке об’єднання двох міністерств спричинило те, що процедура реєстрації пестицидів налагодилася лише 3 лютого 2020 року за активної комунікації створеного міністерства з профільними асоціаціями. Наступним кроком стало ухвалення КМУ Постанови «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 27 травня 2020 р. № 425, якою утворено Міністерство.

Проте через певні складнощі з налагодженням роботи новоствореного Міністерства, вже понад два місяці як процес державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів призупинений.

«Такі зупинки в роботі є неприпустимими, адже напряму впливають на роботу аграріїв, захист урожаю, продовольче забезпечення країни та експортний потенціал країни, адже аграрна галузь забезпечує 39% від загального обсягу експорту, 19% ВВП та 40% валютних надходжень. Так, понад 100 препаратів чекають на завершення процедури реєстрації, перереєстрації та завезення в Україну для використання аграріями з метою захисту урожаю, які в першу чергу страждають від таких затримок», - наголошується у зверненні.

Безумовно, такі затримки з реєстрацією сприяють також і збільшенню попиту на фальсифіковану продукцію та сірий імпорт, що в результаті може негативно вплинути на якість продукції, яка буде отримана в результаті, а також несе шкоду навколишньому природному середовищу.

Враховуючи важливість цього питання, УКАБ звернувся до влади з проханням пришвидшити внутрішні процеси роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та якнайшвидше розблокувати державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів.

В Україні стало помітно менше хліба

Виробництво в Україні хліба, що дорожачає, та хлібобулочних виробів в січні-червні склало 373 тис. тонн, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, виробництво пшеничного хліба скоротилося на 15,6% – до 150 тис. тонн. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

При цьому в червні цього року було вироблено 59 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що на на 16,4% менше, ніж в червні минулого року. З них пшеничного хліба – 23 тис. тонн, що менше на 21,4%. Обсяг виробництва пшеничного борошна за вказаний період склав 713 тис. тонн, що на 11,5% менше показника за січень-червень минулого року. При цьому в червні поточного року обсяг виробництва даної продукції склав 104 тис. тонн, що майже на 13% менше, ніж в червні 2019 року.

За шість місяців Україна скоротила виробництво більшості видів борошняних виробів: печива на 4,5% – до 73 тис. тонн, макаронних виробів на 1,2% – до 34 тис. тонн, тортів та кондитерських виробів на 13,3% – до близько 40 тис. тонн.

Джерело: Сегодня

Україна не повністю реалізовує свій потенціал з експорту зернових

Сезон-2019/20 став для України рекордним як за обсягом виробництва пшениці і кукурудзи, так і за обсягами експорту. Тим часом, слід зазначити, що Україна не повністю реалізувала свій потенціал з експорту, хоча використовує всі можливості, які надає світовий ринок. Таку думку висловив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов в інтерв’ю ІА «АПК-Інформ».

«Для нас стали відкриті нові ринки. Наприклад, в минулому маркетинговому році Україна експортувала вперше пшеницю в Еквадор. Зараз відбувається новий перерозподіл ринків в світі, трансформується робота таких міжнародних організацій, як СОТ, змінюється геополітична обстановка і відносини між країнами. І Україна намагається і повинна отримати з цього максимальну вигоду», – вважає він.

На думку керівника УЗА, те, що відбувалося в другій половині сезону в світі, лише підкреслило значущість України на глобальному ринку як надійного постачальника продовольства.

«На мій погляд, як б криза не торкнулась Україну та світ в цілому, поставки продовольства з боку України будуть тривати, і в подальшому будуть тільки збільшуватися, як і роль України як суб’єкта забезпечення світової продовольчої безпеки», – поділився своєю впевненістю М. Горбачьов.

Голова профільної організації підкреслив, що для України аграрний сектор в умовах світової економічної кризи через пандемію коронавірусу фактично перетворився в одного з драйверів економіки, який забезпечує стабільний приплив валюти від експорту.

Вертикальні ферми можуть підвищити врожайність пшениці в 600 разів — і прогодувати людство

Група дослідників із Флоридського й Пристонського університетів (США) за допомогою комп’ютерного моделювання виявили, що вирощування пшениці у вертикальних фермах може збільшити її врожайність у кількасот разів. Так людство зможе забезпечити себе продовольством за умов обмежених земельних ресурсів.
Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в науковому виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.

Значення пшениці для людства важко переоцінити: вона наразі складає близько 20% усіх калорій і білків, які ми споживаємо. Пшениця є найважливішим знаком у більшості країн світу. Її вирощують на мільйонах гектарів землі — але, як правило, врожайність її порівняно невелика і дуже залежить від природних умов.

Прогнози зростання населення Землі (до 11 мільярдів на кінець ХХ століття) вказують, що виробництво злаків, аби прогодувати людство, потрібно збільшити на понад 60%. В умовах, коли земельні ресурси скорочуються, необхідні нові способи забезпечення людей продовольством.

Пол Готьє з Принстона з колегами дослідили можливість вертикальних ферм — так називають агропромислові комплекси, де насадження розташовані в кілька ярусів одночасно. Такі ферми заточені на швидке вирощування й збирання культур, а тому мають технічні можливості підтримувати необхідні умови.

У дослідженні ефективність вертикальних ферм була прорахована за допомогою двох незалежних комп’ютерних моделей - DSSAT-NWheat та SIMPLE, які вже раніше застосовувалися для подібних прогнозів. За параметри було обрано 10-ярусну вертикальну ферму з постійним освітленням, достатньою концентрацією вуглекислого газу й поживних речовин.

Розрахунки показали, що така ферма забезпечує урожайність у 220-600 разів вищу, ніж у середньому у світі. Перевагами вертикальної ферми є те, що вона не залежить від погодних умов, не використовує хімікатів для боротьби зі шкідниками й не потребує великої кількості землі. Автори запевняють, що їхню модель можна масштабувати до 100 ярусів — тоді, відповідно, теоретичний максимум урожайності може зрости аж у 6000 разів.

Утім дослідження підкреслює: ці розрахунки є лише теоретичними й мають бути підтверджені експериментально. Крім того, вертикальні ферми — досить вартісні у виробництві й утриманні, а тому можуть застосовуватися, приміром, у безземельних регіонах, де іншого способу вирощувати пшеницю немає.

Джерело: hromadske.ua

Світова торгівля коньяком рекордно "просіла"

За рік світовий експорт коньяку впав на 11,4%, передає УНН з посиланням на sudouest.fr.

Так, за останні дванадцять місяців по всьому світу було відправлено 186,5 млн пляшок коньяку. Це на 11,4% менше, ніж роком раніше. Національне Міжпрофесійне Бюро Коньяку (BNIC) пов'язує таку динаміку з пандемією COVID-19.

Найбільше падіння - 23,4% - зафіксовано на азіатському коньячному ринку.

Європейський ринок "просів" на 12,7%.

"Менш тривожним виглядає північноамериканської континент - зона вільної торгівлі ALENA (США, Канада і Мексика) - там експорт коньяку "просів" на 2%", - йдеться в повідомленні.

Зокрема, експорт коньяків VS (Very Special) "просів" на 2,6%, коньяків VSOP (Very Superior Old Pale) - на 19,6%, XO (Extra Old) - на 22,5%.

Нагадаємо, з українським коньяком за споживача найбільше конкурує французький.

Ціни на м’ясо в довгостроковій перспективі будуть падати

Про це йдеться в новому дослідженні перспектив розвитку агроринків OECD-FAO Agricultural Outlook 2020-2029.

Необхідно зазначити, що реальні ціни – це ціни, скориговані на величину інфляції, і вони краще відображують дохідність бізнесу. Номінальні ж, або фактичні, ціни на яловичину, м’ясо птиці та баранину можуть збільшитись у той же самий період і тільки свинина дещо втратить в ціні навіть у номінальному вимірі.

Аналітики OECD-FAO відмічають, що в першій половині прогнозного 10-річного періоду ціни на свинину будуть підтримуватись зменшенням виробництва в Азії, обумовленого африканською чумою свиней. Потім, коли темпи зростання світового виробництва відновляться до їх нормальних рівнів, ціни свинини будуть знижуватись.

Яловичина в найближчі роки, навпаки, може подешевшати через більш ніж достатню пропозицію з боку основних виробників, таких як Аргентина, Бразилія та США. В той же час зростання виробництва з часом сповільниться і номінальні ціни яловичини дещо зростуть.

Ціни на м’ясо птиці обіцяють найкращі перспективи для виробників, оскільки завдяки зростанню попиту будуть невпинно збільшуватись в номінальному вимірі протягом наступних 10 років.

В цілому зростання споживання м’яса в світі буди йти повільніше ніж зростання виробництва, що й буде головною причиною зниження реальних цін. В той же час, ціни на корми продовжать тенденцію поступового зростання останніх років, через що прибутковість виробництва м’яса буде знижуватись.

Джерело: meat-inform.com