Tempo950x100

Tempo300x100

Аграрні реформи в Україні: чи однаково їх бачить влада та учасники ринку

Аграрні реформи в Україні: чи однаково їх бачить влада та учасники ринку

ГС «Всеукраїнський аграрний форум» провела онлайн-конференцію «Діалоги про аграрні реформи в Україні», під час якої учасники озвучили нагальні питання реформування української аграрної галузі, перспективи та виклики, що постануть перед її учасниками, а також інструменти, що допоможуть підтримати сільгоспвиробників у процесі реформ та після їх впровадження.

Під час вступного слова міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко повідомив, що відновлення міністерства, на яке сьогодні чекають усі аграрії, відбувається доволі складно через велику кількість бюрократичних процедур. Станом на 8 квітня, законопроект щодо фінансування діяльності Мінагрополітики  вже пройшов перше читання у Верховній Раді і, ймовірно, що бюджет міністерства буде прийнятий Верховною Радою України на позачерговому засіданні вже цього тижня. Потім має бути розроблена організаційна структура та розпочнеться процес формування кадрів. Зокрема, планується призначення кількох заступників міністра (за кожним з ключових напрямків діяльності), переведення з Мінекономіки до Мінагрополітики відповідних працівників.

Також він окреслив пріоритетні напрямки роботи міністерства на наступні роки. Серед них: відкриття ринку землі та прийняття законопроєктів №2194 та №2195, національний проєкт зрошення, розширення та відкриття нових експортних ринків.

«Наша мета — забезпечити стимулюючу дорадчу державну політику, максимально забезпечити усіх суб’єктів ринку якісною наскрізною інфраструктурою, надати повноцінне право власності на землю та зробити її обіг максимально прозорим, забезпечити функціонування зрошувальних систем, надати належне фінансування, розвивати аграрну освіту та науку, налагодити логістику і розширити потужності для зберігання. Ну і, безумовно, для нас стратегічно важливим є збільшення динаміки приросту обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і розширення структури експорту», — зазначив Роман Лещенко.

За словами Голови Ради директорів Асоціації «Союз птахівників України» Олександра Бакуменка, український агросектор, який усі звикли вважати локомотивом української економіки зараз переживає складні часи. Окрім несприятливих погодних умов та зменшення урожайності деяких сільгоспкультур, у 2020 році колосальна проблема виникла і у галузях з доданою вартістю.

«Я вже 35 років працюю у птахівництві і за останні двадцять років не пам’ятаю подібного надзвичайного стану, який сьогодні переживає птахівництво: за рік на 25% скоротилося поголів’я несучки, компанії понесли 5 млрд грн збитків, зруйнувався другий за розміром виробник м’яса птиці, інвестиційна привабливість українського аграрного бізнесу за рік скоротилася майже вдвічі. Це свідчить про те, що у нас виникли серйозні системні проблеми, над якими терміново потрібно працювати», — говорить Олександр Бакуменко.

Для вирішення проблемних питань він пропонує повернути підтримку агросектору на рівні не менше 1% від ВВП, яку аграрний комітет Верховної Ради минулого скликання спільно з колишнім Міністром аграрної політики Тарасом Кутовим зміг «відстояти» для сектору, але яку потім прийняли на рівні до 1%. Тому на сьогоднішній день, за словами Олександра Бакуменка, агросектор замість 8-9 млрд грн підтримки отримує 4-4,5 млрд грн.

Також він пропонує якнайшвидше прийняти рамковий законопроєкт «Про основні засади державної аграрної політики та формування політики сільського розвитку», що був розроблений спільно з учасниками ринку та представниками Європейського Союзу й народними депутатами попереднього скликання.

«Такі рамкові закони має майже кожна країна ЄС. Вони показують куди рухається країна у найближчі 20-30 років у тій чи іншій галузі. Такий закон дозволив би міністерству розробляти на його основі 5-річні стратегії аграрної політики з чітким розумінням пріоритетів на кожен рік та напрямків державної підтримки і тоді можна було б відслідковувати як виконується чи не виконується стратегія загалом. Нам не вдалося прийняти цей законопроєкт наприкінці минулої каденції виключно через політичні причини, але нові депутати можуть взяти його за основу, доопрацювати і прийняти як своєрідний дороговказ для розвитку АПК», — говорить Олександр Бакуменко.

За його словами, якщо цей законопроєкт буде прийнятий, то Україна зможе сподіватися, в тому числі, на допомогу від Європейського Союзу, адже вони нарешті будуть розуміти, яку стратегію щодо аграрної галузі має наша країна.

Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко підтримав думку про те, що починати треба зі стратегії, адже, за його словами, саме в стратегії зазвичай прописані напрями реалізації політики конкретної галузі. А для того, щоб ця стратегія виконувалася, потрібно формувати структуру: установи та органи на державному та місцевому рівнях, які і будуть відповідальними за реалізацію стратегії. Також він презентував власне бачення того, як має виглядати вертикаль державного управління розвитком агропродовольчого комплексу.

Голова ГС «Аграрний союз України» Геннадій Новіков наголосив, що сьогодні, напередодні відкриття ринку землі, малим та середнім сільгоспвиробникам не вистачає фінансових інструментів. З отриманням кредитів ситуація, хоч і дещо покращилася, проте доступ до них досі є не у всіх. Наприклад, хоч програма «5-7-9%» і працює, застава під такі кредити є непосильною для малих господарств. Крім того, такі програми є короткостроковими, а під земельну реформу необхідно запроваджувати довгострокові рішення.

«Члени «Аграрного союзу України» наголошують, що напередодні відкриття ринку землі потрібно створити фінансові інструменти, якими б українці могли скористатися для купівлі землі. Інакше його відкриття має бути відтерміноване. Ми пропонуємо створити державну іпотечну установу, яка би надавала кредити саме під купівлю землі, а також вела реєстр акцій купівлі-продажу землі. Відповідний законопроєкт «Про іпотечну установу» вже розроблений нашими експертами», — говорить Геннадій Новіков.

Заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов, серед іншого, у своєму виступі звернувся до депутатів та представників Уряду з проханням посилити увагу щодо питання ліцензування паливних складів.

«Ми хочемо всерйоз поставити питання скасування ліцензування як такого. Отримавши результати перевірок, ми з’ясували, що протягом усього 2020 року був лише один випадок, коли сільгоспвиробника оштрафували за торгівлю паливом без необхідної ліцензії, решта ж штрафів пов’язана з тим, що виробники вчасно не отримали ліцензію. Тобто система, що створювалася для контролю нелегальних продажів, не працює за призначенням, по факту, вона лише створює проблеми», — пояснює Михайло Соколов.

За його словами, другий болісний момент стосується Закону “Про сільськогосподарську кооперацію”. Адже, попри те, що прийняли закон, не відбулося змін у Податковому кодексі, які б дозволили запровадити в Україні інститут патронажних дивідендів для кооперативів.

«Це працює в Штатах, Канаді та більшості країн ЄС, але цього досі немає у нас. Відповідний законопроєкт розроблений та внесений до Верховної Ради, але процес загальмував, а без прийняття цього законопроєкту повноцінний динамічний розвиток кооперації буде неможливим», — наголосив Михайло Соколов.

Голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський розповів про те, які питання комітет планує вирішити цього року. Найпершим, за його словами, є вирівнювання податків для сільгоспвиробників.

«Поки немає єдиного рішення яким буде підхід при вирішенні цього питання: чи за рахунок збільшення ставки земельного податку, чи за рахунок поставленого податкового зобов’язання на гектар, який був запропонований в законопроєкті №3131, і доплата різниці. Це технічна сторона, основне ж — це усунення диспропорції, яка після відміни спецрежиму ПДВ, значно збільшилася», — говорить він.

Також цього року комітет сподівається провести зміни пов’язані з меліорацією. Наступного тижня відповідний законопроєкт розглядатиметься в комітеті і цілком імовірно, що після засідання одразу буде направлений до сесійної зали.

Крім того, комітет опрацьовує низку законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та держпідтримкою сільгосптоваровиробників, зокрема і непрямою. Як, наприклад, спрощення процедур пов’язаних з будівництвом нових об’єктів в аграрній сфері.

Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон наголосив, що найбільшим пріоритетом наразі є прийняття законопроєкту №2194, який врегульовує земельні відносини і є одним із ключових для продовження реформи. Після цього уся аграрна спільнота очікує на прийняття низки законопроєктів по опціонах, по фонду гарантування кредитів для сільського господарства, консолідації земель.

«Не менш важливим є прийняття законопроєкту №2289, який має розблокувати доступ до інноваційних засобів захисту рослин для українських аграріїв, бо з тестуванням та дослідженнями нових препаратів у нас вже втрачений шостий сезон. І це величезний виклик для нашого сільського господарства», — говорить він.

І ще один великий виклик, за словами Романа Сластьона, це рішення Окружного адміністративного суду Києва на користь групи компаній OSTCHEM, яке змушує Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі скасувати своє попереднє рішення і ввести квоти на ввезення мінеральних добрив. Це загрожує повною монополізацією ринку міндобрив однією групою компаній.

Перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко зазначив, що члени їх асоціації так само чекають на прийняття законопроєкту №2194, адже, попри те, що місцевим органам самоврядування землі почали передавати ще з 2017 року, це відбувалося за окремими постановами і це були лише ті ділянки, які Держгеокадастр попередньо погодив. На сьогоднішній день у кожної громади є ряд земельних ділянок, які їй не передають. Їх потрібно самостійно знаходити і звертатися з ними до Держгеокадастру, а він, в свою чергу, не завжди на такі звернення реагує.

«Ми зацікавлені в тому, щоб усі подвійні трактування відкинути, прийнявши законопроєкт №2194, і врешті-решт передати сільськогосподарські землі місцевому самоврядуванню через закон, а не окремими постановами. Громади є різні, і кожна з них має свої підходи до управління землями, проте головне — те, що відбудеться суттєве зниження корупції у частині земельних відносин, оскільки рішення приймається не призначеним чиновником у закритому кабінеті, а обраними посадовими особами колегіально, на сесії селищної, сільської чи міської ради», — пояснив Іван Фурсенко.

Також він розповів, що зараз асоціація має пул громад, з якими хоче запустити проєкти зі створення фермерських хабів. Для цього на землях, що передані державою у комунальну власність, будуть створені комунальні сільськогосподарські підприємства, які самостійно вироблятимуть продукцію для харчування дітей у дитсадках та школах, а надлишки продаватимуть.

«Це водночас і додаткові надходження до місцевих бюджетів, і міні-продовольча безпека населених пунктів, які мають земельні ресурси», — говорить він.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький прокоментував стан справ щодо імплементації європейських норм законодавства у галузі садівництва. За його словами, урядовий законопроєкт № 4593 поданий, і 31 березня був представлений на засіданні аграрного комітету. 13 квітня планується засідання підкомітету по цьому законопроєкту і, попередньо, 14 квітня — розгляд на комітеті. Також він закликав профільні асоціації активніше комунікувати з Урядом, як з приводу зазначеного законопроєкту, так і з інших питань, щоб не виникало непорозумінь на етапі, коли закон уже прийнятий, а учасники ринку вчасно не внесли до нього своїх пропозицій.

Увесь захід підсумувала директорка ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух. За її словами, головне, чого зараз з нетерпінням чекають аграрії – це повноцінне відновлення роботи профільного аграрного міністерства. Після цього аграріям буде зрозуміліше, яка структура міністерства, який функціонал департаментів, і до кого звертатися. Наразі ж, аграрну спільноту в Україні чують, і озвучені напрямки роботи, як Парламенту, так і Кабміну, збігаються з тим, чого прагнуть сільгоспвиробники.

Прес-служба УКАБ

Перегляди: 2
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/agrarni-reformy-v-ukrayini-chy-odnakovo-yih-bachyt-vlada-ta-uchasnyky-rynku
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати