178171
182818

Аграрний фонд отримав майже 200 млн збитку за минулий рік

За підсумками 2020 року акціонерне товариство «Аграрний Фонд» отримало чисті збитки на суму 197 млн грн. Про повідомляє Марлін з посиланням на зведений звіт про виконання показників річного фінансового плану компанії.

За результатами 2019 року товариство отримало чистий збиток на суму 3,9 млрд грн, а у 2018 році збиток склав 27,6 млн грн.

Минулого року чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках становив 2,2 млрд грн проти запланованих 5,5 млрд грн. Тобто виконання фінплану становить 39,9%.

Загальна сума заборгованості «Аграрного Фонду» перед різними партнерами становить 156,5 млн грн.

У компанії повідомили, що збиток за минулий рік зумовлений від’ємним фінансовим результатом сформованим за I квартал 2020 року на суму 206,7 млн грн. Відповідні заборгованості призвели до дефіциту обігових коштів, що негативно вплинуло на комерційну активність «Агрофонду».

Середня чисельність працівників у 2020 році склала 218 осіб. Середня заробітна плата керівника становила 198,5 тис грн, з яких посадовий оклад на суму 173,4 тис грн.

Акціонерне товариство «Аграрний Фонд», засноване у 2003 році Кабінетом Міністрів України і позиціонує себе на ринку як гарант продовольчої безпеки України.

Основне завдання товариства – формування запасів зерна, підтримка вітчизняних сільгоспвиробників та вплив на ситуацію на аграрному ринку. Спеціалізується на оптовій торгівлі зерном та виробами борошномельно-круп’яної промисловості.

Джерело: glavcom.ua

 



Культура споживання вина в Україні тільки зростає

Про це ексміністр енергетики, та ексголова Одеської облдержадміністрації, а тепер власник відомої виноробні «Колоніст» Іван Плачков розповів у інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи». 

«Сподіваюся, що за цей час криза з локдаунами закінчиться, HoReCa відкриється. Адже культура споживання вина в Україні тільки зростає, і український споживач зажадає все більше і більше якісних вин, – сказав Іван Плачков. – Наше вино тут має попит, нині пожвавилися продажі в інтернет-магазині. Тому ми прогнозуємо, що все має налагодитися».

За його словами, через карантини та закриття HoReCa продажі впали. У готелях та ресторанах продавалося 20–30% продукції «Колоніста». 

«Експорт також відбувається важко, причому у всіх країн, – додав винороб. – До цього ми постачали в Польщу партії більше, ніж тепер. У Канаду відправили невелику партію. У 2019 році уклали контракт із Китаєм, але все зупинилося. Ситуація дуже й дуже важка».

Однак з тим, що торішній урожай у «Колоніста» був меншим, підприємство купило виноград у партнерів і переробило запланований обсяг — приблизно 300 тис. пляшок. Зокрема 20 тис. Біссера — класичного ігристого вина, зробленого методом шампанізації 280 тис. пляшок тихих вин.

«Після того як посадимо нові плантації, через 2–3 роки плануємо вийти на 500 тис. пляшок. Це буде максимум того, що вироблятиме «Колоніст», – поділився Іван Плачков.

 

Джерело: AgroTimes
 



Британці першими виростили чорну ікру у лабораторії

Exmoor Caviar відома світу як ферма по вирощуванню ікри осетрових, де умови існування риб максимально наближені до природних. Зараз компанія поставляє свою продукцію в готелі і більш як 80 ресторанів з «мішленівськими зірками».

Для отримання «ікри з ядерного синтезу», забирають білки і ліпіди з ікорних мішків та шляхом сферифікації вирощують продукт ікри — фактично фальшиву ікру, виготовлену зі справжньої. Вона може з’явитись на полицях супермаркетів найближчими місяцями.

«Ікра злиття» виготовляється з тих же білків і ліпідів в біореакторі для отримання білкового порошку.

«Ікра, вирощена на клітинах» формується з клітин осетрових, поміщених в біореактор з гормонами.

Планується, що дві останні вийдуть на ринок протягом кількох наступних років.

Зі слів Кеннета Беннінга, генерального директора компанії, продукт має коштувати дешевше за свій природній аналог завдяки можливості виготовляти великі об’єми за короткий термін.
Клітинна технологія дає можливість виготовляти ікринки відповідного розміру, чим більша — тим бажаніша.

У компанії планують відтворити різні типи ікри, наприклад білуги та інших видів риб, що перебувають під загрозою зникнення.

Оскільки продукт багатий вітамінами, незамінними амінокислотами та антиоксидантами, лабораторно вирощена ікра найближчим часом може стати функціональною їжею для масового ринку.  За даними аналітиків, суспільство готове платити за екологічну продукцію більше.

Джерело: newfood.media

Ваш вибір 'Подобається'.


На Луганщині пасічник лікує бджіл полином та хроном

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Фейсбук-сторінку Проєкту USAID  «Економічна підтримка Східної України».

«Органічна пасіка означає, що на ній не використовують хімічні препарати. Наприклад, для лікування бджіл я використовую полин, часник, хрін. Полин кладу до вулика – він відлякує кліщів та мурах, які теж хочуть поласувати пилком», - розповідає бджоляр.

У 2015 році Олександр придбав 50 вуликів. За шість років пасіка збільшилась у шість разів – до трьохсот. Сто бджолосімей нараховує органічна пасіка, ще двісті - звичайна. На органічну пасіку підприємець отримав сертифікат.

Мед з органічної пасіки бджоляр продає гуртом покупцеві, який потім експортує його до країн Європи. Також продукцію родина Дубових постачає на ринок у Харкові, здає у місцеві крамниці на Луганщині. Цього року планують виготовляти крем-мед.



Україна – один із найбільших виробників перепелиних яєць у Європі

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Значну частину перепелиних яєць і продуктів їхньої переробки Китай експортує – найбільше до Японії, Росії, Кореї та країн Близького Сходу.

Другий за обсягами виробник перепелиних яєць у світі – Бразилія. США посідають третю сходинку у світі за обсягами виробництва перепелиних яєць.

В’єтнам наступає на п’яти США. Майже половину перепелиних яєць із В’єтнаму експортують до Японії. Однак останніми роками значної шкоди перепільництву В’єтнаму завдає грип птиці.

Найбільшими виробниками перепелиних яєць в ЄС є Франція, Італія й Іспанія, але їхні обсяги проти азійських країн невеликі. Наприклад, у Франції використовують приблизно 400 тис. перепілок-несучок, які дають змогу виробляти 80-90 млн яєць на рік. Ще менше їх виробляють в інших країнах ЄС (офіційні дані відсутні).

Тому Україна й Росія з річними обсягами 400-600 млн перепелиних яєць є, ймовірно, найбільшими європейськими виробниками.

Загалом на ринку ЄС більшою популярністю користується м’ясо перепелів, ніж яйця, тим часом як у більшості азійських країн навпаки.

Доволі швидко зростає виробництво перепелиних яєць в Австралії, Канаді, Індії, Пакистані, Бангладеші та деяких інших країнах, хоча загальні обсяги поки що незначні.

Джерело: agrotimes.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Вітання з Великоднем

Аgroreview.com щиросердечно вітає Вас із світлим та величним святом Христового Воскресіння.
 
Нехай царюють у Ваших серцях радість і душевний спокій, адже це свято уособлює перемогу віри, надії та любові, торжество істини та справедливості, велич духу. Кожен із нас сприймає його із відкритою душею і чистим серцем, почуттям радісної благодаті та очищення, віри у краще майбутнє.

Бажаємо Вам і Вашим родинам у ці весняні дні відчути  родинне тепло та затишок. Нехай Господь дарує Вам любов, радість, мир та злагоду на довгії літа. Бажаємо  здоров'я, добробуту й успіхів у добрих ділах!

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.