Експортні мита на пшеницю в росії призвели до зниження виробництва та експорту

Експортні мита на пшеницю в російській федерації, згідно з дослідженням, опублікованим у науковому журналі «Економічна політика», виявилися ефективними лише у короткостроковий період. Згодом вони порушили ринкові механізми та знизили мотивацію до виробництва зерна.

Про це розповідає AgroReview

Вплив експортних мит на ринок та доходи виробників

Автори дослідження зазначають, що впровадження зернового демпфера у 2021–2024 роках призвело до втрати виробниками зерна в рф близько 200 млрд рублів доходів, а маржа експортерів скоротилася майже на 370 млрд рублів. Водночас спостерігалося зниження валових зборів пшениці, що вказує на погіршення загального виробничого потенціалу галузі.

У дослідженні докладно проаналізовано взаємозв’язок між експортними та внутрішніми цінами, а також розглянуто вплив плаваючих мит за умов присутності оптової ланки у ланцюгу постачання продукції. Розрахунки враховували ключові показники: валові збори, попит, експорт та внутрішні ціни, що дозволило кількісно визначити наслідки дії демпферного механізму.

Зменшення експорту та неефективність державної підтримки

“Автори визнають, що на початковому етапі експортні мита мали певний позитивний ефект: внутрішні ціни були нижчими на 10–25% від потенційних рівнів без мита, а внутрішній попит зріс більш ніж на 10 млн тонн. Водночас ці вигоди з часом зникли, поступаючись негативним наслідкам у вигляді скорочення виробництва та експорту”.

За роки дії демпфера експорт пшениці з росії скоротився більше ніж на 12 млн тонн. Рентабельність та інвестиційна привабливість галузі також знизилися. Система повернення коштів аграріям через державні субсидії виявилася недостатньо ефективною: за чотири роки прямі субсидії становили близько 40 млрд рублів, тоді як бюджет отримав 687 млрд рублів надходжень від експортних мит на пшеницю.

Ще один важливий висновок полягає у поступовому зниженні впливу експортних мит на внутрішній ринок через скорочення перехідних запасів. Експерти вважають, що оптимальним для держави стане поетапна відмова від зернового демпфера та перегляд політики регулювання зернового ринку.