Криза в Ормузькій протоці може повернути Туреччину до ролі зернового коридору
Про це розповідає AgroReview
Загострення ситуації навколо Ормузької протоки, викликане нещодавніми ударами США та Ізраїлю по Ірану, суттєво вплинуло на рух товарів через цей стратегічний водний шлях. Ормузька протока залишається ключовим маршрутом для світової енергетичної та аграрної торгівлі, а її блокування може призвести до серйозних наслідків для глобальної продовольчої безпеки та цін на енергоресурси.
Туреччина як потенційний хаб для нового торговельного коридору
Професор Булент Гульчубук з факультету сільського господарства Анкарського університету акцентує, що у випадку закриття протоки спостерігатиметься зростання вартості енергоносіїв, добрив, логістики та страхування для всього аграрного сектору. Він підкреслює, що всі етапи виробництва та постачання сільськогосподарської продукції, зокрема використання пального, електроенергії, транспортування та зберігання, безпосередньо залежать від стабільного постачання енергії. Навіть короткострокові перебої можуть спровокувати суттєве підвищення цін.
«Гульчубук підкреслив, що найбільше постраждають країни, які розвиваються або мають проблеми з продовольчою безпекою. Він вважає, що Туреччина може стати важливим регіональним хабом, забезпечуючи стабільний рух продовольства та енергії, як це було під час «зернового коридору» під час війни росії проти України».
На його думку, Туреччина має змогу задіяти свої порти, склади та розвинуті логістичні мережі для підтримки безперебійного руху товарів. Це не лише зміцнить продовольчу безпеку країни, а й дозволить збільшити доходи від транзиту та створити нові робочі місця у сфері логістики.
Значення Ормузької протоки для аграрних ринків
Професор Зекі Байрамоглу, завідувач кафедри сільськогосподарської економіки університету Сельчук, наголошує, що стратегічна роль Ормузької протоки виходить далеко за межі енергетичного сектору. Через цю протоку транспортується приблизно третина глобальних обсягів добрив, зокрема сірки й аміаку, що мають вирішальне значення для сучасного сільського господарства.
Байрамоглу зазначає, що через відсутність альтернативних маршрутів для великих суден збої у протоці можуть суттєво скоротити постачання добрив, що відобразиться на світових цінах і доступності агропродукції. Він провів паралелі з кризою у Чорному морі 2022 року, коли блокування основного морського шляху призвело до порушення світової логістики продовольства.
У відповідь на ці виклики Байрамоглу запропонував створити ініціативу «Безпечного проходу продовольства та добрив», яку можна було б координувати зі Стамбула за участі країн-імпортерів, експортерів, логістичних компаній і міжнародних організацій. За його словами, Туреччина вже продемонструвала спроможність ефективно виступати посередником у подібних ситуаціях, але для реалізації цього плану необхідна готовність урядів та налагоджена технічна підготовка для швидкого реагування на кризові обставини.