Тарас Висоцький про виклики агросектору: чесність, баланс і стійкість у час війни
Заступник міністра економіки України Тарас Висоцький уже понад шість років працює на своїй посаді, демонструючи відкритість та новий підхід до комунікації між міністерством і аграріями. В умовах війни та постійних економічних і кліматичних змін він щоденно вирішує складні проблеми аграрного сектору, відстоюючи ідеї балансу, довгострокового планування та чесності в управлінні.
Про це розповідає AgroReview
Виклики роботи та стратегія розвитку агросектору
Тарас Висоцький розповідає, що його робочий день зазвичай триває 12 годин і складається з численних нарад, засідань урядових комітетів, логістичних штабів, зустрічей з агроасоціаціями та виїздів у регіони, зокрема прифронтові області. Міжнародна співпраця і євроінтеграція — також важливі напрямки його діяльності. Висоцький вважає свою роботу не лише місією, а й способом життя, зазначаючи:
“Для мене це і спосіб життя, і місія, і філософія… Я люблю працювати. Я не з тих людей, які відмучилися вісім годин або сорок годин – і потім вони живуть. Я, коли працюю, тоді, власне, і живу. Фізично іноді складно, але загалом це мені подобається”.
Попри інтенсивний графік, Висоцький намагається знаходити час для сім’ї, підкреслюючи, що дружина і доньки залишаються з ним у Києві навіть під час воєнних викликів.
Проблеми сектору, планування та реагування на кризи
Основна частина часу, за словами Висоцького, йде на «гасіння пожеж» — оперативне вирішення нагальних проблем, які виникають у різних секторах аграрної галузі. Лише близько 20% часу присвячено системному плануванню, решта — це реагування на непередбачувані ситуації, такі як обвал цін на молоко, вплив морозів чи інші ринкові стреси.
Він акцентує на необхідності комплексного підходу до відновлення та розвитку лісосмуг, проведення системного моніторингу родючості ґрунтів, а також створення реєстру зон ризикованого землеробства. Довгострокові завдання, на його думку, мають виконуватися паралельно з оперативною підтримкою фермерів і аграріїв у складних умовах. Серед нових інструментів підтримки — спецфонд, який наповнюється експортними митами з експорту сої та ріпаку, що дозволяє більш гнучко реагувати на кризові ситуації в господарствах.
Щодо ситуації на ринку молока, Висоцький називає її результатом поєднання міжнародного тренду низьких цін, перевиробництва в США та низької внутрішньої платоспроможності. Український ринок молока залишається експортно орієнтованим, а ціни нині нижчі, ніж у Європі. Висоцький радить аграріям враховувати циклічність ринку та створювати резерви для подолання періодів цінових спадів.
Євроінтеграція, законодавчі зміни та підтримка розвитку територій
Вагомою темою для агросектору залишається євроінтеграція та адаптація до нових вимог. Висоцький підкреслює, що модель українського сільського господарства є унікальною й ефективною, і не планується повна трансформація у бік дрібного фермерства, як у низці країн ЄС. Проте оновлення правил гри неминуче, і для цього потрібні перехідні періоди тривалістю не менше 7–10 років, щоб галузь могла адаптуватися до нових стандартів.
Щодо використання ГМО, з вересня 2026 року буде дозволено обіг ГМО лише після складної процедури реєстрації, адаптованої до вимог ЄС, яку в Україні обрано європейську модель — не-ГМО сектор.
Висоцький також наголошує на важливості розвитку сільських територій, синергії між різними програмами підтримки, такими як дотації для малих фермерів, програми будівництва амбулаторій, шкільних автобусів тощо. Він вважає, що для ефективного розвитку потрібна комплексна програма, яка б об’єднувала всі ці ініціативи під єдиною координацією.
У контексті викликів 2026 року заступник міністра зазначає, що якщо рік не буде гіршим за попередній, це вже стане досягненням для аграрної галузі. Попри загрози підтоплень, дефіциту енергоносіїв і логістичних складнощів, сектор підготований краще, ніж раніше: посівний матеріал закуплено, добрив вистачить, а технологічна готовність фермерів на високому рівні.
Висоцький не уникає найскладніших питань і завжди намагається говорити правду, вважаючи це запорукою ефективного управління. Його стоїчна позиція і технократичний підхід, акцент на балансі інтересів і прозорості у прийнятті рішень стали прикладом для всієї галузі. Він переконаний, що аграрний сектор України завжди залишатиметься експортно орієнтованим, а головна мета міністерства — встановлення зрозумілих, прогнозованих і збалансованих правил гри для всіх учасників ринку.
В інтерв’ю Висоцький також розповів про відкритість до делегування функцій міністерства галузевим асоціаціям, що відповідає європейським принципам. Крім того, він підкреслив важливість міжгалузевих ініціатив, зокрема вирішення питань сертифікації продуктів тваринництва, розвитку нових господарств та підтримки всіх сегментів агровиробництва.
Підсумовуючи, Тарас Висоцький залишається прикладом управлінця, для якого особиста відповідальність, чесність і стійкість — ключові цінності у роботі задля розвитку аграрної галузі, навіть у складних умовах війни та трансформації.