Україна та ЄС можуть разом контролювати третину світового ринку пшениці
У Європейському парламенті в Брюсселі 11 листопада відбувся відкритий захід, присвячений питанням інтеграції аграрного сектору України до Європейського Союзу. Учасниками дискусії стали політики, експерти, а також представники агробізнесу з України та ЄС, які розглядали перспективи співпраці в рамках Спільної аграрної політики (CAP).
Про це розповідає AgroReview
Потенціал аграрного партнерства України та ЄС
Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун відзначив, що нинішній період є сприятливим для стратегічного діалогу щодо внеску України у розвиток сільського господарства ЄС. За його словами, у Брюсселі активно ведуться обговорення майбутнього CAP, а також виникають необґрунтовані побоювання щодо майбутнього членства України у ЄС.
«Євроінтеграція України здатна зміцнити як українське, так і європейське сільське господарство. Ми вже є світовим лідером з експорту соняшникової олії, третіми за експортом ячменю, четвертими за експортом кукурудзи та п’ятими за експортом пшениці. Інтеграція цього потенціалу в європейську сім’ю може посилити продовольчу безпеку, відкрити нові ринки та зміцнити позиції Європи у світі», — зазначив Андрій Дикун.
Він підкреслив, що українські аграрії не мають на меті витіснити своїх європейських колег на внутрішньому ринку, а прагнуть до партнерства для спільної конкуренції на глобальних ринках, особливо в Африці та Азії, де росія активно просуває свій агросектор, а попит на продовольство зростає найшвидше.
Виклики та шляхи адаптації до європейських стандартів
Дикун також наголосив на важливості створення для українських фермерів такої правової бази, яка дозволить їм експортувати продукцію до третіх країн за адаптованими екологічними стандартами, повністю враховуючи норми ЄС. При цьому він запропонував запровадити 20-річний перехідний період із відповідними гарантіями для обох сторін, щоб забезпечити стабільність аграрного ринку.
Учасники заходу вважають, що надання Україні повного обсягу підтримки за програмою CAP одразу після вступу стане серйозним викликом для ЄС. Водночас це відкриває можливості для розробки більш гнучкої моделі інтеграції, яка буде вигідною для всіх сторін.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький наголосив на ризиках надто швидкого впровадження європейських правил, зокрема щодо використання засобів захисту рослин. За його словами, це може призвести до додаткових витрат у понад 2 мільярди доларів щороку через зниження врожайності й подорожчання ресурсів. Він підкреслив, що багато речовин, дозволених в Україні, заборонені в ЄС, проте використовуються на ринках Африки й Азії, де Україна безпосередньо конкурує з росією. Висоцький запропонував поступовий підхід до адаптації, аналогічний тому, який свого часу застосовували Іспанія, Польща та Румунія, із пріоритетною підтримкою малих і середніх фермерів, технічною допомогою та взаємним навчанням.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив, що в Україні діють різні категорії агровиробників — від великих до малих, різного рівня ефективності та стійкості. Саме тому, за його словами, для досягнення порозуміння необхідно проводити широкі обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін.