Уряд затвердив порядок і критерії визначення зон ризикованого землеробства

Кабінет Міністрів України вперше затвердив чітку процедуру, за якою визначатимуться сільськогосподарські землі, що належать до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або наслідки бойових дій. Відповідна постанова «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства» була прийнята 4 березня 2026 року.

Про це розповідає AgroReview

Ключові критерії для визначення ризикових земель

Цей документ спрямований на посилення продовольчої безпеки держави в умовах воєнних дій та загострення кліматичних викликів. Відтепер агровиробники, які працюють на територіях із високими ризиками, зможуть отримати цільову державну підтримку. Це рішення дозволить покрити середній рівень орендної плати, мінімальне податкове зобов’язання та забезпечити стабільність виробництва сільськогосподарської продукції у таких зонах.

“Ми вперше впроваджуємо чіткий і прозорий механізм визначення зон ризикованого землеробства, що дозволить адресно спрямовувати державну підтримку, мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку України. Це важливий крок для підтримки агровиробників, які працюють у надзвичайно складних умовах”, – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Постанова визначає два основні критерії для віднесення земель до зон ризикованого землеробства:

• Негативний вплив клімату. Вирішальним показником є рівень продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см: менше 80 мм у період з 15 березня по 30 квітня для озимих культур і менше 80 мм з 15 травня по 15 червня для ярих культур. Відбір проб здійснюють акредитовані або атестовані лабораторії за договором із виробником. У висновках вказуються кадастрові номери ділянок, площа, координати точок відбору, типи ґрунтів і фактичний обсяг вологи.
• Вплив бойових дій. До зон ризику належать ділянки, розташовані в межах 20 км або на відстані від 20 до 50 км від державного кордону з країною-агресором чи лінії зіткнення, а також території, забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.

Порядок подачі заявки та подальші дії

Щоб отримати статус зони ризикованого землеробства, аграрії мають бути зареєстрованими у Державному аграрному реєстрі (ДАР). До 1 липня необхідно подати заявку через електронний кабінет, додавши відповідні документи, наприклад лабораторні висновки щодо нестачі вологи.

Після подачі заявки аграрій може відслідковувати її статус онлайн. Далі обласні державні (військові) адміністрації формують спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють документи та приймають рішення. До 30 липня узгоджені переліки передаються до Мінекономіки, а остаточне затвердження відбувається до 31 серпня наказом Мінекономіки з подальшим внесенням інформації до ДАР.

Визначення земель, які постраждали від бойових дій, здійснюється шляхом електронного обміну даними між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки. Вся інформація автоматично звіряється між відповідними реєстрами, що дозволяє оперативно підтверджувати належність ділянок до ризикових зон без додаткової документації.

Впровадження постанови забезпечить прогнозоване планування господарської діяльності, збереження виробничого потенціалу регіонів та посилення експортних можливостей навіть у складних умовах війни.