Висоцький: Підстав для неконтрольованого зростання цін на агропродукцію немає
Експорт аграрної продукції з України у 2025 році забезпечив країні майже 22,6 мільярда доларів, а частка аграрного сектору у структурі експорту товарів перевищила 56%. Це свідчить про ключову роль аграріїв у формуванні валютних надходжень.
Про це розповідає AgroReview
Вплив погодних умов та атак рф на врожай і експорт
З осені минулого року росія збільшила кількість атак на українські порти та торгові судна, а також цілеспрямовано вдарила по підприємствах з виробництва олії – одному з основних експортних товарів України. Додатково екстремальні морози у січні завадили завершити збирання врожаю окремих культур, що може позначитися на майбутніх врожаях.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький відзначає, що зараз прогнозувати обсяги майбутнього врожаю складно, адже вплив погодних умов залежить від багатьох факторів: наявності снігового покриву, стану посівів у різних регіонах тощо. Попри затримку збирання кукурудзи через морози, в полі залишилось лише 5-7% площ, а основна частина врожаю вже намолочена. Завершити збирання планують у березні, і це не є критичною ситуацією для України.
“Станом на зараз прогнозувати обсяги врожаю неможливо. Морози дійсно були екстремальними, але озимі культури перебувають у стані зимового спокою, тому прямий вплив температури ми зможемо оцінити лише після відновлення вегетації”.
Обстріли портів рф безумовно впливають на експорт, але суттєвого зупинення експорту немає – щомісяця Україна вивозить понад 4 млн тонн основних зернових, олійних та продуктів їхньої переробки. Це близько 20% менше за пікові обсяги, пов’язані як із безпековими ризиками, так і з погодними затримками у збиранні врожаю. Водночас, ринок адаптується, частина експортерів переорієнтувала логістику, а міжнародні партнери враховують ризики і продовжують співпрацювати з Україною.
Атаки рф на інфраструктуру та динаміка експорту
Висоцький наголошує, що атаки рф на порти, елеватори та виробників олії мають системний характер і спрямовані не лише на ослаблення економіки України, а й на зменшення її ролі у забезпеченні продовольчої безпеки світу. Україна залишається одним із ключових експортерів соняшникової олії, а рф прагне скоротити її частку на ринку. Втім, виробництво та експорт олії тривають, і українська продукція зберігає конкурентоспроможність.
Основним каналом експорту залишається морський транспорт, який забезпечує перевезення великих обсягів продукції. Альтернативні маршрути – залізничні та автомобільні – можуть лише частково компенсувати обмеження морського експорту, адже поступаються за пропускною спроможністю і економічною доцільністю.
Частка ЄС в агроекспорті з України зменшується: якщо раніше вона перевищувала 50%, то у 2025 році становить близько 47%, а у 2026 році може знизитися ще на кілька відсотків. Україна свідомо розширює свою присутність на ринках Близького Сходу, Азії та Африки, диверсифікуючи експортні напрямки.
Щодо імпорту продовольчих товарів з ЄС, то значна його частина – це продукція, яка не виробляється в Україні. Найбільш чутливим сегментом для національних виробників залишається молочна продукція, на яку впливають світові ціни та державна підтримка європейських виробників. За необхідності Україна використовуватиме інструменти захисту внутрішнього ринку у межах міжнародних зобов’язань.
Збільшення кількості імпортних товарів на полицях українських магазинів пояснюється ринковими чинниками. Девальвація гривні у період початку повномасштабного вторгнення тимчасово знизила конкурентність імпорту, але після стабілізації бізнес відновив постачання.
Вплив обстрілів на ціни та державна підтримка бізнесу
Обстріли енергетичної інфраструктури рф підвищують собівартість виробництва аграрної продукції, оскільки підприємства змушені використовувати альтернативні джерела енергії. Це впливає на кінцеву ціну, але прогнозоване зростання цін на продукти харчування у найближчий період становить 2–3%. Підстав для неконтрольованого зростання цін немає, хоча інфляційний тиск зберігається.
Для мінімізації негативних наслідків держава розширила інструменти підтримки бізнесу: у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» збільшено максимальну суму інвестиційного кредиту, а також запроваджено грантову підтримку для малого бізнесу на закупівлю енергообладнання. Діє програма пільгового кредитування під 0% річних на енергообладнання строком до трьох років. Мета цих заходів – стримати зростання собівартості виробництва та не допустити різкого подорожчання продуктів для споживачів.