Як Україна вирішує проблему нестачі робочої сили
В умовах гострої нестачі робочої сили Україна змушена залучати трудових мігрантів з Азії та Близького Сходу. Основними причинами дефіциту кадрів стали масова еміграція українців, мобілізація та дисбаланс на ринку праці.
Про це розповідає AgroReview
Про це в коментарі ЗМІ розповів голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Він прогнозує, що Україні знадобиться залучати до 400 тисяч трудових мігрантів щорічно, щоб компенсувати нестачу працівників.
Приклади залучення іноземних працівників
На підприємствах уже є конкретні приклади, де шукають іноземну робочу силу для стабілізації виробництва. За словами Пендзина, основними регіонами залучення робочої сили в Україну є Південно-Східна Азія (Філіппіни, В’єтнам, Бруней) та Близький Схід. Роботодавці пропонують мігрантам житло безпосередньо на підприємстві, що вирішує питання їх розміщення.
Так, на прикладі Закарпатської області вже є успішний кейс – меблева фабрика, яка офіційно залучає працівників із Бангладеш. Одне з підприємств, яке займається виготовленням меблів, виявилося в ситуації гострого дефіциту кадрів. Попри створені умови та конкурентні заробітні плати, знайти місцевих працівників не вдалося.
Причини та рекомендації для вирішення проблеми
У зв’язку з цим підприємство ініціювало залучення 160 працівників із Бангладеш. Керівництво фабрики наразі веде переговори з Міністерством закордонних справ щодо офіційного оформлення трудових контрактів. Пендзин зазначає, що головними причинами дефіциту кадрів є:
- масова еміграція – понад 6,8 мільйона українців виїхали за кордон, з яких близько 4 мільйонів уже інтегрувалися в інших країнах;
- мобілізація – підприємства стикаються зі складнощами, коли працівники отримують повістки;
- структурне безробіття – профіцит економістів, юристів, журналістів і дефіцит робітничих спеціальностей (водіїв, токарів, зварювальників).
Олег Пендзин підкреслив, що на рівні держави необхідно розробити стратегію міграційної політики, яка включала б:
- створення сприятливих умов для трудових мігрантів – офіційне працевлаштування, соціальні гарантії, безпека;
- повернення українців з-за кордону – економічні стимули та покращення якості життя;
- розвиток ринку праці – залучення жінок у “чоловічі” професії та використання потенціалу осіб з інвалідністю.