Зростання цін на пальне і добрива найбільше вдарить по малих фермерах
Зростаюча напруженість на Близькому Сході вже відчутно впливає на фінансове становище українських аграріїв, особливо малих фермерських господарств. Найбільше навантаження через подорожчання пального та добрив лягає саме на дрібних виробників, які не мають можливості створювати значні запаси ресурсів.
Про це розповідає AgroReview
Проблеми закупівлі пального та добрив
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль пояснює, що великі агропідприємства здатні закуповувати дизельне пальне гуртом і зберігати його, що дозволяє їм частково згладжувати фінансові ризики, пов’язані з коливанням цін. Малі ж і мікроферми змушені купувати пальне в роздріб, здебільшого без запасів, тому зростання цін на заправках вони відчувають у першу чергу.
«Якщо велике підприємство ще може купувати дизель гуртом, зберігати його й частково нівелювати коливання, то мікро- та малі виробники часто працюють інакше. Вони купують пальне в роздріб, без значного запасу, і саме тому першими відчувають зростання цін на АЗС», — пояснив він.
Ще одним суттєвим чинником тиску є ціни на мінеральні добрива. Наразі, за словами Павла Коваля, тонна карбаміду коштує понад 40 тисяч гривень. Для того, щоб закупити лише одну тонну карбаміду, фермеру потрібно продати близько чотирьох тонн пшениці навіть за вигідними цінами.
Зростання витрат і обмежені можливості малих фермерів
Крім пального та добрив, дорожчають насіння, засоби захисту рослин, логістика та оплата праці. Оскільки значна частина цих ресурсів є імпортованою, будь-яке ускладнення з постачанням чи підвищення витрат на транспортування миттєво збільшує собівартість виробництва.
Павло Коваль підкреслює, що ці труднощі не розподіляються рівномірно між учасниками ринку. Великі компанії мають перевагу завдяки оптовим закупівлям, кращим умовам постачання, можливості зберігати ресурс і доступу до банківського фінансування. Дрібні фермери таких можливостей позбавлені, що підвищує їхню вразливість до ринкових коливань.
Окремою проблемою для малих фермерських господарств лишається питання кредитування. Якщо підприємство вже використало частину ресурсів восени й зараз змушене пересівати культури або знову виходити в поле, йому потрібне додаткове фінансування. Проте банки часто не готові видавати кредити під заставу, яку фермер уже використав.
Ця ситуація стає особливо критичною для тих господарств, які працюють на невеликій площі та не мають фінансового резерву. Для них навіть невеликий стрибок цін на пальне, затримка з реалізацією врожаю чи один невдалий сезон можуть обернутися втратою прибутку за весь рік.