Банки не удовлетворят потребности всех фермеров при открытии рынка земли
Про це пише у своєму блозі на Економічній правді Олександр Буковинський,
виконавчий директор “ЕСКА капітал”.
“Багато представників банківських установ роздають коментарі про створення робочих груп, які вивчають земельне питання і розробляють кредитні продукти на придбання землі. Однак ні остаточного варіанта закону (законопроєкт №2178-10 ухвалений у першому читанні), ні ринку, ні принципів його регулювання ще нема”, – зазначає Олександр Буковинський.
За його словами, робота над продуктами не може початися, оскільки вони створюються на підставі певних нормативних вимог та правил гри на ринку. У самому паспорті продукту може бути понад 20 різноманітних умов. Це важливі аспекти: оцінка вартості землі, коефіцієнт ліквідності забезпечення, процедура продажу.
“Ніхто в банках про це нічого не знає. Відповідно, створення продуктів почнеться тоді, коли з’явиться чітка, прозора і врегульована система роботи на ринку”, – підкреслює експерт.
Він вважає, що банки не задовільнять потреби всіх фермерів.
“Припустімо, закон ухвалений, а продукти до часу набуття ним чинності створені. Тоді ринок може зіткнутися з іншою проблемою: ажіотажем та чергами.
Усе залежить від того, як про це говоритимуть ЗМІ. Також багато буде залежати від часу набуття законом чинності. Зима, посівна, жнива — це різні ситуації. Є час, коли у фермера надлишок грошей, а є час, коли він їх потребує.
У країні близько 46 тис фермерських господарств та 15-20 великих системних банків, які присутні у всіх регіонах. Скільки господарств одночасно звернеться до них за кредитом, коли ринок відкриється? Можливо, 30 тис, можливо, менше. Є ймовірність, що банки не впораються з таким обсягом протягом короткого терміну.
Також слід враховувати, що в більшості банків кредитний портфель диверсифікований в розрізі галузей і є граничні межі, у тому числі для АПК”, – зазначає Олександр Буковинський.
За його словами, як завжди, найменш захищеними є невеликі фермерські господарства.
“Фінансові компанії не зможуть забезпечити їх кредитними продуктами для збереження банку землі. Постраждають і суміжні галузі.
При такій великій кількості потенційних клієнтів та встановлених банками вимог останні вибиратимуть найбільш прийнятних позичальників: з найкращими фінансовими показниками, більшим розміром кредиту, ідеальною кредитною історією, правильно оформленими кредитною заявкою та бізнес-планом.
Перевагу матимуть середні та великі господарства, оскільки при однакових затратах банку на операційний процес обсяг кредитної угоди буде більшим. Шанси маленьких фермерських господарств обсягом до 200-400 га мізерні.
Банки будуть оцінювати власні ризики і ризики невиконання зобов’язань за кредитним договором. Що робити із заставою проблемних позичальників? Як її продавати, якщо в країні неврожай і кілька інших банків теж намагаються реалізувати заставне майно? Його обсяги можуть становити сотні тисяч гектарів.
Усі ці ризики існують і банки врахують їх у своїх кредитних політиках.
Таким чином, навіть за наявності кредитних продуктів далеко не всі зможуть ними скористатися. Зараз багато фермерів не можуть отримати фінансування навіть для придбання техніки, незважаючи на те, що, згідно з постановою НБУ №351, коефіцієнт ліквідності таких транспортних засобів вищий, ніж земельних ділянок”, – зазначає Олександр Буковинський.
