178171
182818

Белокочанная капуста подорожала в 2 раза

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», в Україні білокачанна капуста за тиждень подорожчала фактично в 2 рази. Оптові компанії були змушені прийняти рішення про підвищення закупівельних цін через різке скорочення пропозицій білокачанної якісної капусти в господарствах.

Настільки несподіване підвищення відпускних цін на торішню капусту практично в самому кінці сезону, приємно здивувало тих виробників, у яких ще залишилися достатні запаси якісної продукції. Так, на сьогоднішній день, на українському ринку ціни на торішню білокачанну капусту піднялися до 4-8 грн / кг ($ 0,14-0,29 / кг), що в 2 рази дорожче, ніж в кінці минулого робочого тижня.

Підвищувати ціни виробникам дозволяє, перш за все, істотне скорочення пропозиції продукції на ринку, оскільки запаси торішньої капусти в господарствах вже порядком виснажені. При цьому попит на зазначену продукцію на поточному тижні помітно зріс, що також надає підтримку цінам.

Необхідно відзначити, що на даний момент ціни на білокачанну капусту врожаю 2020 на Україні вже в середньому в 2,2 рази вище, ніж в кінці квітня минулого року. Проте галузеві експерти не виключають, що вже найближчим часом темпи подорожчання торішньої білокачанної капусти в Україні можуть істотно знизитися. Свою думку фахівці аргументують активним збільшенням пропозиції капусти нового врожаю на ринку.



За півроку Україна відкрила 8 нових експортних ринків

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку.

«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», - зазначила Владислава Магалецька.

За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія – для українського тваринного білка, ОАЕ – для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів – комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).

Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.

Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.

Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн – країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В’єтнам, ПАР та Індонезія.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрний фонд отримав майже 200 млн збитку за минулий рік

За підсумками 2020 року акціонерне товариство «Аграрний Фонд» отримало чисті збитки на суму 197 млн грн. Про повідомляє Марлін з посиланням на зведений звіт про виконання показників річного фінансового плану компанії.

За результатами 2019 року товариство отримало чистий збиток на суму 3,9 млрд грн, а у 2018 році збиток склав 27,6 млн грн.

Минулого року чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках становив 2,2 млрд грн проти запланованих 5,5 млрд грн. Тобто виконання фінплану становить 39,9%.

Загальна сума заборгованості «Аграрного Фонду» перед різними партнерами становить 156,5 млн грн.

У компанії повідомили, що збиток за минулий рік зумовлений від’ємним фінансовим результатом сформованим за I квартал 2020 року на суму 206,7 млн грн. Відповідні заборгованості призвели до дефіциту обігових коштів, що негативно вплинуло на комерційну активність «Агрофонду».

Середня чисельність працівників у 2020 році склала 218 осіб. Середня заробітна плата керівника становила 198,5 тис грн, з яких посадовий оклад на суму 173,4 тис грн.

Акціонерне товариство «Аграрний Фонд», засноване у 2003 році Кабінетом Міністрів України і позиціонує себе на ринку як гарант продовольчої безпеки України.

Основне завдання товариства – формування запасів зерна, підтримка вітчизняних сільгоспвиробників та вплив на ситуацію на аграрному ринку. Спеціалізується на оптовій торгівлі зерном та виробами борошномельно-круп’яної промисловості.

Джерело: glavcom.ua

 



Попит на український ячмінь падає попри зростання цін на кукурудзу

У порівнянні з попереднім сезоном основні імпортери: Саудівська Аравія, Алжир, Йорданія, Ізраїль, Катар та ЄС скоротили закупівлі українського ячменю, тому його експорт в поточному сезоні склав лише 4,12 млн т, що на 5% поступається відповідному показнику попереднього року.

В березні Україна експортувала 131 тис т ячменю, що на 116% перевищує показник лютого та на 58% поступається показнику березня 2020 р, а у квітні експорт знизився до 23 тис т.

Найбільшим покупцем українського ячменю залишається Китай, частка якого за підсумками 9 місяців сезону склала 69% загального експорту.

Ціни на кукурудзу та пшеницю в Україні за тиждень виросли в порту на 15-20 $/т до 265-270 $/т та 250-255 $/т відповідно, тоді як ціни попиту на травневі поставки ячменя залишилися на рівні 220-225 $/т внаслідок відсутності попиту. Форвардні ціни на ячмінь нового врожаю складають 220-230 $/т з високою премією для поставок на Китай.

За оцінками УЗА, в поточному сезоні врожай ячменя в Україні може сягнути 8,2 млн т (8 млн т у 2020/21 МР), а експорт – 4,2 млн т, що відповідатиме рівню 2020/21 МР.

Станом на 22 квітня ярим ячменем в Україні засіяно 1,2 млн га або 87% запланованих площ.

Виробництво ячменя в основних країнах-експортерах залишиться на рівні минулого року, і лише Канада може суттєво збільшити врожай та експорт.

В Росії станом на 27 квітня ярим ячменем засіяно 1,6 млн га або 20,7% від прогнозу, що значно поступається торішнім темпам. За оцінками Русагротрансу, врожай ячменю у 2021/22 МР зменшиться у порівнянні з попереднім сезоном з 20,9 до 20,2 млн т.

У квітневому звіті Єврокомісії прогноз виробництва ячменя країнами ЄС у 2021 р. знизили з 56,3 до 56 млн т.

Статистичне бюро Канади прогнозує, що внаслідок високих цін та низьких запасів місцеві виробники збільшать у 2021 р. площі сівби ячменя на 13,9% до 3,48 млн га, завдяки чому врожай виросте на 5-8%.

Джерело: graintrade.com.ua



Культура споживання вина в Україні тільки зростає

Про це ексміністр енергетики, та ексголова Одеської облдержадміністрації, а тепер власник відомої виноробні «Колоніст» Іван Плачков розповів у інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи». 

«Сподіваюся, що за цей час криза з локдаунами закінчиться, HoReCa відкриється. Адже культура споживання вина в Україні тільки зростає, і український споживач зажадає все більше і більше якісних вин, – сказав Іван Плачков. – Наше вино тут має попит, нині пожвавилися продажі в інтернет-магазині. Тому ми прогнозуємо, що все має налагодитися».

За його словами, через карантини та закриття HoReCa продажі впали. У готелях та ресторанах продавалося 20–30% продукції «Колоніста». 

«Експорт також відбувається важко, причому у всіх країн, – додав винороб. – До цього ми постачали в Польщу партії більше, ніж тепер. У Канаду відправили невелику партію. У 2019 році уклали контракт із Китаєм, але все зупинилося. Ситуація дуже й дуже важка».

Однак з тим, що торішній урожай у «Колоніста» був меншим, підприємство купило виноград у партнерів і переробило запланований обсяг — приблизно 300 тис. пляшок. Зокрема 20 тис. Біссера — класичного ігристого вина, зробленого методом шампанізації 280 тис. пляшок тихих вин.

«Після того як посадимо нові плантації, через 2–3 роки плануємо вийти на 500 тис. пляшок. Це буде максимум того, що вироблятиме «Колоніст», – поділився Іван Плачков.

 

Джерело: AgroTimes
 



Британці першими виростили чорну ікру у лабораторії

Exmoor Caviar відома світу як ферма по вирощуванню ікри осетрових, де умови існування риб максимально наближені до природних. Зараз компанія поставляє свою продукцію в готелі і більш як 80 ресторанів з «мішленівськими зірками».

Для отримання «ікри з ядерного синтезу», забирають білки і ліпіди з ікорних мішків та шляхом сферифікації вирощують продукт ікри — фактично фальшиву ікру, виготовлену зі справжньої. Вона може з’явитись на полицях супермаркетів найближчими місяцями.

«Ікра злиття» виготовляється з тих же білків і ліпідів в біореакторі для отримання білкового порошку.

«Ікра, вирощена на клітинах» формується з клітин осетрових, поміщених в біореактор з гормонами.

Планується, що дві останні вийдуть на ринок протягом кількох наступних років.

Зі слів Кеннета Беннінга, генерального директора компанії, продукт має коштувати дешевше за свій природній аналог завдяки можливості виготовляти великі об’єми за короткий термін.
Клітинна технологія дає можливість виготовляти ікринки відповідного розміру, чим більша — тим бажаніша.

У компанії планують відтворити різні типи ікри, наприклад білуги та інших видів риб, що перебувають під загрозою зникнення.

Оскільки продукт багатий вітамінами, незамінними амінокислотами та антиоксидантами, лабораторно вирощена ікра найближчим часом може стати функціональною їжею для масового ринку.  За даними аналітиків, суспільство готове платити за екологічну продукцію більше.

Джерело: newfood.media

Ваш вибір 'Подобається'.