Безвідходне птахівництво: додатковим джерелом прибутку може стати пташиний послід

Дана галузь стабільно розвивалася до 2014 року. Втрата Україної частини території та інші кризові явища призвели до скорочення кількості домашньої птиці на 9%, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Зміна чисельності і структури курячого поголів’я в 2015-2016 роках показано в таблиці.

Більшість українців не уявляють своє життя без продуктів птахівництва. М’ясо та яйця курей міцно увійшли в раціон харчування багатьох домогосподарств.

Набагато меншою популярністю користуються продукти переробки результатів курячої життєдіяльності – посліду – хоча йому також можна знайти корисне застосування в господарстві.

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в грунт в залежності від чисельності пташиного поголів’я в регіоні.

Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду – 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника.

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов’язану з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, в тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними в порівнянні з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних – калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається, і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування та підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива. Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Як видно з наведеної таблиці, Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є досить перспективною з огляду на великі обсяги невикористаного сировини.

Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

• переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила в фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
  кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) зробили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
• фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
• недолік в Україні необхідного обладнання для переробки посліду відповідно до сучасних стандартів.
  Особливістю українського ринку органічних добрив в даний час є відсутність імпорту даної продукції, а значить і конкуренції з боку світових виробників. Тому новому гравцеві ринку доведеться відвойовувати свою частку тільки у вітчизняних підприємств, що працюють в цій галузі, кількість яких поки невелика. Орієнтація не тільки на внутрішнє споживання органічних добрив, а й на їх експорт, робить цей бізнес ще більш перспективним.