Біометан в Україні: експерт сказав, коли запрацює виробництво та внутрішній ринок
Побудовані в Україні біометанові установки не експлуатуються комерційно через відсутність митної процедури для експорту виробленого газу.
Про це в коментарі Укрінформу заявив голова правління ГС “Біоенергетична асоціація України” Георгій Гелетуха.
“Насправді в Україні й не було працюючих біометанових установок. Дві побудовані, повністю готові до експлуатації, але вони жодного дня не експлуатувалися комерційно”, – зазначив експерт.
Він пояснив, що причиною є різниця в ціні між біометаном і природним газом: 850-900 євро за 1000 кубометрів проти близько 350 євро за тисячу кубометрів відповідно. В Європі є попит на біометан за рахунок торгівлі викидами парникових газів. За словами Гелетухи, використання біометану зменшує викиди, тому європейські компанії готові платити до 1000 євро за 1000 кубометрів біометану.
Фото: uabio.org
В Україні зараз неможливий експорт біометану через відсутність митної процедури. Це питання врегульовується на рівні законодавства – відповідний законопроєкт уже ухвалений у першому читанні.
“Зараз він активно готується до другого читання. Після прийняття законопроєкту в остаточній редакції Міністерство фінансів протягом місяця внесе зміни до наказів, що стосуються митниці. Це уможливить експорт біометану – й тільки тоді біометанові заводи запрацюють”, – сказав Гелетуха.
Він наголосив, що через відсутність експорту біометану Україна втрачає валютні надходження, які можуть витрачатися на нові інвестиції, виплату зарплат та податків.
За словами Гелетухи, є два варіанти для активізації продажу біометану на внутрішньому українському ринку: впровадження торгівлі викидами всередині держави та введення механізму СВАМ. Впровадження торгівлі викидами є однією із вимог євроінтеграції, однак воно, найімовірніше, буде поступовим.
“На початку ціни (на викиди – ред.) будуть низькі, бо будуть безкоштовні квоти. На другому етапі кількість безкоштовних квот буде зменшуватися, відповідно, на них буде створюватися попит. Потім квоти закінчаться – й тоді ми можемо досягнути європейських цін на викиди”, – прогнозує він.
Таким шляхом, зауважив експерт, свого часу йшла Європа, де нинішні ціни становлять 70-100 євро за тонну вуглекислого газу.
“Коли ціна вуглекислого газу досягне європейської – тоді біометан буде залишатися на внутрішньому ринку”, – вважає Гелетуха.
За його розрахунками, на це може піти 10 років з моменту запуску системи, що планується на 2026 рік. Водночас, активізувати продаж біометану в Україні у коротші терміни може механізм СВАМ.
СВАМ вводиться у Євросоюзі у 2026 році для експортерів із третіх країн у чотирьох секторах: електроенергетика, металургія, цемент та хімічна промисловість. Експортерам доведеться платити різницю в ціні на викиди між своєю країною та ЄС.
Гелетуха зазначає, що за такої системи підприємства мають або провести декарбонізацію, або сплатити податок у бюджет Євросоюзу.
“Вигідніше скоротити викиди парникових газів всередині країни, а потім везти у Європу декарбонізований товар. Коли цей механізм запрацює, то створиться попит на той же біометан”, – вважає експерт.
Саме тоді, за його словами, українським підприємства буде вигідніше купити біометан, ніж дешевший природний газ.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №9456 щодо митного контролю та митного оформлення біометану, що переміщується трубопровідним транспортом через митний кордон України.
Раніше у Міненерго повідомляли, що в Україні у 2023 році був запущений біометановий завод; у найближчі два роки очікується запуск ще 10 таких заводів.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування в ЄС (СВАМ) перебуває в стані розробки в межах проголошеного у грудні 2019 року Європейською комісією Європейського зеленого курсу. Згідно з ним, ЄС планує стати кліматично нейтральним до 2050 року.
В Україні триває робота над стратегією торгівлі викидами – законопроєкт «Про систему торгівлі викидами» буде готовий вже у 2024 році.