Бізнес просить не створювати ручне регулювання агросектору

Бізнес просить не створювати ручне регулювання агросектору
Фото: з відкритих джерел

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулась до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із проханням не створювати ручне регулювання агросектору.

Про це повідомляє пресслужба ЄБА.

У асоціації зазначають, що заходи контролю того чи іншого напрямку в країні мають бути відповідними ознакам ризикованості конкретної трансакції.

“Наразі ж, з того, що Європейська Бізнес Асоціація чує від компаній, далеко не завжди така відповідність має місце. Зокрема, це стосується здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, зокрема, зернових та олійних культур”, – пояснюють в ЄБА.

Заходи контролю повинні відрізнятися

У ЄБА зазначають, що заходи контролю за поставками, які здійснюються компаніями зі світовим іменем і тривалим досвідом роботи на українському ринку, повинні бути відмінними від заходів, які застосовуються до компаній, які можна віднести до більш ризикованого профілю перевірки. Отже, повинні бути встановлені чіткі критерії, за якими визначати потенційну ризикованість операцій, виходячи із характеристик задіяних сторін.

Окремо слід зазначити, що через важливість експорту сільськогосподарської продукції деякі компанії у порядку, визначеному законодавством, отримали статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Тож ефективне виконання своїх функцій такими компаніями повинно стати пріоритетом при впровадженні згаданих заходів контролю.

Законопроєкти №10168-2 та №10169-2 можуть створити корупційні ризики

“Водночас, два законопроєкти – №10168-2 та №10169-2, які 21 листопада 2023 року було прийнято ВРУ за основу із доопрацюванням положень, а 4 квітня 2024 року були запропоновані Комітетом ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики до розгляду у другому читанні – ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту”, – застерігають в ЄБА.

Там підкреслюють, що спільнота вже висловлювала свої коментарі та перестороги до даних документів, проте, питання все ще залишаються. Так, за даними представників бізнесу, існує висока вірогідність, що до другого читання в законопроєкті №10168-2 залишаться норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт. Варто наголосити, що блокування податкової накладної в контексті даного механізму означатиме блокування фізичного експорту товару (на відміну від нині діючого механізму блокування податкових накладних всередині країни, коли таке блокування не спричиняє зупинку руху товару, а лише має наслідком неотримання податкового кредиту покупцем). Тож експерти Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації застерігають, що наслідком фізичного блокування експорту може стати колапс цілої системи морських портів України. Додатково це суттєво зменшить надходження валютної виручки в економіку України, чого зараз не можна допускати.

Крім цього, представники бізнесу висловлюють занепокоєння щодо можливого встановлення повноваження податкових органів блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними.

Бізнес не підтримує порядок встановлення цін

Ще одним положенням, яке не підтримує бізнес-спільнота, є порядок встановлення мінімально допустимих експортних цін.

“Так, мінімально допустимі експортні ціни встановлюватимуться один раз на місяць, що є недостатнім та у багатьох випадках може не відображати реальний рівень цін на ринку аграрної продукції у відповідний момент часу. Наслідком впровадження такого механізму буде неможливість укладення або виконання контрактів за цінами, які є насправді ринковими, а встановлений державою мінімум цін є застарілим по часу”, – пояснюють у ЄБА.

Також було встановлено, що в обох законопроєктах прописані норми так, що заборонять змішування пшениці для досягнення необхідних експортних специфікацій та є критичним для агро галузі.

Водночас, відповідно до тексту обох законопроєктів, мінімальні експортні ціни щодо пшениці будуть формуватися по класам, оскільки їм доступна інформація щодо внутрішнього ринку України, і тоді стає незрозумілим з яким класом Державна митна служба України має порівнювати ціну експортного контракту на змішану пшеницю.

Враховуючи вищевикладене, Європейська Бізнес Асоціація просить підходити зважено та обдумано до процесу законодавчих змін в частині експорту аграрної продукції. Спільнота звертається до влади та просить не приймати ці ризикові для ринку та держави законодавчі ініціативи.

Джерело: Delo

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/biznes-prosyt-ne-stvoryuvaty-ruchne-regulyuvannya-agrosektoru
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    24 Травня

    Для кредитування аграріїв на прифронтових територіях необхідно розробити умови страхування

    Експорт олійної продукції через порти Одеси становить близько 75%-80%

    Найбільша пекарня світу підмішає у тісто солодкі мікробні білки, які не викликають ожиріння

    Україна увійшла до трійки найбільших постачальників меду до ЄС

    У червні може зрости ставка плати за використання зерновозів ЦТЛ

    Зростання цін на європейську пшеницю зменшує експорт з ЄС та сприяє нарощуванню поставок з рф

    Захоплений окупантами Інститут рису на Херсонщині змінює напрям роботи

    Ціни закупівлі живця коливаються в межах 58,5–62 грн/кг

    На Одещині зʼявиться лабораторія, яка моделюватиме виробництво круп

    Прибутки з гектарів. Якими будуть ціни на землю в Україні та скільки на цьому можна заробити

    БІЛЬШЕ НОВИН