178171

Бізнес закликає Зеленського ветувати закон про зниження ПДВ для АПК

Федерація роботодавців України разом з іншими об’єднаннями бізнесу закликала Президента ветувати Закон, що знижує ставку ПДВ на сировинну агропродукцію, як такий, що не сприятиме стимулюванню переробки сільськогосподарської сировини і забезпеченню рівних умов конкуренції. Про це йдеться на офіційному сайті ФРУ.

Нагадаємо, 17 грудня 2020 року ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження з 20% до 14% ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (законопроект № 3656). 

Згідно із документом, пільгову ставку податку в розмірі 14% має бути встановлено для сільськогосподарської продукції в частині незбираного молока, великої рогатої худоби, живих свиней, пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, зерен льону та ріпаку, соняшнику та інших олійних культур, а також цукрових буряків.

Після внесення законопроекту на розгляд Верховної Ради України на підставі звернень переробників сільськогосподарської продукції, асоціацій та виробників національні об'єднання бізнесу зверталися до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики з пропозиціями до законопроекту № 3656

На переконання ФРУ, норми передбачені прийнятим Законом, є економічно необґрунтованими, такими, що створюють нерівність у оподаткуванні і не відповідають цілям, задекларованим під час його розробки і розгляду, та призведуть до непередбачуваних наслідків для аграрної та переробної галузей України.

Зокрема, йдеться про:

непередбачуваний вплив зниження ставки ПДВ на надходження до державного бюджету та виконання дохідної частини державного бюджету на 2021 та наступні роки;
невідповідність норм Закону положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема в частині вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему ПДВ. Держави-члени ЄС можуть встановлювати мінімальну стандартну ставку ПДВ в розмірі 15% з можливістю перегляду;
невідповідність принципам співпраці з МВФ, відповідно до яких Україна повинна утримуватись від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг.

Запровадження зниженої ставки ПДВ на проміжне споживання в агропромисловому комплексі України декларувалося як спроба вирішити проблему «скруток» з ПДВ. Проте ця проблема вирішується іншими інструментами податкової політики.

Також реалізація Закону призведе до викривлення конкуренції (зокрема, між переробниками, які використовують власну сировину та тими, хто переробляє придбану сировину), погіршення умов ведення бізнесу для переробної галузі та збільшення можливостей для зловживань з ПДВ.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Черкащині виявили майже 280 тонн непридатних агрохімікатів

Про це повідомляє Департамент агропромислового комплексу Черкаської ОДА.

В Департаменті зазначили, що за рік збільшення обсягів невідомих і непридатних агрохімікатів не відбулось.

Найбільшою та не вирішеною протягом тривалого часу є проблема зберігання 240 тонн небезпечних відходів в адміністративних межах смт. Єрки Звенигородського району, яка здебільшого пов’язана з потребою значного за обсягами фінансування (за оцінкою місцевих органів самоврядування – близько 15 млн. грн.) та відсутністю спеціалізованих підприємств, що можуть провести утилізацію.      
У ході засідання проаналізовано основні недоліки й прорахунки при зберіганні непридатних ХЗЗР, а також визначено низку першочергових заходів, які будуть рекомендовані для реалізації їх власникам – міським, сільським та селищним територіальним громадам.  
 

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Фермеру з Луганщини інкримінують відмивання нелегальних доходів

Про це пише propozitsiya.com.

За даними слідства, глава одного з фермерських господарств Кремінського району під час розпаювання земель державної власності вносив недостовірні відомості в офіційні документи й незаконно включив до складу господарства двох громадян.
Отож, зловживаючи службовим становищем, за недійсними угодами фермер отримав у користування 23,5 га землі сільськогосподарського призначення загальною вартістю понад 400 тисяч гривень.

У подальшому, маючи на меті легалізувати доходи, одержані злочинних шляхом, аграрій упродовж 2004-2011 років незаконно використовував землю для вирощування сільськогосподарських культур і отримання прибутку, приховуючи походження майна і права на нього.

В рамках кримінального провадження завдані державі матеріальні збитки обвинувачений відшкодував у повному обсязі.

Санкція статті передбачає від 3 до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років з конфіскацією майна.

На Хмельниччині тестують перші вироби з кольорової пшениці

Про це повідомляє Суспільне.

За словами головного агронома Василя Косюка, цілозерновий хліб та кондитерські вироби спечуть у власній пекарні підприємства з зерна, вирощеного на полях господарства.

«Багату антиоксидантами й мікроелементами продукцію поки не вироблятимуть в промислових масштабах, бо кольорового зерна ще замало», – зауважує агроном.

Директор підприємства Олег Білявець відзначає, що урожайність – останній показник, на який зважають у вирощуванні кольорових зернових. Підприємство взяло напрямок на створення корисної їжі.

«Спеціальні сорти спельти, пшениці чорнозерні й голубозерні, ячмінь пігментований. Це функціональний продукт, який кожна людина має споживати щодня, котра дбає про те, що покласти собі в шлунок», – пояснює Білявець.

Він наголошує, що в оболонці «Чорнобрової» пшениці антиоксидантів стільки ж, як у ягодах чорниці. Це також підтверджують науковці, яких запрошують на підприємство для навчань.

«Плануємо створити наукову лабораторію і кафедру для роботи науковців над сортами хелсі-фуд. Ми не хочемо бути одноманітними, ми хочемо бути унікальними і створювати продукт, який має додаткову цінність», – розповідає директор.

Головний агроном розповів, що насіння кольорових зернових купували в селекційних українських інститутах. Чорної спельти селекціонери надали всього 25 кг, і тепер ця напівдика пшениця росте на площі 50 сотих.

«Білявої» пшениці посіяли восени 2 га, з яких планують намолотити до 10 тонн зерна. «Чорноброва» озима росте на площах 10 га. Насіння надав одеський селекційний інститут. Вони на Одещині не змогли висіяти зовсім, в листопаді сіяли, і озимина тільки наклюнулася і дуже раді, що нам передали, бо в нас умови набагато кращі, і ми маємо сходи», – зауважує агроном.

Старший науковий співробітник Одеського селекційного інституту Сергій Поліщук розповів, що у гонитві за високими врожаями хлібороби втратили якість. Тому світ повертається до зернових, які мають біологічну цінність.

«Ці компоненти знаходяться в кольоровому матеріалі, у кольорових злаках. Це чорнорзерна пшениця, це пшениця з синім кольором, це озерний ячмінь, також він має чорний колір, синій колір. Світ виходить на здорове харчування», – пояснює науковець.

За словами Поліщука, адаптовані до українських кліматичних умов кольорові сорти зернових – результат праці його та колег-селекціонерів за 10 років.

Джерело: agro-business.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

У 2020 році пестициди стали товаром №1 в українському агроімпорті

За підсумками 2020 року основу структури імпорту сільськогосподарських товарів в Україну складали товари з високою доданою вартістю, повідомляє державна митна служба України.

Найбільшу частку і вартість мали інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди – їх закупили на $892,1 (1,65% імпорту товарів для агро). До ТОП-10 ввійшли добрива з 2-3 поживними елементами N, P, K – ввезено на $610,3 млн, трактори – на $520,9 млн, шини та покришки пневматичні гумові – на $435,6 млн, моторні транспортні засоби для перевезення вантажів – на $414,4 млн, зерно- та кормозбиральна техніка – на $271,9 млн, продукти для годівлі тварин – на $259 млн, ґрунтообробна техніка – на $243,9 млн. Замикають ТОП-10 посівний матеріал соняшника і виноматеріали для виробництва вина – їхні обсяги ввезення склали $218,4 млн та $179,2 млн відповідно. Це свідчить, що обсяги виробництва цих товарних груп українські аграрії можуть нарощувати ще тривалий час.

Зазначимо, що Україна як сільськогосподарська країна теоретично може зменшити імпорт цих товарів у перспективі, створивши сучасні місцеві виробництва товарів з високою доданою вартістю для фермерів. Однак для цього треба ще багато чого зробити (реальний захист прав інвесторів, судова реформа, зменшення впливу бюрократії тощо), щоб приватні інвестори реально захотіли вкладати кошти в подібні проекти.

Джерело: Landlord

Закупівельні ціни на сою та соняшник в Україні продовжують зростати

Січневий баланс USDA по сої призвів до різкого зростання біржових цін на сою та соєвий шрот. А слідом за ними виросли ціни на сою та соняшник на фізичних ринках США, України та Аргентини.

Проте це зростання найближчим часом буде обмежене зниженням цін на рослинні олії, оскільки у січневому звіті USDA прогнози виробництва та кінцевих запасів всіх рослинних олій були збільшені у порівнянні з грудневими оцінками.

Вчора на біржі в Чикаго на тлі зниження цін на соєву олію на 1,7% до 927 $/т та фіксування прибутків трейдерами ф’ючерси на сою впали на 1,1% до 517 $/т, а на соєвий шрот – на 1,5% до 506 $/т.

Ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії з понеділка знизилися на 3,7% до 3692 рінггитів/т або 913,4 $/т.

На тлі різкого підвищення світових біржових цін на сою, пшеницю та кукурудзу, в Україні продовжили зростати закупівельні ціни на сою та соняшник. Переробники підвищили ціну на соняшник ще на 500-600 грн/т до 21600-22000 грн/т з доставкою на завод, проте виробники в очікуванні подальшого росту ціни знову зупинили продажі.

Експортні ціни на сою виросли на 10-15 $/т: на сою з ГМО до 510-520 $/т або 17150-17300 грн/т в порту, та на сою без ГМО до 535-545 $/т в порту або 555-560 $/т на кодоні з Польщею або Білоруссю.

Переробники також підвищили ціни на сою з доставкою на завод: на сою з ГМО на 200-300 грн/т до 17600-17700 грн/т (еквівалентно 535-540 $/т в порту), на сою без ГМО – до 17700-17900 грн/т (еквівалентно 545-550 $/т в порту).

Низький попит на біодизель посилює тиск на ціни на пальмову олію, що обмежує подорожчання соєвої та соняшникової олії, особливо на тлі відновлення експорту з Аргентини, який протягом грудня та початку січня був заблокований.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.