174499

Блокування податкових накладних загрожує збору врожаю зерна

Українська зернова асоціація звернулася до уряду з проханням втрутитися в ситуацію і вирішити проблему необґрунтованого блокування податковими органами податкових накладних зернових компаній, оскільки такі зловживання податкової ставить під загрозу збір врожаю та експорт зерна з України, передає прес-служба УЗА.

УЗА розцінює такі дії податкових органів як тиск на господарську діяльність зернових компаній, окрім цього такі дії викликають підозру про корупційні ризики в роботі податкової служби.

Зокрема, одній із компаній членів УЗА, 5 разів відмовляли у подачі таблиці даних платника податків і щоразу під новим надуманим приводом: 4 рази через нібито невідповідність виду діяльності в таблиці даних та наявним основним засобам, 5-ий раз – «інше», а на 6-ий раз через «нібито наявну в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій». Такі випадки не поодинокі, це доволі поширене явище, яке блокує фактично роботу низки компаній зернового ринку в найбільш активний період – збору врожаю.

Схожа ситуація траплялася й з іншими компаніями, яким вдалося розблокувати роботу, коли стало відомо про зловживання в податкових органах громадськості та урядовцям. Проте ситуація знову повторюється, досі залишається великий перелік компаній, які страждають від чиновницького свавілля.

УЗА звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля взяти під власний контроль проблему блокування податковою накладних та дати доручення Мінфіну розібратися в ситуації та розблокувати роботу компаній зернового ринку, а також унеможливити подібні зловживання на майбутнє. Адже аграрна галузь сьогодні займає важливе місце в економіці України та приносить понад 40% валютних надходжень до країни, якій потрібен справедливий, чесний та прозорий механізм ведення господарської діяльності.

На ринки Херсонщини не допустили до реалізації овочі та баштанні з перевищенням вмісту нітратів

Удержавних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, які входять до складу Херсонської регіональної державної лабораторії, з 18 по 27 липня 2020 року проведено 925 досліджень рослинної продукції . Під час яких було виявлено 15 випадків перевищення гранично допустимої кількості (ГДК) вмісту нітратів.

Перевищення вмісту ГДК було зафіксовано: буряк – 6 випадків; кабачки – 2 випадки; помідори – 1 випадок; дині – 6 випадків. У всіх випадках вміст нітратів перевищує гранично допустиму концентрацію не більше, ніж у 2 рази. Овочі та бахчові не допущені до реалізації.

Пшеничні котирування падають слідом за цінами на сою та кукурудзу

Підвищення прогнозу виробництва пшениці в Росії отримало нове підтвердження. За даними Росстату, площі сівби озимої пшениці в країні у порівнянні з минулим роком виросли з 15,8 до 16,85 млн га, а ярої – з 12,26 до 12,56 млн га, що стане рекордним показником та на тлі вищої, ніж торік, врожайності дозволить зібрати історично великий врожай пшениці.

Станом на 28 липня в Росії з 39,8% площ або 11,7 млн га намолочено 41,8 млн т пшениці з врожайністю 3,57 т/га.

Нові прогнози врожаю в Росії та підсумки єгипетського тендеру, де перемогла переважно російська пшениця, посилили тиск на біржові котирування в США та ЄС.

Вересневі ф’ючерси борошномельної пшениці на MATIF впали на 2 €/т до 180,75 €/т або 211,88 $/т.

На ціни тисне зміцнення курсу євро відносно долара до рівня 1,173 $/€ та прогнозоване експертами Strategie Grains зниження виробництва м’якої пшениці в ЄС у 2020/21 МР нижче рівня 130 млн т та її експорту нижче 30 млн т.

Ринок американської пшениці у вівторок знижувався, і вересневі ф’ючерси м’якої пшениці в Чикаго оновили тижневий мінімум. На ціни тисне викликане різким покращенням стану посівів падіння сусідніх ринків сої та кукурудзи, а також гарний стан посівів ярої пшениці.

Озима пшениця в США зібрана з 81% площ у порівнянні з 73% минулого року та 82% в середньому за 5 років. Кількість посівів ярої пшениці у доброму або відмінному стані за тиждень виросла на 2% до 70%, тоді як рік тому таких було 73%.

Вересневі пшеничні ф’ючерси в США впали:

на 1,56 $/т до 192,35 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 1,01 $/т до 160,48 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 0,64 $/т до 186,01 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

Джерело: graintrade.com.ua

Іспанські лже-винороби продали фальсифікату в різних країнах світу на 100 млн євро

Іспанські податківці розкрили схему масштабної фальсифікації і збуту контрафактного вина, передає УНН з посиланням на thedrinksbusiness.com.

Операція з пошуку зловмисників почалася ще у вересні 2018 року. Правоохоронці встановили, що до схеми були залучені близько 60 компаній, які займалися виробництвом і продажем фальсифікованого вина. Підприємства розгорнули свою діяльність в Іспанії, Нідерландах, Австрії, Бельгії, Франції, Молдові та Росії.

"Замість виноградного сусла зловмисники, виробляючи вино, використовували ізоглюкозу або кукурудзяний сироп", - йдеться в повідомленні.

У середині липня поточного року правоохоронці затримали і заарештували 6 осіб: двох організаторів схеми і їх "підопічних". Ще 27 людей перебувають під слідством.

Передбачається, що своїми злочинними діями зловмисники заробили близько 100 млн євро.

На миколаївській фермі запроваджують новітні технології

Про це AgroTimes розповів директор господарства Сергій Ясевін.

«Наше господарство будує крос-корівник на 2,3 тис. голів. Його назва – від типу вентиляції: поперечно-припливно-витяжної, – зазначив він. – Це – американська технологія, яка сьогодні є найдосконалішою технологією тепловідведення для молочних корів. У Європі немає прикладів її реалізації. В Україні – тим паче. Є, можливо, в Росії».

Корівник буде розміром 365 х 90 м. З північного боку в нього входитиме повітря, а на південному боці буде встановлено багато вентиляторів, які витягуватимуть повітря з корівника, пояснив Сергій Ясевін. Завдяки вентиляторам створюватиметься поперечний потік повітря.

«За рахунок збільшення ефективності тепловідведення ми в літній період зможемо запобігти втратам молока десь на 2 л на добу на кожну корову», – зауважив він.

За словами Сергія Ясевіна, господарство має на меті збільшити на фермі поголів’я дійних корів до 3-3,5 тис. голів і досягти добового валового надою 100-120 тонн проти сьогоднішніх 75 тонн. Наразі такий обсяг молока тут отримують від 1,95 тис. корів.

У наявному корівнику зараз доять 37-38 л на корову, а передбачається отримувати не менше 40 л. «Цього плануємо досягти за рахунок вентиляції, а також завдяки унікальній підстилці, яка створена за новими технологіями», – зазначив директор «Променю».

На гумове покриття тут стелитимуть 10 см свіжовіджатого гною від тих же корів. «Таку технологію ми також побачили у США. Вона дуже добре себе зарекомендувала. Деякі ферми в Україні вже використовують її», – сказав Сергій Ясевін.

Така система не потребує на підстилку соломи, якої треба дуже велика кількість. Отже, на фермі отримують замкнений цикл. Частина гною ще піде на поле – десь у пропорції 50/50.

Найбільші покупці українських олійних культур та олії

За січень-червень 2020 року Україна експортувала олійних культур на 326 млн дол. США. Це майже удвічі менше (-47,4 %) показників за відповідний період минулого року у 619 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Основним експортним товаром цієї групи залишається соя, якої у I півріччі 2020 року продано за кордон понад 0,8 млн т на суму 289 млн дол. США – 89% експорту олійних. Вартість експорту 18 тис. т ріпаку становить 7 млн дол. США, а 33 тис. т насіння соняшнику –  близько 14 млн дол. США.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних олійних в цьому році утримує Туреччина. За січень-червень 2020 року ця країна закупила українських олійних культур на суму 68 млн дол. США – 19,6 % від загальної вартості. зарубіжних поставок олійних.

Відчутно менші закупівлі олійних культур здійснюють Білорусь (16,4 %), Греція (9,0%), Італія (8,5 %), Німеччина (6,6 %), Ліван (6,1 %), Нідерланди (5,6 %) і Китай (4,5 %).

Сукупна частка згаданих країн перевищує 76% доходів від реалізації олійних культур.

У I півріччі 2020 року Україна експортувала жирів та олії більш ніж на 2,9 млрд дол. США, що на 24 % перевищило минулорічний показник за відповідний період, зазначив Микола Пугачов.

Основним експортним товаром цієї групи є олія соняшникова. За шість місяців цього року її продано за кордон на суму близько 2,7 млрд дол. США, на 24 % більше ніж, за І півріччя 2019 року.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія. За січень-червень 2020 року її частка у структурі українського експорту цього виду продукції склала 23,6 %, зазначив експерт.

Решта основних країн-імпортерів помітно поступаються Індії за вартісними обсягами закупівель: Китай (15,8 %), Нідерланди (8,8 %), Ірак (7,6 %), Іспанія (7,3 %) та Італія (5,3 %).

Сукупно на ці шість країн припадає понад 68 % вартості експорту олій та жирів, зауважив науковець.

Таким чином, обсяги експорту продукції олійно-жирового комплексу продовжують зростати, підсумував Микола Пугачов.