Битва за молоко: на що готові переробники, щоб не залишитися без сировини
Дефіцит молока зводить з розуму переробників: вони готові платити за нього більше, ніж в ЄС, аби завантажити виробництво та не втратити власний ринок через конкуренцію з імпортерами. Гра “куплю молоко дорожче” заводить молокозаводи в збитки, а виробники молока тим часом збирають “вершки” з високого попиту — їх маржа сягнула 60%.
Попереду Європи
Змагання переробників за молоко, дефіцит якого в Спілці молочних підприємств України (СМПУ) оцінюють на рівні 3 млн тонн щорічно, закінчується погано для них самих: сировина збільшується в ціні шаленими темпами, зменшуючи запас міцності молокозаводів. Через дику конкуренцію за молоко з кінця липня по листопад цього року ціни на нього в Україні збільшились на 30%, а в грудні додали ще 6%. Наразі середня вартість молока в Україні становить близько 15 грн за 1 кг, що дорівнює вартості молока в Польщі.
“Не пам’ятаю в останні роки, щоб було таке стрімке подорожчання молокосировини. Рекорд поб’є хіба що гречка та яйця”, які дорожчали в рази” — коментує тренд Леонід Тулуш, кандидат економічних наук, завідувач відділу ННЦ “Інститут аграрної економіки”, керівник експертно-аналітичної служби СМПУ.
Він згадує, як ще в липні переробні підприємства скуповували молоко-сировину в Україні по 33 євро за 100 кг, а в листопаді вартість молока біля воріт ферм вже склала 42 євро за 100 кг. Ще на початку року українські ціни на молоко складали 60% від європейських, в квітні — 70%, у серпні – 80%, в жовтні 90%, в листопаді-грудні – 95%. “Наразі перевага в цінах на сировину порівняно з ЄС нівельована”. — констатує експерт.
“Українське молоко вже коштує на 3,77% дорожче ніж в Швеції, на 3,38% дорожче ніж в Словаччині, на 10,77% дорожче ніж в Латвії і майже зрівнялося в ціні з сировиною в Литві та Ірландії. Тому молочна продукція з України вже не цікава європейцям на відміну від минулого року”, — коментує ситуацію на ринку Георгій Кухалейшвілі, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).
У грудні ситуація з сировиною ще загострилася. І деякі молокопереробники перевершили свої можливості — стали скуповувати молоко по 20 грн за 1 кг з ПДВ та доставкою на підприємство. А це вже 50 євро за 100 кг і виглядає як безумство.
“Ми вважаємо ціну на молоко під 50 євроцентів за літр несправедливою. Це ставить заводи на рівень нульової рентабельності. В молочній галузі найгірша ситуація. Дійсно біда. Настав час втрутитись державі”, — вважає пан Тулуш.
Влада, на його думку, може стимулювати виробників молока збільшити його пропозицію. Це припинило б шалену гонку за сировиною та стримало б інфляцію на молочну продукцію. Варто лише передбачити дотації на збільшення поголів’я чи компенсацію за будівництво нових ферм. Без цього виробники молока не схочуть збільшувати його виробництво — дефіцит і високі ціни на молоко їх цілком влаштовують.
У виробників — густо, у переробників — пусто
В той час, як виробники молока демонструють на молочних конференціях рентабельність на рівні 30-60% в залежності від розмірів господарства, переробні заводи вже втратили позитивну маржу. “Деякі заводи працюють з нульовою рентабельністю, інші працюють в збиток”, — розповідає голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
За його словами, переробники не можуть компенсувати зростання цін на сировину підвищенням вартості готової продукції — не дозволяє конкуренція з імпортом та рітейл. “Торговельні мережі, через які продається 70% молочної продукції, не погоджуються на підвищення цін, бо мають більш дешеву імпортну альтернативу та зацікавлені продати товар”, — каже очільник СМПУ. На його думку, високі ціни на молоко протримаються до квітня, поки не збільшаться надої в господарствах. “До того часу молокозаводам доведеться працювати у збиток”, — вважає пан Чагаровський.
Поки що молокозаводи вироблятимуть продукцію тривалого зберігання з дорогого молока на склад, а саме — сухе молоко та масло. Експортувати цю продукцію вони не зможуть, поки не матимуть цінових переваг перед конкурентами в ЄС та на інших ринках. До того ж експорт стримує блокування кордонів поляками. Тож, робота на склад вимиватиме обігові кошти заводів, які вони не можуть повернути у виробництво, поки не реалізують товар.
Чому переробники не зупиняються?
Ситуація виглядає так, що молокозаводи мають самі зменшити закупівлі молока, що приборкає ціни на нього. Але вони не збираються цього робити, як і зупиняти переробку, хоча це було б зрозуміло у стані збитковості. В чому логіка? Причин кілька.
Перша — конкуренція за полиці магазинів з імпортом, зокрема польським. Він майже зрівнявся в цінах з українською продукцією після того, як вартість молока в Україні досягла рівня Польщі. Друга — якщо переробники зупиняться, вони втратять колектив, місця на полицях, які одразу віддадуть імпорту або іншим молочним підприємствам. А відновити свої позиції на ринку за більш сприятливої кон’юнктури буде дорожче, ніж працювати у збиток чи “в нуль”, пояснює Чагаровський.
Український споживач повертається
Триматися в ринку переробників змушує і власний споживач. Справа в тому, що попит на молочні продукти в Україні відновлювався в 2023 році. Зокрема, цього року в Україну повернулося близько мільйона громадян, які рятувалися від війни за кордоном, що призвело до збільшення кількості споживачів молока.
Підсилює попит на молочну продукцію в торгових мережах і зменшення пропозиції молочних продуктів на стихійних ринках. Таку ситуацію спостерігає аналітик Леонід Тулуш. “Зменшення пропозиції молока від населення призвело до того, що молочні продукти поступово зникають з базарів і споживачі йдуть купувати їх в супермаркети”, — каже експерт. За його даними, поголів’я корів в домогосподарствах знизилося вдвічі з 2015 по 2023 рік — з 1,7 млн до 882 тис. Разом з поголів’ям зменшилась і пропозиція молока на базарах.
Це додатково стимулює молокозаводи боротися за споживача та гнатися за сировиною. І тільки розумне втручання держави врівноважить ринок.
Джерело: telegraf.com.ua