Через послаблення карантину подорожчає свинина

Часткове скасування карантинних обмежень та початок сезону пікніків спровокує пожвавлення попиту практично на всі види м’яса, зокрема, на свинину. Це, у свою чергу, призведе до подорожчання продукту. Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій можуть зрости на 10%, вважають аналітики Асоціації “М’ясної галузі”. За їхніми прогнозами, ціна на живець свиней з 25 по 31 травня коливатиметься від 41 до 43 гривень за кілограм.

“Порівняно з минулим тижнем ціна підніметься на 2—10%. Зміна цін буде неоднорідною за регіонами. Зростання викликане, в першу чергу, пожвавленим попитом через послаблення карантинних обмежень. Частково відновлюють роботу заклади громадського харчування, запрацювали ринки, люди розпочали виїжджати за місто. Навіть з урахуванням цих стимулюючих чинників, ажіотажних змін в попиті очікувати не варто, адже знижені доходи населення не дозволять купувати відносно дорогу свинину у великих обсягах. Незмінним залишається тиск дешевшої за українську імпортної свинини”, – повідомляє Асоціація “М’ясної галузі”.

Джерело: Meat-Inform

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Квоти на імпорт добрив: у Мінекономіки назвали запобіжники від зловживань ціною та дефіциту товару

Як міністерство балансуватиме внутрішнє виробництво і імпорт та запобігатиме зловживанням цінами на продукт, розповів на своїй сторінці у Facebook заступник міністра, Торговий представник України Тарас Качка, передає УНН.

За словами Качки, для торгових захисних заходів важливим є обсяг виробництва, виробничі потужності, робочі місця.

“Це — наріжний елемент. Я дуже хочу, аби рішення АМКУ по групі OSTHEM було виконане. Нам потрібна демонополізація. Це не підлягає сумніву”, — пише він.

Разом із тим, важливо збалансувати інтереси внутрішнього виробництва і імпорту.

“Тому, з точки зору торгівлі — запропоноване рішення нейтральне. З будь-яким новим власником заводи даватимуть людям працю, вироблятимуть продукцію і платитимуть податки. Я вже не кажу про світовий контекст, адже дедалі більше країн відходять від захисту конкуренції на внутрішньому ринку заради виграшу у конкуренції глобальній.

У нашому ж контексті регіональний конкурент — Єврохім — за всіма параметрами одіозніший. У цій частині дискусії навряд чи можна когось у чомусь переконати, але принаймні важливо донести свою думку”, — пише заступник міністра.

Ключовою історією на ринку добрив, ретельно дослідженою АМКУ, є питання ціни, продовжив Качка. Для Мінекономіки важливо збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну.

“Тому як страховка від зловживань ціною є сенс передбачити, що квоти діють доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.

Орієнтиром може бути і FOB Чорне море. Правда, треба брати до уваги, що ціна опту на внутрішньому ринку це скоріше DDP, ніж FOB (а це суттєва відмінність для ціни). Утім — це деталі, по яких можна дійти згоди”, — уточнив заступник міністра.

Щодо управління потенційними квотами — важлива прозорість, недискримінація і неможливість монополізації квот, пише Качка. Без цього впроваджувати взагалі будь-яке рішення не можливо, додає він.

“По всіх цих питаннях варто далі говорити і намагатися знайти конструктивне рішення.

А рішення потрібне. Бо якщо ми його закричимо і затопчемо, то лише поглибимо глуху економічну громадянську війну між промисловцями і аграріями”, — інформує Качка.

Нагадаємо, Мінекономіки пропонує ввести квоти на імпорт добрив в Україну. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З чим українські аграрії вийдуть на світовий ринок у новому сезоні

Світовий ринок аграрної продукції увійшов у фазу «погодного ринку» — період, коли вирішальне значення для формування цін мають погодні умови у головних країнах — експортерах зерна. Прогнози не просто нестабільні — щодня озвучуються нові цифри майбутніх валових зборів та цін. Останнім часом ми почули щонайменше три прогнози щодо українського врожаю, три різних точки зору на одну й ту саму ситуацію, що склалася на полях.

Менше
Найбільш негативний прогноз надало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. За розрахунками профільного відомства,цього року в Україні очікується справжнє падіння валового збору зерна — одразу на 15 млн т, або на 20% у порівнянні з минулим сезоном. Отже, прогноз становить близько 60 млн т усіх зернових (у 2019-му— понад 75 млн т).

За висновками міністерства, така картина складеться через дефіцит вологи і низку економічних факторів, обумовлених пандемією COVID-19. Ці висновки міністерства зроблені ще на підставі даних, отриманих станом на 24 квітня. Таким чином, прогноз зроблений без достатньої кількості даних і навряд чи може претендувати на достовірність. Тим більшою може бути ціна помилки — адже саме на офіційні прогнози орієнтуються на світових товарних біржах.

Більш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.

Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.

Але фахівці Інституту окремо відзначили, що наведений розрахунок робився за песимістичним сценарієм, який було побудовано на підставі спостереження за дією двох факторів. По-перше, несприятливі погодні умови і брак вологи у ряді регіонів України. По-друге, зниження прибутковості основних сільськогосподарських культур минулого року.

Втім, питання з погодними умовами ще не до кінця зрозуміле — дощі у травні здатні виправити ситуацію. Відповідно, не є обставиною нездоланної сили й економічний чинник минулорічного зменшення прибутковості.

Тому поряд з песимістичним прогнозом Інститут надав і поміркований варіант, згідно з яким зниження обсягів виробництва зернових становитиме не більше 3% — тобто до 72–73 млн т.

Практично таку саму оцінку майбутнього врожаю надала і компанія «УкрАгроКонсалт». Щоправда, у прогнозі консалтингової агенції є дві суттєві відмінності. По-перше, рівень валового збору в 70–73 млн т зернових є базовим. А по-друге, прогноз складений на підставі реальної інформації, отриманої з різних регіонів України.

Про що можна вже говорити — умови, що склалися, обумовлять середню врожайність культур приблизно на 5% нижчу від трендової. За розрахунками, валовий збір пшениці очікується на рівні 25,9 млн т (у 2019 році —28,3 млн т), з яких може бути експортовано 17 млн т. По ячменю Україна може розраховувати на врожай культури у 7,9 млн т. Звісно, вказані обсяги можуть бути нижчими, якщо вегетаційний період стане невдалим внаслідок весняної посухи.

Щоправда, корективи може внести кукурудза. На початок травня під неї відведено 5,5 млн га, але площа збільшувалась за рахунок пересіву пшениці та ячменю. Валовий збір зерна кукурудзи становитиме приблизно 36 млн т.

Тож, за оптимістичним сценарієм, валовий збір всієї зернової групи у 2020 році становитиме 72 млн т, з яких 51 млн т буде експортовано.

Крім того, у 2020/2021 маркетинговому році є розширення площ під олійними на 3–4% за рахунок скорочення сівби зернових культур, хоча врожайність усіх без винятку олійних культур буде нижчою. В умовах дефіциту вологи перспективною культурою продовжує залишатися соняшник.

З ріпаком ситуація складна — під час перезимівлі частина площ була або втрачена взагалі, або пошкоджена. Внаслідок цього врожайність буде нижчою, а валовий збір культури зменшиться на 0,5 млн т у порівнянні з минулим роком.

Джерело: Landlord

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшає рання капуста

Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на українському ринку зберігається тенденція зниження цін на ранню білокачанну капусту. Основною причиною негативних цінових коригувань в даному сегменті, виробники називають сезонне збільшення пропозиції капусти нового врожаю, а також досить невисокий попит на дану продукцію.

Так, на сьогоднішній день капуста врожаю 2020 року пропонується до продажу в межах 4,5-6 грн / кг ($ 0,17-0,23 / кг), що в середньому на 17% дешевше, ніж в кінці минулого робочого тижня.

Перш за все, фермери змушені активно знижувати ціни на капусту нового врожаю через надлишкову пропозицію на ринку: більшість українських господарств вже приступили до масових відвантажень ранньої капусти. Також, ситуацію погіршують досить невисокі темпи збуту даної продукції. Оптові компанії та роздрібні мережі воліють вести закупівлі невеликими партіями, з огляду на відносно короткий термін реалізації цього овоча.

Додамо, аналогічна ситуація на ринку ранньої капусти відзначалася на початку травня попереднього року. Ціна в даному сегменті також різко знижувалася, головним чином через масові надходження у продаж продукції відкритого грунту. Однак при цьому рік тому рання капуста в Україні надходила в продаж середньому на 13% дорожче, ніж сьогодні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біржові ціни на пшеницю виросли після зниження прогнозів виробництва в Росії

В оновленому прогнозі МСГ Росії виробництво зерна у 2020 р. зменшено в порівнянні з попередніми оцінками на 5,3 млн т до 120 млн т внаслідок обумовленого посухою зниження врожайності на 30% у Краснодарському, Ставропольському краї та Ростовській області.

Трейдерів турбує також ситуація в ЄС, куди повертається спекотна та суха погода.

Ціни на французьку пшеницю вчора виросли до тижневого максимуму через занепокоєння щодо можливого зниження прогнозів нового врожаю, оскільки лише в країнах Балтії та Іспанії стан посівів пшениці оцінюється вище, ніж середній, а інші країни страждають від дефіциту вологи.

Вересневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF виросли на 3 €/т до 188 €/т або 206,03 $/т.

Американські пшеничні біржі в середу дружно зростали за підтримки спекулянтів, які закривали короткі позиції, та через невизначеність з долею нового врожаю в основних штатах. За даними crop-tour, оцінки врожайності поки що нижчі, ніж попередні. Крім того, на півночі Американської Рівнини затримується сівба ярої пшениці.

Липневі пшеничні ф’ючерси в США виросли:

на 5,51 $/т до 188,77 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго,
на 4,32 $/т до 166,54 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті,
на 4,50 $/т до 191,25 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

Трейдери майже не цікавляться старим врожаєм та активно торгують новим. На чорноморському ринку російську пшеницю з протеїном 12,5% пропонують по 197-200 $/т FOB з поставкою у липні, тоді як ціни на українську пшеницю з протеїном 11,5% виросли до 194-195 $/т FOB.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені визначили щоденну норму молочних продуктів

Результати опубліковані в журналі BMJ Open Diabetes Research & Care.

Більш ранні дослідження, проведені в Північній Америці і Європі, показали, що високе споживання молочних продуктів знижує ризик діабету, підвищення кров'яного тиску і метаболічного синдрому — комплексу чинників, що призводять до передчасної смерті від серцево-судинних захворювань. Однак вчені не знали, чи можна ці результати поширювати на всіх людей планети.

У новому, масштабним за всю історію дослідженні взяли участь 147 812 осіб у віці від 35 до 70 років з 21 країни, включаючи як розвинені, наприклад, Швеція та Канада, так і країни, що розвиваються — Бангладеш, Колумбія, Іран та інші.

За учасниками спостерігали понад дев'ять років. Звичайне споживання їжі за попередній рік кожен раз оцінювалося за допомогою регулярного заповнення опитувальників, за якими визначався рівень в раціоні молочних продуктів, таких як молоко, йогурт, йогуртові напої, сир і страви, приготовані з молочних продуктів. Окремо враховувалися суцільномолочні і знежирені продукт з вмістом жиру один-два відсотки. Масло і вершки були виділені в особливу групу, оскільки в деяких країнах їх не вживають в їжу.

Була також зібрана інформація про особисту історію хвороби кожного учасника, використання рецептурних ліків, освітній рівень, куріння та параметри ваги, зріст, окружності талії, артеріальний тиск, холестерин і рівень глюкози в крові натще.

Результати показали, що при середньому вживанні двох порцій жирних молочних продуктів в день ризик розвитку гіпертонії і діабету зменшувався, відповідно, на 11 і 12 відсотків. Таку кількість молочних продуктів автори дослідження вважають оптимальнию, так ефект від збільшення дози був незначним — у тих, хто вживав в добу три порції молочних продуктів, це зниження становило 13 і 14 відсотків.

Під порцією розумілося: 240 мілілітрів молока, близько 20 грамів сиру, упаковка натурального йогурту, 120 грамів, або півчашки сиру.

Ефект від знежирених продуктів був значно нижче, тому вчені рекомендують вживати саме цілісні, а не знежирені молочні продукти.

Більше 47 тисяч з учасників дослідження мали не просто діабет або гіпертонію, а метаболічний синдром — поєднання таких факторів, як підвищений артеріальний тиск, зайва вага, низький рівень корисного холестерину, високий вміст в крові жирів і глюкози.

Для них ефект зниження ризику розвитку захворювання при щоденному вживанні молочних продуктів був ще вище — від 24 до 28 відсотків в порівнянні з тими, у кого в раціоні ці продукти були відсутні.

Вчені відзначають, що їх дослідження — обсерваційне, і не ставить за мету з'ясування причин.

«Якщо наші результати будуть підтверджені в досить великих і довгострокових випробуваннях, то збільшення споживання молочних продуктів може стати здійсненним і недорогим підходом до зниження метаболічного синдрому, гіпертонії, діабету і, в кінцевому рахунку, серцево-судинних захворювань у всьому світі», — пишуть автори статті.

Джерело: milkua.info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview