178171

Через відсутність державної підтримки в Україні з’явився «тіньовий» ринок молочних продуктів

Причиною звернення є глибока криза в молочному скотарстві та переробці, а також  відсутність з боку держави розуміння стратегічного значення молочної галузі. Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).

Віце-президент АВМ Ганна Лавренюк наголошує: "Державна підтримка молочної галузі, зокрема молочного скотарства, - найвигідніша інвестиція з точки зору збереження соціальної стабільності в регіонах, створення нових робочих місць та збільшення надходжень у бюджет. Адже кожна додаткова тонна молока-сировини - це близько 15 тис. додаткових робочих місць у тваринництві та близько 130 тис. нових робочих місць у суміжних галузях. Більше того, це -  генерування додаткового 1 млрд відрахувань у бюджет зі скотарства та 9 млрд грн - із суміжних галузей!"

У зверненні зазначено, що в усіх провідних країнах світу молочна галузь отримує значну державну підтримку, що сприяє стабільному розвитку. В Україні, через відсутність такої підтримки, з’явився «тіньовий» ринок молочних продуктів у вигляді виробництва фальсифікованої продукції, значно посилилася недобросовісна конкуренція, відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ, пенітенціарній системі.

Тому, за підсумками Всеукраїнського молочного форуму, було прийнято рішення про створення Національного комітету порятунку молочної галузі як громадського формування, яке буде опікуватися проблемами молочної галузі.

Ваш вибір 'Подобається'.

З початку року в Україні виловили майже 20 тонн риби та водних біоресурсів

Про це повідомляє прес-служба Держрибагентства.

“Протягом січня-вересня 2020 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів становив 19 752 тонни”, — сказано у повідомленні.

Зазначається, що в розрізі водойм видобуто:
— Чорне море — 7 423 тонн;
— Азовське море — 3 848 тонн;
— причорноморські лимани — 34 тонни;
— річка Дунай — 318 тонн;
— пониззя річки Дністер з лиманом та Кучурганське водосховище — 848 тонн;
— Дніпровсько-Бузька естуарна система — 592 тонни;
— Київське водосховище — 558 тонн;
— Канівське водосховище — 506 тонн;
— Кременчуцьке водосховище — 2 621 тонна;
— Кам’янське водосховище — 1 080 тонн;
— Дніпровське водосховище — 574 тонни;
— Каховське водосховище — 1 280 тонн;
— інші водойми — 70 тонн.

“Найбільше протягом січня-вересня виловлено таких водних біоресурсів: рапана — 4 423 тонни, карась сріблястий — 3 271 тонна, бичок — 2 634 тонни, шпрот — 1 875 тонн, лящ — 1 095 тонн, плітка — 1 021 тонна, плоскирка — 869 тонн, тюлька, верховодка — 734 тонни, креветка — 495 тонн, рослиноїдні види риб — 381 тонна”, — додається у повідомленні.

Ваш вибір 'Подобається'.

Киянин перетворив хобі на успішний бізнес – виготовляє натуральний сидр

Співзасновник Bеrryland киянин Віталій Карвіга ставить перед собою прості, та в той же час амбітні цілі. З одного боку, він запевняє, що щиро насолоджується процесом створення якісного продукту, який подобається споживачеві. З іншого – хоче створювати в Україні нову культуру споживання сидру.

До ідеї заснування бізнесу з виробництва сидру його підштовхнуло хобі: давнє захоплення виготовленням алкогольних і безалкогольних напоїв для себе і своїх друзів. Причому виключно з натуральних продуктів – винограду, яблук, ягід і меду. За його словами, заснуванню компанії передувала серйозна підготовча робота.

Спочатку треба було вирішити, який продукт буде вироблятися. Варіант з вином відпав через відсутність сировинної бази. Варіант з пивом також був виключений, так як цей ринок досить насичений. А ось ніша сидру, як і культура його споживання в Україні, виявилася зовсім не розвинутою. У той час як у багатьох європейських країнах цей продукт займає значну частку в обсязі споживання алкогольних напоїв.
Втім, у виробництві сидру також були свої складності. Як з’ясувалося, в Україні не ростуть яблука класичних сидрових сортів з високою танінністю, до того ж у підприємця було бажання виробляти самобутній продукт з локальних інгредієнтів, властивих саме Україні.

Довелося експериментувати з різними сортами яблук і використовувати дикорослі плоди. В результаті вдалося знайти потрібні мікси для досягнення необхідного балансу якості та смаку.

Перша партія товару була випущена з яблук і груш врожаю 2018 року. Зараз в асортименті компанії 12 видів сидру. Серед них є продукція, виготовлена ​​з різних сортів яблук київських садів, є сидр з плодів, зібраних в буковинських садах.
За словами виробника, кліматичні умови й грунт в цих регіонах абсолютно різні, а значить, навіть один і той же сорт яблук може давати абсолютно різні смаки в кінцевому продукті. Крім різних сидрів, в лінійці напоїв, також присутній перрі – це схожий на сидр напій, але зроблений з грушевого соку.

Водночас, він визнає, що зараз в Україні не розвинена культура споживання яблучного напою, на відміну від безлічі західноєвропейських країн, таких як Іспанія, Франція чи Німеччина. Основний обсяг сидру в нашій країні роблять великі виробники, тоді як крафтові виробництва можна перерахувати на пальцях однієї руки. Відповідно, їх частка на українському ринку зараз мізерно мала.

«Мені б хотілося, щоб в Україні з’являлося більше локальних виробників, які б орієнтувалися на виробництво натурального продукту. Разом ми могли б ефективніше популяризувати культуру споживання натурального сидру і розвивати галузь», – додає Віталій.

Втім, покупець на його продукцію є вже зараз, і проблем зі збутом бізнес не відчуває. Незважаючи на те, що Bеrryland – молодий бренд, його можна знайти в багатьох ресторанах найбільших українських міст – Києва, Одеси, Дніпра, Харкова.

Також продукт представлений у великих українських мережах магазинів, наприклад – Сільпо.

Джерело: seeds.org.ua

Активні тендери продовжують надавати підтримку високим цінам на пшеницю

Все більше сигналів що ціни на чорноморську пшеницю програють європейській через високі ціни, і при збільшенні пропозиції аргентинської та австралійської в листопаді-грудні конкуренція на світовому ринку посилиться і до кінця листопада ж буде зрозуміла ситуація зі станом озимих, що також може придавити ціни.

На цьому тижні Державне агентство Алжиру в ході проведеного тендеру закупило 510 тис. тонн європейської пшениці за ціною в середньому 263,5$/т C&F з поставкою в жовтні-листопаді.

Сьогодні ринок очікує рішення торгова корпорація Пакистану (ТСР) за тендером від 14 жовтня щодо закупівлі 300 тис.тонн борошномельної пшениці, оскільки ціни пропозиції були на рівні близько 284-296 $/т C&F проти 278,50 $/т C&F. за якою на попередньому тендері 5 жовтня було закуплено 330 тис. тон.

Міністерство торгівлі та промисловості Йорданії на тендері 14 жовтня закупило 60 тис. тонн румунської пшениці з поставкою в 1-й половині лютого 2021р за ціною 272 $/т C&F, в той час як ціна пропозиції російської пшениці були на рівні 288 $/т C&F.

Асоціація виробників комбікормів Таїланду (TFMA) відкинула всі пропозиції, зроблені на тендері із закупівлі 70 тис. тонн фуражної пшениці довільного походження оскільки ціни запропоновані були в середньому 270 $/т C&F, при очікуванні максимум 250 $/т C&F.

Турецьке агентство ТМО також оголосило тендер на покупку 175 тис тон пшениці який пройде 22 жовтня.

Суха погода в основних країнах експортерах продовжує викликати занепокоєння про майбутній врожай, але, з іншого боку, темпи сівби набагато вище торішніх, а прогноз опадів на найближчі тижні прискорює сівбу і може привести до зростання площ сівби на тлі високих цін на пшеницю і високої рентабельності виробництва.

Згідно з даними Мінсільгоспу США озима пшениця станом на 11 жовтня посіяна на 68% площ проти 61% рік тому і 61% в середньому за 5 років.

У Росії станом на 13 жовтня посіяно вже 83,6%, або 16 млн га прогнозованих площ озимих, хоча дефіцит вологи в грунті зберігається, але прогноз опадів на цьому тижні збільшує надії на хороші сходи.

Минулі опади в Україні минулого тижня прискорила сівба і за останній тиждень засіяно 1,2 млн га, а станом на 13 жовтня сівба озимої пшениці виконано на 63% до прогнозу, або 3,8 млн га.

Ринок американської пшениці завершив торги середовища нехай невеликим, але дружним зростанням. Драйвери біржових торгів на пшеничних майданчиках США не змінилися. Як і раніше - це сильний дефіцит грунтової вологи в Росії, Україні і в самих Штатах.

Грудневі котирування американської пшениці зросли:

м'яка Пшениця SRW в Чикаго знизилася на $ 01,01 до 219,26 $ / тонна
тверда Пшениця HRW в Канзас-Сіті зросла на $1,47 до 196,67 $ / тонна
тверда Пшениця HRS в Міннеаполісі зросла на $ 0,64 до 200,62 $ / тонна.

Грудневі ф'ючерси на європейську пшеницю на біржі в Парижі вчора знову виросли на 0,75 Є/т до 203,5 Є/т або 239,05$/т, що залишається максимальному рівні за 5 років. Саме завдяки активним покупкам французької пшениці з боку Китаю та продажам французької та прибалтійської пшениці в Алжир.

Посів пшениці в Європі йде хорошими темпами особливо після рясних опадів протягом попереднього місяця, що також в перспективі може чинити тиск на котирування.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Державі повернули одне із найбільших зерносховищ західного регіону

У 2012 році на підставі рішення Копистинської сільської ради Хмельницької області за одним із публічних акціонерних товариств оформлено право приватної власності на цілісний майновий комплекс  Богданівецького комбінату хлібопродуктів загальною площею понад 50 тис. квадратних метрів.

Незважаючи на те, що вказана нерухомість входила до переліку майна, що не підлягає приватизації, за відсутністю рішення власника про зміну правового статусу цілісний майновий комплекс вартістю 166 млн гривень вибув із державної власності.

З метою захисту інтересів держави, прокуратура Хмельницької області звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, а також визнання права власності на цілісний майновий комплекс за державою в особі Кабінету Міністрів України.

Рішеннями судів усіх інстанцій позицію прокуратури підтримано. Відтак, одне із найбільших зерносховищ західного регіону повернуто у державну власність, повідомили у обласній прокуратурі.

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Для зниження собівартості свинини необхідне лише високотехнологічне господарство – експерт

Таку думку висловив експерт,доктор с.-г. наук, професор кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві НУБіП України (м. Київ) Вадим Лихач у коментарі «АгроЮг».

За його словами, якщо за мету стоїть зниження собівартості продукції, на сьогоднішній день необхідно мати лише високотехнологічне господарство. По-іншому досягти зазначеної мети не вийде.

«Треба мінімізувати затрати корму, витрати на ветеринарний догляд, витрати на фонд з/п. Відповідно, якщо ти механізуєш і автоматизуєш виробництво, тобі і менше людей потрібно, тому і фонд з/п буде меншим. Так, окупність вкладених інвестицій буде розтягнута на 3-5 років, але якщо ще й люди будуть висмоктувати гроші на з/п, то окупність розтягнеться ще на довше. А так, ти будеш віддавати тільки на амортизацію і на компенсацію цих витрат», – каже Лихач і наводить приклад –в Америці та Бразилії собівартість свинини складає в межах 23-25 грн, що говорить про високу технологічність підприємства.

Що входить у поняття «високотехнологічність» свинокомплексів?

Це широкий спектр всіх технологій, каже Вадим Лихач, а саме:

Ізольоване утримання свиней за боксовою системою на щілинній підлозі, тобто немає контакту гною і тварини;
механізована подача корму, водопостачання, регуляція мікроклімату;
супергенетика – ті свині, які при всіх умовах утримання, вакцинування дають нам 15 поросятза один опорос, а за рік можемо мати до 3 опоросів!!! Ці поросята виростуть за 150-170 днів до живої маси 100-110 кг.

«Це і є високотехнологічні показники, це є інноваційне і супертехнологічне обладнання. Це замкнутий цикл потоково-цехової системи виробництва свиней: цех відтворення, цех опоросу, цех дорощування, цех відгодівлі – і от йде кругообіг свиней в природі», – зазначає експерт.

Професор підкреслює, що таких свинокомплексів в Україні, та у південному регіоні зокрема, стає все більше. Він пояснює це тим, що всі розуміють: в умовах біобезпеки, в умовах зменшення собівартості – іншого шляху немає.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.