Через війну припинило роботу близько 35% тепличних господарств: як реанімувати галузь
Що буде з тепличним сектором, який перебуває у кризі, та як зупинка роботи деяких господарств вплинуть на вартість овочей для споживачів, розповідає Delo.ua.
В минулому році ціни на тепличні помідори та огірки були рекордними. Проте не багато тепличних комбінатів із настанням холодів скористались такими цінами, адже навіть високи ціни на овочі не перекривали витрати на виробництво, які зросли через енергетичну кризу.
В кінці 2022 року до питання високих цін на енергоносії додались ще проблеми через обстріли енергетичної інфраструктури окупаційною армією РФ. В результаті багато тепличних комбінатів в Україні прийняли рішення не входити в зимовий період виробництва.
“В минулому році ціна на газ справді була великою і це збільшувало витрати. Звичайно, війна спричиняє труднощі, тому що на ринку утворюється дисбаланс попиту на продукти. Також до лютого в нас були проблеми з електропостачанням, а це важливо для тепличного бізнесу. Для тепличних господарств збільшились затрати на логістику, паливо, пакування. Є приклад, коли великі тепличні комбінати, які перейшли на вирощування томатів замість огірків, оскільки огірок потребує більше енерговитрат, хоча він вирощується швидше”, – каже аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка.
Тепличний сектор, який перебуває в кризі вже котрий рік, у 2023 році ймовірно почне скорочуватись. Як прогнозують аналітики EastFruit, залишаться підприємства, які зможуть конкурувати з дешевим імпортом. При цьому успішними будуть не тільки ті комбінати, які запропонують ціну, нижчу за імпортну, а й підприємства, які роблять ставку на якість, доопрацювання своєї продукції та унікальність пропозиції.
“Ринок дійсно скоротився, тому що стало менше споживачів – люди виїхали за кордон. Плюс доходи споживачів скоротилися. Відповідно, скоротилося і виробництво, бо ринку стільки продукції не потрібно”, – каже економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.
За словами Ярмака, додатково високі енерговитрати змусили тепличників оптимізувати сезон, зробивши акцент на мінімальне опалення теплиць, що теж призводить до скорочення виробництва. Але така тенденція йде паралельно зі скороченням попиту.
За оцінками Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) через війну припинило роботу близько 35% тепличних господарств. Чимало із них мало економічні труднощі ще в 2021 році, коли було кризове здорожчання газу.
“Ті, котрі залишились на ринку, дещо скоротили випуск продукції. До прикладу, сконцентрувалися на вирощуванні “ходових” томатах та огірках, але перестали вирощувати зелень”, – коментує президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах.
Опалювати тепличні господарства газом – дорого. Тому чимало виробників в Україні переходять на альтернативні види палива, наприклад, біомасу, будують біокотельні тощо. Це перспективний напрямок, куди варто залучати кошти і на ці цілі можна використати гранти, що широко пропонуються зараз ЄС для підтримки українського АПК.
Також десь на 40% зросла вартість електроенергії, а це одна із основних затратних частин тепличників – вирощування розсади потребує максимальної підсвітки. Кінах підкреслив, що тепличне господарство – одне із найенергоємніших в АПК.
“Через ці речі, у тому числі, ми спостерігаємо затримку сезону вирощування тепличних овочів цього року. Відключення електроенергії, з чим мали справу останні місяці, збільшило тривалість росту овочів і зелені”, – каже президент УСПП.
Проте на ринку розраховують на те, що розширення числа працюючих фермерських господарств на Херсонщині, Одещині вже влітку цього року вирівняє ціни.
Початок реалізації тепличних овочів та ціни на них
Ряд тепличних комбінатів України наприкінці лютого розпочали реалізацію огірка нового обороту. Попри відносно теплу зиму, поточного року сезон реалізації огірка нового обороту в Україні розпочався в середньому на два тижні пізніше, ніж роком раніше. У 2022 року перші партії огірка українські комбінати почали пропонувати вже напочатку лютого, але водночас вартість цієї продукції була в середньому на 35% нижчою, ніж наразі.
Водночас пропозиція огірка доволі обмежена, що на тлі великого попиту дає змогу українським виробникам вести продажі цієї продукції за ціною 120-160 грн/кг, кажуть аналітики EastFruit. Така ціна пов’язана з підвищенням витрат на виробництво цієї культури. Для порівняння: імпортний огірок виробництва Туреччини наразі реалізується по 100-120 грн/кг.
На ринку “Столичний” у Києві станом на початок березня українські огірки можна придбати за ціною 130-135 грн/кг. А на столичних продуктових ярмарках тепличні огірки можна знайти за ціною від 200 грн /кг.
Помідор червоний український на ринку “Столичний” наразі коштують 90-100 грн /кг. Приблизно за таку ж саму помідори можна придбати на продуктових ярмарках у Києві.
Чи збільшиться імпорт овочів
Україна завжди імпортувала овочі, але чи буде це в більшій чи меншій кількості залежить від декількох факторів:
- наскільки збільшаться посівні площі порівняно з минулим роком під овочами. Аграрії розуміють, що ціни в цьому напрямку зросли, тому бажаючих вирощувати овочі повинно збільшитися. Крім цього, деокупація Херсону дозволить Миколаївській, Одеській областям активніше зайнятися вирощуванням овочів цією весною.
- погодні умови протягом року. Це один із найважливіших факторів, тому що, якщо клімат буде не сприятливий, то імпорт однозначно не зменшиться. І це не тільки в Україні. Прикладом є неврожай овочів в Європі та країнах Центральної Азії через не типові кліматичні зміни.
Експерти ринку вважають, що Україна є і буде в найближчі роки нетто-імпортером тепличних овочів, передусім помідорів, тому що є країни, де опалювати теплиці не потрібно, або опалюються вони значно менше, ніж у нас. Наприклад в Польщі зима не така, як в Україні, тому витрати на опалення теплиць нижчі.
При цьому імпорт томатів не збільшиться, а навпаки може знизитись через те, що ринок в Україні зменшився. Водночас Андрій Ярмак наголошує на тому, що дефіциту овочей не буде.
“Дефіцит – це коли фізично неможливо купити. А в ринковій економіці все це вирівнюється через ціни внаслідок балансування попиту і пропозиції”, – каже експерт.
Всього в Україну за результатами 2022 року було імпортовано 415,4 тис т овочів різного виду, що на 2% менше аналогічного показника минулого року. Переважно Україна імпортує тепличні овочі з Туреччини. Загальний імпорт усієї завезеної в Україну продукції з Туреччини у вартісному показнику, порівняно з показниками 2021 року, зріс тільки на 2% і становить $3,3 млрд.
“Тобто, можна припустити, що імпорт овочів також суттєво не збільшився, хоч відкритих точних даних щодо цього немає”,- зазначає аналітик УКАБ Максим Гопка.
Після початку повномасштабного вторгнення, більше овочів почало надходити з ЄС, бо логістика з Туреччиною внаслідок військової агресії РФ в Чорному морі погіршилася. Але Туреччина і далі є основним постачальником і може ним залишатися. Проте зараз у Туреччині є проблеми внаслідок землетрусу, тому експорт тимчасово заборонили.
Туреччина повідомила про обмеження на експорт томатів 3 березня, до цього часу частина законтрактованих поставок вже вирушила до України. Виходячи з цього зменшення пропозиції помідорів розпочнеться через 2-3 тижні після запровадження обмеження тому, що імпортери не зможуть швидко налагодити поставки з нової країни. Проте вже за кілька днів Туреччина оголосила про зняття обмежень на експорт томатів, які мали діяти до 14 квітня.
Підтримка галузі державою недостатня
Влітку 2022 року Міністерство аграрної політики та продовольства України почало розвиток грантових програм для створення або розвитку тепличного господарства або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства. Програма грантів для теплиць є важливою для функціонування цієї галузі, тому що до цього в Україні тепличне господарство підтримувалося на слабкому рівні.
До того ж споживання населенням овочів в не сезон також останніми роками зростає, а пропозиція збільшується не від вітчизняного виробника, а іноземного. Проте, зараз налічується тільки 11 наданих грантів по теплицям і 78 по садах. За даними Міністерства аграрної політики, загальна площа заявників під закладення садів та теплиць складає 1 195,14 га, з них – сади займають 1176,21 га, теплиці – 18,93 га. Одним із факторів невеликої активності підприємців отримання грантів по теплицям є невизначеність з стабільною роботою електропостачання, котре було до лютого, що вимагало додаткових витрат.
Аналітик УКАБ Максим Гопка вважає, що після перемоги України тепличний напрямок буде більше розвиватися. Адже тепличний ринок, на відміну від зернового та олійного, ненасичений. Тепличні овочі поступово стають невід’ємною частиною раціону харчування більшості українців. Власники теплиць мають переваги не тільки за рахунок сезонного попиту, але і завдяки врожайності, яка значно перевищує врожайність культур у відкритому грунті (за рік в теплиці можна збирати до 5-6 врожаїв). Також рентабельність тепличної ферми, в якій цілий рік вирощують органічні овочі, набагато вище звичайної теплиці.
При цьому попит на продукцію органічного сільського господарства в Україні, і особливо в Європі, в майбутньому буде тільки рости. У вирощування органічної продукції в закритому грунті на невеликих площах є свої переваги. Наприклад, потрібно мала площа і невелика кількість працівників. Органічна овочева ферма відрізняється компактністю і успішно розвивається навіть на невеликих ділянках. Створити прибутковий тепличний бізнес можна на площі землі менше 2 га. Тому це питання часу, каже Гопка.
Однак президент УСПП Анатолій Кінах з посиланням на звіт уряду зазначив, що за останній рік затверджено 11 грантів в рамках програми “єРобота” на спорудження теплиць. Найбільше грантів виділено в Дніпропетровській області – 4, на площу 6,650 га, на загальну суму 27,9 млн грн. Кінах підкреслив, що, можливо, для реконструкцій такої допомоги достатньо, але не повноцінного запуску нових ліній з “нуля”. Так, за підрахунками самих господарств, гектар теплиці з опаленням коштує десь $500 тисяч.
“Названі вище урядові зусилля щодо допомоги сектору ми цінуємо, але тут треба збільшувати масштаби зусиль. Кабмін затвердив грантові заявки на 20 га теплиць на суму 70 млн грн. Ця сума є вкрай невеликою”, – каже Кінах.
Водночас ще однією альтернативою може бути ставка на невеликі господарства, які потребуватимуть мікрокредитування та мікрогрантів. У цьому напрямі спостерігається пожвавлення самозайнятості – в основному це люди, які самостійно вивчили можливості залучення грантів ЄС, Канади.
“Чомусь держава концентрується на підтримці виключно великих господарств, не менше 1-2 га. Варто підтримувати і малих/середніх виробників. У цьому контексті потрібно більше роз’яснювальної роботи, проведення безкоштовних навчальних вебінарів для підприємництва тощо. Це завдання як влади, так і ділових організацій. Є вікно можливостей отримати гранти з-за кордону під розвиток бізнесу – ним необхідно користатися”, – коментує президент УСПП Кінах.
Також він додав, що для підтримки тепличних господарств державі не слід підвищувати в рази тарифи, зокрема, на електроенергію. Ще потрібно розширити лінії кредитування.
“Щоб провести енергомодернізацію теплиць потрібні кошти, і банківський сектор має кредитувати економіку. Це велика проблема в цілому, тому УСПП зараз проводить перемовини із НБУ щодо спільного засідання і вирішення цих питань. Програми “Доступні кредити 5-7-9″ недостатньо”, – резюмує президент УСПП.