Чому нафта з росії продовжує потрапляти до ЄС через Туреччину
У турецькому порту Мерсін щомісяця танкери доставляють десятки тисяч барелів нафтопродуктів, більшість із яких надходить із росії. Далі частина цих вантажів спрямовується до країн Європейського Союзу, незважаючи на чинні західні санкції.
Про це розповідає AgroReview
Як обходять санкції і чому Туреччина — ключовий вузол
Схема постачання виникла на тлі запроваджених санкцій проти росії, покликаних обмежити її доходи від продажу енергоресурсів та фінансування війни в Україні. ЄС посилює контроль над турецькими терміналами і розглядає можливість застосування санкцій до портів, які слугують каналами для російського пального. Це частина стратегій, спрямованих на подальший тиск на економіку російської федерації, для якої експорт енергоносіїв є ключовим джерелом доходу.
“Зараз ЄС посилює контроль за цим терміналом та іншими подібними об’єктами і розглядає можливість введення санкцій проти тих портів, які, як він підозрює, є “задніми дверима” для російського палива в Європу. Цей крок є частиною більш широких зусиль, спрямованих на посилення тиску на Росію. Експорт енергоносіїв є життєво важливим для російської економіки”.
Журналісти зазначають, що попри західні обмеження, введені після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, значна частина російської нафти продовжує надходити до ЄС через Туреччину. Туреччина стала одним із головних покупців російських нафтопродуктів після Китаю та Індії. Президент Трамп закликав Туреччину і Китай припинити торгівлю з росією та запровадив мита на імпорт з Індії.
Згідно з даними, у 2025 році компанія Turkis Enerji отримала близько 6,5 млн барелів нафтопродуктів, з яких 5,5 млн — з росії, на суму приблизно 500 млн доларів. За цей період до ЄС експортували 4,4 млн барелів, що у чотири рази перевищує обсяги постачання з інших джерел. Експерти вважають, що істотна частина цього експорту містила російську нафту.
Водночас генеральний директор Turkis Enerji Туфан Айрик запевнив, що компанія не зберігала пальне з росії, однак відмовився коментувати деталі клієнтів. З моменту запровадження санкцій російські НПЗ експортували до Туреччини пального на понад 50 млрд доларів. За даними CREA, це близько 10% нафтових і 7% загальних енергетичних доходів росії за цей період. Паралельно обсяги постачання з турецьких терміналів до ЄС зросли більш ніж удвічі — до 24 млрд доларів.
Європейські санкції та виклики їх реалізації
Європейський Союз погодився припинити закупівлі російського скрапленого газу до кінця 2026 року, а трубопровідного — до листопада 2026 року. Одним із найсерйозніших обмежень стане заборона на імпорт нафтопродуктів, отриманих із російської нафти в інших країнах (Індії, Китаї, Туреччині), з 21 січня. Імпортерам доведеться підтверджувати, що продукція не вироблена з російської сировини.
Втім, впровадження та контроль таких заборон ускладнюються через розгалужену мережу сховищ, посередників і нафтопереробних підприємств, які приховують справжнє походження пального. У Туреччині серед компаній, задіяних у транспортуванні російської нафти, є як маловідомі фірми, так і найбільші гравці, зокрема Koç Holding (власник 50% Opet), єдиний турецький представник у Fortune Global 500.
Аналітики підкреслюють, що для серйозного скорочення обсягів російської нафти на світовому ринку знадобляться суворіші заходи, включаючи мораторій на імпорт дизельного пального та інших продуктів із Туреччини. Єдиний надійний спосіб — повна заборона імпорту нафтопродуктів із країн, які використовують російську нафту. Експерти закликають до жорстких дій як на рівні окремих держав, так і створення єдиного європейського органу для розслідування та контролю подібних випадків.