Чи можливе літо без відключень електроенергії та нестачі газу в Україні: сценарії експертів

Україна має реальні шанси пройти літній період 2025 року без критичних відключень електроенергії. За оцінками аналітиків, найбільш імовірним для країни залишається «оптимістичний сценарій», що передбачає стабільне енергозабезпечення за умов відсутності масованих атак рф на об’єкти енергетичної інфраструктури та збереження помірної літньої погоди.

Про це розповідає AgroReview

Головні сценарії розвитку ситуації з електроенергією

Базовий або «оптимістичний» сценарій передбачає, що при помірній температурі та без нових обстрілів з боку росії, населення та підприємства не відчують обмежень у споживанні електроенергії. За оцінками DiXi Group, ймовірність відключень у такому випадку не перевищить 5%. «Найкращий сценарій, який вбачаємо найвірогіднішим, – оптимістичний. Він передбачає помірну погоду та відсутність масованих атак. У такому разі пік споживання не перевищить 16 ГВт, а наявних потужностей АЕС, ТЕС, ГЕС і ВДЕ вистачить покривати попит», – розповідають у компанії.

При такому розвитку подій очікується споживання електроенергії на рівні 11,6–15,2 ГВт із можливим імпортом до 2 ГВт. Теплова генерація має забезпечити 3–4 ГВт, гідроелектростанції – від 0,5 до 2 ГВт, а атомні потужності – від 6 до 6,4 ГВт, що разом із імпортом дозволить повністю покривати літній попит. За даними DiXi Group, нині Україна суттєво краще підготовлена до пікового літнього попиту, ніж торік: станом на травень 2025 року сукупна доступна потужність АЕС становить 7,7 ГВт, теплогенерація – 4,7 ГВт, гідроелектростанції – 3,9 ГВт, а ВДЕ – 7,1 ГВт.

Однак аналітики попереджають про наявні ризики: ремонти на ТЕС, обмежене використання гідроресурсів через відсутність весняного паводка та виведення у ремонт 2–3 енергоблоків АЕС можуть зменшити загальну потужність на 1,3–1,4 ГВт. Також викликом може стати балансування енергосистеми через профіцит електроенергії вдень та дефіцит у ранкові й вечірні години.

Середній та песимістичний сценарії: основні ризики

У «середньому сценарії» за відсутності атак, але за умов спеки, дефіцит електроенергії під час пікового навантаження може досягати 2,8 ГВт, а споживання зросте до 18 ГВт. Можливі певні тимчасові обмеження, хоча аналітики поки що не визначають, чи стосуватимуться вони лише промисловості чи також населення. Цей сценарій прогнозує дефіцит електроенергії на рівні 10–15% через зменшення імпорту на тлі високих цін у Європі та ремонтів обладнання.

«Песимістичний сценарій» передбачає помірну температуру, але у випадку нових атак рф на енергосистему споживання залишиться на рівні 16 ГВт, а дефіцит електроенергії в години максимального навантаження може сягнути 2,2 ГВт.

«Подальші російські атаки на генеруючі потужності призведуть до збільшення кількості годин з ймовірністю виникнення дефіциту генеруючої потужності і збільшення можливого дефіциту до 16-20%, покриття якого буде ускладнюватись недостатністю гідроресурсів та ремонтною кампанією на АЕС та ТЕС», – описують в DiXi Group «песимістичний сценарій».

Стан справ із запасами газу

Оцінки аналітиків також враховують ситуацію на газовому ринку. Минулої зими рф здійснювала масові обстріли газової інфраструктури, що вплинуло на обсяги та темпи накопичення газу. Україна вже імпортувала 2 млрд кубометрів газу з початку року, проте запаси залишаються помітно нижчими, ніж у попередні два роки. Основне завдання на літо – накопичити необхідний обсяг газу для опалювального сезону, аби уникнути дефіциту і зростання витрат на імпорт узимку.

Аналітики розробили три сценарії щодо запасів газу до 1 листопада:

• «Оптимістичний сценарій»: за темпів закачування 32 млн кубометрів на добу та відновленні видобутку до рівня 2024 року, Україна зможе накопичити 15 млрд кубометрів газу.
• «Середній сценарій»: передбачає закачування 24 млн кубометрів на добу, а видобуток буде на 10% менше, ніж торік. У такому випадку очікуваний обсяг у сховищах – 13,02 млрд кубометрів.
• «Песимістичний сценарій»: високий ризик дефіциту через подальші атаки, фінансові труднощі з імпортом та підвищення попиту на генерацію. За такого розвитку подій, запаси на 1 листопада можуть скласти лише 10,29 млрд кубометрів.

Хоча цільовий показник запасів офіційно не озвучено, експерти вважають достатнім рівень не менше 14–15 млрд кубометрів на початок опалювального сезону.