Чи вдасться українським аграріям подолати виклики воєнного часу?

Чи вдасться українським аграріям подолати виклики воєнного часу?
Фото: з відкритих джерел

21 грудня відбувся онлайн-захід УКАБ, присвячений презентації результатів аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», проведеного «Центром економічного відновлення» та EasyBusiness. В межах заходу було розглянуто основні виклики, що постали перед агровиробниками у зв’язку з повномасштабною війною, та обговорено, які потенційні рішення можуть покращити становище сільгоспвиробників.

За словами Кирила Криволапа, директора «Центру економічного відродження», агросектор завжди був своєрідною «рятівною паличкою» для України в моменти криз, адже стабільно забезпечував валютні надходження та робочі місця. Наразі ж ситуація складається так, що агросектор потребує підтримки держави. І ця підтримка забезпечить не лише стійкість країни під час війни, а й закладе фундамент для майбутнього відновлення.

Ключовими проблемами агросектору, що спричинені війною, є: збільшення вартості логістики, обмежений доступ до фінансів, проблема з відшкодуванням ПДВ, збільшення вартості засобів виробництва та курсова різниця.

«Серед цих проблем найбільше на агросектор впливає збільшення вартості перевезень зернових в понад 4 рази. Фактично витрати на доставку становлять близько 2/3 від ціни зерна, роблячи його виробництво невигідним. Навіть часткове розблокування портів не вирішує проблему. Ширше коло аграріїв отримають доступ до портів лише згодом, а багатьом виробникам потрібен час, щоб впевнитись у дієвості угоди», – зазначає керівник аналітичного напрямку «Центру економічного відновлення» Дмитро Ливч.

Тож аграріям для транспортування продукції доводиться користуватися послугами залізниці, вартість яких прямо залежить від тарифів «Укрзалізниці» та цін на користування вагонами. Якщо до початку великої війни найбільшим компонентом витрат була вартість перевезення, після початку вторгнення ним стала вартість користування вагонів внаслідок стрімкого підвищення фінальних ставок на аукціонах Прозорро.Продажі.

Відповідно до проведеного дослідження, для подолання проблеми здорожчання послуг залізничних перевезень існує декілька рішень, що матимуть суттєвий вплив та ефект у короткостроковій перспективі, а саме:

  • Повний перегляд системи тарифоутворення на послуги перевезення (вирівнювання коефіцієнтів на тарифи різних класів);
  • Зниження вартості користування зерновозами, що може бути досягнуто через впровадження цінової стелі на аукціонах, впровадження обмежень участі в аукціонах для окремих гравців ринку, які займаються спекуляціями, зниження стартових ставок на користування зерновозами;
  • Покращення системи планування перевезень Укрзалізниці;
  • Запровадження системи моніторингу попиту, за якої відбуватиметься пропорційне збільшення кількості лотів аукціонів за категоріями вагонів при зростанні ставки за лотом в попередньому періоді.

Разом з тим, наявність широкого спектру проблем в агросекторі спричинить скорочення обсягів виробництва зернових та олійних культур більш ніж на 20%, що в свою чергу призведе до втрат в українській економіці з точки зору зайнятості та податкових надходжень. Крім цього, суттєвого впливу зазнає й світова продовольча безпека.

За результатами дослідження, експертами були виявлені головні фактори, котрі дозволять запобігти такому розвитку подій, перш за все, це:

1. Поступове зняття валютних обмежень та відновлення плаваючого валютного курсу;

2. Відновлення нормального функціонування механізму автоматичного відшкодування ПДВ;

3. Покращення доступу для фінансування, в тому числі для великих гравців ринку за сприяння міжнародних фінансових організацій.

Водночас, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський наголошує, що досить нерівномірною є ситуація відповідно до регіонів, тому й підтримка областей, що зазнали більшої шкоди від війни, має бути суттєвішою.

«Однак, як комерційні, так і державні банки поки що діють згідно з певних механізмів, без виокремлення особливостей регіонів. Також існують деякі точкові програми, котрі вже скоро будуть запущені та матимуть пріоритети для деокупованих територій: це першочерговість компенсації по генераторам, переведення елеваторів на твердопаливні котли чи LPG. В планах – зробити комфортнішим співпрацю «Укрзалізниці» та регіонів на сході й півдні, над цим постійно ведеться робота», – зазначає Микола Сольський.

Держава, попри кризу та катастрофічну недостатність джерел фінансування, продовжує роботу в напрямку матеріальної підтримки аграріїв. Так, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виділяє результативність програми доступних кредитів 5-7-9%,за якою 38 тис. аграріїв взяли кредитів на понад 81 млрд грн, що складає 53% наданих кредитів по цій програмі.

«Ще однією програмою, котрою можуть користуватися аграрії є програма на створення теплиць та садів. Також маємо міжнародну фінансову підтримку по багатьом напрямкам. Якщо ж говорити про відшкодування ПДВ, то через те, що значна частина коштів з казначейства йде на армію та соціальну підтримку, ми маємо затримки по виплатам на 3-4 тижні. Крім цього, ведуться активні роботи над затвердженням переліку територій, котрі постраждали від військових дій», – пояснює Данило Гетманцев.

«Якщо агробізнес хоче повернутися до прибутковості, то, перш за все, необхідно зрозуміти, що всі сьогоднішні умови – це нова реальність, з якою доводиться жити, й очікувати, що вони швидко зміняться, – не варто. По-друге, сільгоспвиробникам треба виходити за межі їх традиційної діяльності – вирощування, й шукати рішення в подовженні ланцюгів створення доданої вартості, тобто, включення до портфелю діяльності ще й переробку. Бо в такому випадку одразу суттєво знижується вартість логістики, адже об’єм експорту в тонах скорочується, а заробіток виробника в доларах – зростає», – зазначає  перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Натомість, Міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014—2016) Айварас Абромавичус вважає: «Сьогодні, в ситуації зі стрімким скороченням посівних площ та перспектив врожаю, для аграріїв створення сприятливих умов для переробки більш актуально в довгостроковій перспективі, а зараз потрібні інші швидкі рішення – скорочення термінів перевірок накладних, оптимізація черг на кордоні, зменшення вартості логістики. Фокус має бути на відновленні рівню врожаю та стабільності агросектору, а тільки потім має йти мова про переробку».

З цією думкою погоджується й голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, додаючи, що дрібна та мала переробка не врятує українських фермерів. «Такі українські виробники будуть неконкурентними в ЄС. Наша майбутня додана вартість має базуватися на великих індустріальних переробках. Для їх запуску потрібні великі інвестиції. Тому паралельно з пошуком фінансування, зараз необхідно докладати зусиль до вирішення питань логістики», – зазначив Андрій Дикун.

«Наразі питання ліквідності стоїть на першому місці як в короткостроковій, так і в середньостроковій перспективі. Зворотній відлік вже розпочато – ми маємо час в три-чотири місяці до посівної кампанії, бо вже в березні аграрії повинні зрозуміти, що робити далі. Мова йде про десятки мільярдів гривень, а доступні на сьогодні програми не покривають такі видатки. І якщо не знайти ці кошти, то сільгоспвиробники не відсіються навесні 2023 року, що означатиме втрату Україною позицій на найближчі роки як на світових ринках, так і технологічно»,  – підсумував плідну дискусію генеральний директор ІМК, Президент УКАБ (2007-2021) Алекс Ліссітса.

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/chy-vdastsya-ukrayinskym-agrariyam-podolaty-vyklyky-voyennogo-chasu
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати