Чи виграє держава від запровадження зниженої ставки ПДВ для аграріїв?
З 1 березня діє знижена ставка ПДВ (14%) за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції. Йдеться, зокрема, про свиріпу, ріпак, соняшник, пшеницю та жито, ячмінь, кукурудзу, соєві боби та інші олійні культури, велику рогату худобу, молоко незбиране, тощо. Це один із рідкісних випадків, коли зниження ставки податку активно підтримали і Міністерство фінансів, і Державна податкова служба. І не підтримав комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Думка профільних асоціацій також розділилась. Прихильники Закону стверджують, що зменшиться економічна доцільність «скруток» та схем ухилення від оподаткування ПДВ операцій з сільськогосподарською продукцією.
Також прогнозують зменшення обсягів відшкодування ПДВ, що знизить навантаження на бюджет і ризики шахрайства з ПДВ. Проте на практиці все не настільки однозначно.
Про проблеми і вигоди різних гравців ринку
За результатами аналізу ТППУ спільно з дослідниками проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», це рішення матиме негативний вплив на ринок, воно йде врозріз із тенденціями міжнародної практики застосування та адміністрування ПДВ, зменшує доходи державного бюджету та порушує зобов’язання перед міжнародними партнерами Украми, зокрема МВФ.
За словами Олега Юхновського, голови комітету підприємців АПК при ТПП України, ситуація на агроринку, зокрема в харчовій та переробній промисловості, залишає бажати кращого. В харчовій галузі обсяги виробництва за січень-лютий впали на 11%. Також пан Олег прогнозує збільшення кількості збиткових підприємств харчової та переробної промисловості за підсумками фінансового року. Негативно вплинули на переробників і високі ціни на сировину на внутрішньому ринку. За деякими товарними групами ціни на сировину вдвічі перевищували ціни на світових ринках. Серед інших негативних факторів: дефолт за форвардними контрактами та штучно занижені очікування щодо врожаю. Окремі галузеві асоціації харчової та переробної промисловості скаржились ТППУ на неможливість придбати сировину та звернулись до Антимонопольного комітету з проханням визначити, які позаринкові фактори вплинули на цю ситуацію.
Координатор комітетів УКАБ Олег Нестеров зауважив, що хоч за підрахунками УКАБу і є певний ефект зменшення так званих податкових «скруток», попит на готівкові розрахунки за насіння, зерно та інші товари все одно залишається, і глобально це не вирішує ситуацію з тіньовим ринком. Натомість уже зрозуміло, що в бізнесу виникнуть проблеми зі сплатою ПДВ, оскільки не пропрацьована процедура адміністрування за нової ставки. Інша важлива проблема стосується інвестицій, а саме – як перекривати податковий кредит, зважаючи на те, що компанії закуповують техніку та низку інших товарів за ставкою ПДВ 20%, а продають вирощену продукцію за ставкою 14%.
Натомість Європейська бізнес-асоціація підтримала впровадження цієї ініціативи для зернових та олійних культур, проте виступає за виключення молока з переліку товарів, до яких застосовується знижена ставка ПДВ, оскільки це призведе до зростання вартості сировини для переробки та цін кінцевої продукції для споживача.
Про вплив на публічні фінанси
Міністерство фінансів наполягає на нейтральному фіскальному ефекті даної ініціативи, проте через брак інформації з боку Державної податкової служби в розрізі потрібних КВЕДів неможливо верифікувати, чи дійсно це так. Проте очевидно, що державний бюджет не враховує зміни, які несе зниження ПДВ, для дохідної частини бюджету, оскільки вони були ухвалені через два дні після голосування за бюджет. Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів, звернула увагу, що це рішення йде в розріз з ідеєю ефективної та справедливої податкової політики. Різні ставки ускладнюють адміністрування ПДВ, тому податковій буде складніше верифікувати адекватність цих операцій. Збільшується простір для маніпуляцій та ухилень від сплати податків. Запроваджуються нерівні умови гри для різних галузей. Також Дарина зауважила, що такі кроки розмивають податкову базу, що зменшує обсяги надходжень до державного бюджету.
Про варіанти вирішення ситуації
Експерти одностайно вважають за потрібне знижувати ставку по всьому ланцюжку виробництва – від сировини до кінцевого споживача. Паралельно EBA працює над змінами до Закону, щоб вилучити молоко незбиране з переліку, що підпадає під знижену ставку ПДВ. З цим не погоджується Олег Юхновський та наполягає на випрацюванні спільної комплексної позиції всіх учасників агроринку включно з харчовою та переробною промисловістю. На основі цієї позиції можна було б розробити відповідний законопроект. Ця позиція має бути обгрунтована розрахунками. Підсумовуючи, Дарина Марчак зазначила, що цим рішення держава дає хибний сигнал ринку про те, що лобізм може забезпечити ухвалення певного рішення, попри аналіз, аргументацію та позицію інших стейкхолдерів.
Експерти висловили сподівання, що рішення про зниження ПДВ для певних видів аграрної продукції буде скориговане з метою вирівнювання конкурентного поля та забезпечення рівності та справедливості оподаткування, без вибіркового підходу.
Джерело: voxukraine.org