Ціна на сою зростає, але Україна все ще утримує найнижчі позиції у світі
Попри поступове подорожчання, українська соя залишається найдешевшою у світі, що створює сприятливі умови для подальшого зростання цін у найближчий період. За даними аналітиків Spike Brokers, така ситуація відкриває для вітчизняних фермерів нові можливості, адже соя поступово стає все більш конкурентною на міжнародному ринку.
Українська соя — конкурентна перевага на світовій арені
На міжнародних ринках котирування української сої на базисі CIF наразі становлять $415–420/т CPT морські порти. Це нижче, ніж у більшості країн-виробників, тому ціна на сою, залишається важливим чинником привабливості українського аграрного експорту.
Аналітики зазначають, що попит із боку Європи поступово зростає, зокрема на сою, яка відповідає вимогам EUDR-комплаєнсу — тобто вирощену відповідно до екологічних стандартів ЄС. Європейські трейдери готові платити більше за продукцію з підтвердженим походженням, що створює додаткову мотивацію для українських виробників.
Внутрішній ринок залишається стриманим
На внутрішньому ринку покупці наразі утримують стримані ціни через достатню пропозицію. Аграрії, своєю чергою, не поспішають із продажами, сподіваючись на вигідніші умови у зимовий період. Водночас, як і ціна на пшеницю та кукурудзу демонструє стабільність, що підтримує баланс у загальному ціновому ланцюзі зернових та олійних культур.
На західному кордоні спостерігається зростання закупівельних цін, а європейські компанії формують контракти вже на період поставок із січня 2026 року. Така динаміка свідчить про довіру до стабільності українського експорту та готовність партнерів працювати на довгостроковій основі.
Цінова динаміка на сою
За даними Spike Brokers, спотовий індекс ціни сої ГМО на експорт із поставкою протягом 30 днів зріс ще на $6 без ПДВ — до $405/т, а для переробки — на $4, до $444/т із ПДВ. Премія за сою не-ГМО залишається стабільною — $45/т, що підтримує інтерес фермерів до вирощування цього сегменту.
Водночас ціна на кукурудзу та пшеницю на внутрішньому ринку продовжують формувати загальну картину аграрної економіки: зернові залишаються базовими культурами, а соя впевнено набирає вагу як високомаржинальний експортний продукт.
Перспективи розвитку
Експерти прогнозують, що потенціал української сої залишається значним. Низька ціна у порівнянні з конкурентами — це не слабкість, а стратегічна перевага. Вона дає можливість розширити експорт, закріпитися на нових ринках і підсилити позиції українського аграрного сектору.
Якщо ситуація з логістикою залишатиметься стабільною, а ціни на інші культури збережуть позитивну динаміку, Україна зможе використати цей момент для формування довгострокової цінової переваги.