174499

Ціни на кукурудзу в Україні йдуть в розріз з тенденціями світового ринку

Внаслідок обмеженої кількості пропозицій на тлі необхідності виконання контрактів трейдерами закупівельні ціни на кукурудзу в Україні поступово підвищуються і за тиждень виросли на 50-100 грн/т до 5450-5500 грн/т або 170-172 $/т в порту для травневих поставок, хоча для червневих вони не перевищують 166-167 $/т СРТ, що відповідає 176 $/т FOB. Після виконання травневих контрактів трейдери вже з червня опустять ціни до ринкових.

Ціни на світовому ринку залишаються низькими, оскільки тут домінують переважно «ведмежі» чинники. Збільшення виробництва кукурудзи у Південній Африці компенсує можливе зменшення другого врожаю кукурудзи в Бразилії, де незабаром, слідом за Аргентиною, приступають до збирання, що збільшить кількість експортних пропозицій.

Для Південної Африки офіційний прогноз виробництва кукурудзи збільшили на 2,4% до 15,5 млн т, що на 1,5 млн т перевищить показник попереднього сезону, тоді як окремі аналітики оцінюють його у 16 млн т.

Експерти Agroconsult зменшили в порівнянні з прогнозом березня оцінку другого врожаю кукурудзи (safrinha) в Бразилії у 2020 р. з 74,7 до 71,7 млн т внаслідок зниження на 10% врожайності в окремих регіонах через посуху. В штаті Мату-Гросу, що є основним виробником кукурудзи safrinha, розпочали збирання кукурудзи, врожайність якої наразі оцінюють у 110,8 бушеля/акр або 6,95 т/га.

Ціни на бразильську кукурудзу залишаються на рівні 153-155 $/т FOB, тоді як аргентинська подешевшала до 140 $/т FOB.

В США кукурудзою засіяно 88% площ в порівнянні з 82% в середньому за 5 років. Завдяки сприятливим опадам 70% сходів знаходяться у доброму або відмінному стані, що відповідає середньому 5-річному показнику.

Сьогодні вийде щотижневий звіт по виробництву етанолу, проте аналітики не очікують його суттєвого збільшення. До того ж, намагання окремих нафтопереробних компаній зменшити свої зобов’язання по змішуванню етанолу може призвести до подальшого падіння попиту на нього та скорочення споживання кукурудзи з боку етанолової галузі.

Липневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго торгуються по 126 $/т.

В Україні кукурудзою засіяно 5,3 млн га із запланованих 5,4 млн га. Гарні дощі поповнили запаси ґрунтової вологи, проте низькі температур уповільнюють розвиток рослин. Але вже за тиждень стане тепліше і погода сприятиме вегетації посівів.

Джерело: graintrade.com.ua

В Україні торішня морква подорожчала в 2 рази

В Україні зберігається тенденція зростання цін на торішню моркву, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Позитивну цінову динаміку експерти проекту пояснюють сезонним виснаженням запасів якісної продукції в господарствах. За інформацією учасників ринку, оптові компанії все частіше зазнають труднощів з придбанням необхідних обсягів моркви високої якості.

Так, на даний момент виробникам вже вдається вести реалізацію торішньої моркви за ціною 9-11 грн / кг ($ 0,33-0,41 / кг), що в середньому в 2 рази дорожче, ніж в кінці минулого робочого тижня. Для порівняння: ще тиждень тому ціни в даному сегменті не перевищували 5,5 грн / кг ($ 0,20 / кг).

Таке стрімке подорожчання гравці ринку пов'язують з помітною активізацією попиту оптових компаній і роздрібних мереж. У той же час, запаси якісної моркви в господарствах вже практично вичерпані, що також позитивно позначається на ціновому рівні.

Однак при цьому необхідно додати, що, незважаючи на зростання, ціна на торішню моркву в Україні на даний момент як і раніше залишається нижче, ніж у минулому сезоні. Так, в кінці травня 2019 року цю продукцію українські фермери відвантажували в середньому на 48% дорожче, ніж зараз.

Через високі ціни з польських полів крадуть полуницю

Виявилося, що стиглі плоди були зібрані в частині, яку мали вибрати в той день. Фермер саркастично коментує, що вони були класними злодіями, бо не топтали недозрілу полуницю чи кущі. 

Крім того, була обрана найкраща частина плантації з сортом Румба. У зв’язку з цим плантатор вважає, що у крадіжці міг брати участь той, хто добре розбирався у цій справі.

Припускають, що ягоди були вкрадені, щоб швидко продати їх на оптовому ринку. Фермер оцінює збитки у 1800 злотих (10920 грн).

Про випадок повідомили місцеву поліцію. Але поліцейські не прийняли заяву, посилаючись на нестачу кадрів та службових авто.

Джерело: AgroTimes

Аграрні аташе, промоція та інтернаціоналізація: як Україна планує рятувати експорт

В умовах карантину, запровадженого через пандемію Covid-19, українські підприємці скоротили експорт курятини, в той же час світові конкуренти України — Бразилія та Таїланд — наростили. Про причини падіння експорту і можливості України зберегти свої позиції на міжнародних ринках УНН розповіли в ДУ “Офіс з просування експорту України”.

Зазначимо, що за останні роки Україна досягла неабияких успіхів на міжнародному ринку курятини, зокрема вона увійшла в ТОП головних постачальників світу. Але пандемія внесла свої корективи.

В Офісі констатували, що за рік Україна скоротила експорт м’яса птиці на 13%.

“Так під час запровадження карантинних заходів, у зв’язку з пандемією Covid-19, за березень-квітень 2020 експорт м’яса свійської птиці склав 96,9 млн дол., що на 13% менше ніж березень-квітень 2019”, — інформують в Офісі, посилаючись на дані ДМСУ.

На початку 2020 року ситуація була ще гіршою — ЄС обмежив ввіз курятини з України через локальний спалах пташиного грипу на одному з підприємств. Щоправда, оперативна реакція з боку Мінекономіки дозволила в березні зняти всі обмеження.

“Чорна смуга” спіткала не лише Україну, кажуть в Офісі просування експорту. За перші три місяці Європа імпортувала 200,6 тис. тонн курятини, що на 18,8% менше, ніж за 1 квартал 2019 року.

“Разом з тим, під час карантину, запровадженого через пандемію Covid-19, збільшилось споживання м’яса птиці на внутрішньому ринку України”, — додали в Офісі.

У подальшому Україна має всі шанси зберегти позиції одного з провідних гравців на світовому ринку курятини, переконані в Офісі.

Для цього доцільно диверсифікувати та нарощувати обсяг експорту в країни Перської Затоки, країни Африки. Важливо також, аби держава підтримувала українських птахівників в частині відкриття нових ринків. Шляхом прискорення процесу надання оцінки еквівалентності держсистеми контролю експорту продуктів птахівництва, вважають у Офісі.

Паралельно з цим, в Україні доцільно запровадити секторальні програми з підтримки експорту. Забезпечити фінансування та ефективне функціонування інституцій з підтримки експорту: торгових представництв за кордоном, аграрних аташе.

Що стосується ДУ “Офіс з просування експорту” — установа також потребує належного фінресурсу.

“Відповідно до нагальних потреб промоції українського експорту за кордоном, а також подальшої інтернаціоналізації українського бізнесу”, — аргументували у Офісі.

Інвестиції в АПК зменшилися більш ніж на третину

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0 % менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року. При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо залучення інвестицій у І кварталі 2020 року.

За його словами, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років, після початку військових дій на сході України та тимчасової втрати територій АР Крим і частини Донецької та Луганської області.

Відтік інвестицій у рибному господарстві був не такий відчутний, зауважив експерт. Він склав лише 3,2 % – з 6,2 млн грн торік до 6,0 млн грн у січні-березні 2020 року.

Найбільше зниження обсягів інвестицій в агропромисловій сфері зафіксовано в сфері лісового господарства та лісозаготівлі. Порівняно з І кварталом 2019 року капіталовкладення зменшилися на 67,1 % – до 33,5 млн грн.

Критичний спад інвестування зачепив й інші галузі національної економіки, наголосив Олександр Захарчук. Капітальні вкладення у мистецтво, спорт, розваги та відпочинок зменшилися на 79,8 %, наукові дослідження та розробки – на 72,6 %, сфера тимчасового розміщення та організації харчування – на 66,7 %, а транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 55,4 %.

Спадний тренд показали й інші основні бюджетно-формуючі галузі  економіки. Зокрема, інвестиції у промисловості зменшилися на 30,7 %, у будівництві - на 11,2 %, у фінансовій та страховій діяльності – на 5,4 %.

Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, зазначив Олександр Захарчук.

Проте, констатувати експерт, спад інвестиційного забезпечення відбувся ще раніше – у 2019 році. Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві.

Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11-15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми, висловив занепокоєння науковець. Основні з них – нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі тощо.

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів з підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів з метою залучення інвестицій а АПК України на довгостроковій основі, підсумував Олександр Захарчук.

Синоптик оцінив, як посуха вплинула на урожай в Україні

Через посуху в Україні скоротиться кількість врожаю порівняно з минулим роком. Незважаючи на це, врожайність залишиться на рівні середніх показників за останні п'ять років. Про це в інтерв'ю РБК-Україна повідомив директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда.

Він зазначив, що на даний момент посуха в Україні практично припинилася, вона зберігається лише в південних областях. При цьому, за словами синоптика, найближчим часом ситуація має покращитися й в південних регіонах.

"Говорити про те, що Україна втратила весь урожай - дуже неправильно. Урожай буде менше ніж в минулому році, але він буде близький до середнього за останні п'ять років", - повідомив Кульбіда.