178171
182818

Ціни на молоко: безпрецедентна стабільність vs найгірша економіка виробництва за 4 роки

Про це повідомляє головний аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Враховуючи, що ціни застигли на своєму останньому піку і пропустили традиційний етап весняного зниження, можна було б стверджувати, що для сторони виробників сировини це є бонус у вигляді додаткового профіту. Однак не обходиться без «але»: економіка виробництва молока-сировини, за висновками економістів ФАО, є найгіршою за останні чотири роки.

Зокрема, Андрій Ярмак повідомляє, що умовний молочний індекс (УМІ) впродовж перших п`яти  місяців року був другим найменш прибутковими в історії розрахунків УМІ, а в травні індекс впав на 6,6%, що знизило прибутковість виробництва молока на 49% порівняно з травнем минулого року, не зважаючи на стабільність ціни на молоко. Єдина головна причина ― висока вартість компонентів раціонів, що у травні знову подорожчали.

"Наразі часовий проміжок, коли в попередні роки спостерігалося сезонне зниження цін, вже минув. Ціни залишилися стабільними, і головне питання найближчого майбутнього – чи зросте ціна в період традиційного сезонного висхідного тренду? Питання складне, якщо брати до уваги вже не тільки вартість кормового столу, а й внутрішній дефіцит сировини, низьку рентабельність галузі переробки та зростаючий імпорт молочної продукції в Україну. Баланс в такій ситуації, безумовно, визначить оперативна ринкова ситуація, яка буде акцентована на боці переробників у вигляді конкуренції за дефіцитну сировину", - зазначає Володимир Андрієць.

Зараз в ситуації, що склалася, середні ціни без ПДВ залишаються на попередніх рівнях:

екстра ― 10,21 грн./кг,
вищий ― 9,81 грн./кг,
перший ― 9,26 грн./кг.,
середньозважена трьох ґатунків ― 9,76 грн/кг.
Середньоринковий діапазон коливання цін на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах:

північ та центр ― 9,80-10,5 грн./кг;
південь ― 9,80-10,5;
схід ― 9,75-10,5 грн./кг;
захід ― 9,70-10,45 грн/кг.
Локально існують виключення у вигляді цін, що перевищують середньоринковий діапазон, проте вони є поодинокими.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ціни на сезонні фрукти: скільки коштуватимуть ранні абрикоси і сливи

На прилавках також починають з'являтися перші абрикоси і сливи, поки що привізні, бо вітчизняні фрукти ще дозрівають. З урахуванням дощів, їх урожай в цьому році буде меншим, ніж передбачали фермери.

Економісти прогнозують, що ціни на вишню, абрикоси, персики і сливи цього літа будуть вищі минулорічного цінника в середньому на 15%. Вартість черешні вже побила європейський рекорд. Кілограм на ринках коштує від 120 до 200 грн, що дорожче, ніж рік тому. Ранній урожай був знищений рясними дощами, але ще залишається надія на більш пізні сорти.

Тим часом полуниця на українських прилавках вже коштує 35-40 грн /кг. Ціни до кінця червня впадуть ще більше, але господині вже зараз можуть починати робити запаси на зиму, адже сезон полуниці зазвичай закінчується дуже швидко.

А ось ціни на ранні овочі - кабачки, спаржу, буряки, капусту поки не радують. За останній тиждень подешевшали тільки огірки, помідори і болгарський перець. Фермери прогнозують падіння цін на овочі на початок липня, коли почнуться збори грунтових сортів.

Джерело: biz.today.ua



Революція в акцизному оподаткуванні пива спровокує кризу для галузі та втрати для бюджету

2 червня 2021 року було зареєстровано законопроект №5600, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України. У законопроекті пропонують діючу ставку акцизу за 1 л пива замінити на ставку за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи з середньозваженої міцності пива за 2019–2020 роки, а також підвищити саму ставку на 5%. Про це йдеться в офіційному повідомленні галузевої компанії "Укрпиво".

На перший погляд логіка зрозуміла: підвищення акцизу має нібито принести більші податкові надходження. Однак детальний аналіз показує зворотнє: підвищення акцизу не лише скоротить надходження в бюджет країни, а й спровокує цілу низку інших проблем: падіння виробництва, скорочення робочих місць у пивній та суміжних галузях, зменшення сплачених податків, активізацію тіньових ринків нелегального міцного алкоголю.

«Ріст ставки акцизу на пиво та зміна підходу до оподаткування без достатнього перехідного періоду може стати не лише галузевою проблемою, а й проблемою для державних фінансів. Революція в оподаткуванні пива не повинна перетворитися у кризу для всіх», — заявила генеральний директор галузевої компанії «Укрпиво» Галина Коренькова.

Як наголошується у повідомленні, вробництво пива скоротиться, імпорт зросте, а кількість робочих місць зменшиться. Пандемія уже спровокувала збитки в галузі. Пивоварна галузь перебуває у стагнації. А в місяці суворих карантинних обмежень продажі кегового пива скоротилися на 66%. Ринок пива просідає, а в 2021 році проблема може ще більше загостритися. Галузь потребує підтримки з боку держави.

"Натомість нам пропонують зміни в Податковий кодекс, які є неприйнятними з кількох причин. По-перше, уряд ініціює зміни в податкове законодавство з огляду на необхідність привести норми власного законодавства у відповідність до Директиви Ради 92/83/ЄЕС від 19.10.1992 щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої. Однак в Україні акцизний
податок сплачується з кожного виробленого літра пива (2,78 грн) та з його реалізації (5% або близько 1,84 грн). Відтак із літра пива українець сплачує 4,62 грн. Отже, акциз на пиво в Україні вже досяг обов’язкового у ЄС рівня, що складає приблизно 3,07 грн. Якщо врахувати роздрібний акциз, то рекомендовану ставку в ЄС уже перевищено на 50%. При цьому виробничі потужності в галузі завантажені наполовину. Застосовуючи європейський підхід до обліку, важливо також враховувати європейську практику визначення ставок акцизу для алкогольних напоїв.

По-друге, один із основних принципів податкового законодавства України — це принцип стабільності. Законопроект No5600 цей принцип порушує, оскільки Кабмін вніс проект змін до Податково кодексу пізніше за встановлені законом терміни. Це породжує ще одну проблему — відсутність достатнього перехідного періоду. Запропонований законопроект унеможливлює вчасне внесення змін до внутрішніх систем з формування звітності, що найчастіше розробляються третіми сторонами та потребують мінімум 6 місяців із моменту отримання оновлених настанов від Державної податкової служби. Отже, якісне впровадження запропонованої проєвропейської системи можливе не раніше 2022 року.

Різкі докорінні зміни усталеної десятиліттями системи сплати акцизного оподаткування та чергове його підвищення можуть стати потрясінням для галузі пивоваріння та мати негативні наслідки для суспільства. Для того, щоб підтримати галузь, людей, які працюють у ній та у суміжних сферах, а також бюджет країни, ставку акцизу на пиво потрібно зберегти на рівні 2,78 грн за літр у 2021 році, а подальші зміни в податкову систему потрібно вносити відповідно до законодавчо закріплених процедур, термінів та з урахуванням особливостей галузі і коронакризи, з якою довелося зіштовхнутися світові", - наголошується у повідомленні галузевої компанії «Укрпиво».

Ваш вибір 'Подобається'.


Ціни на полуницю почали різко знижуватися

Аналітики української команди EastFruit повідомляють про початок різкого зниження цін на полуницю на ринку. Це пов'язано з поліпшенням погодних умов і високими температурами повітря, які привели до прискорення темпів дозрівання суниці в більшості регіонів України.

Якщо ще недавно в Києві дрібнооптові ціни на полуницю не опускалися нижче 50 грн / кг ($ 1,84 долара США за кг), то вчора її вже можна придбати навіть за 35 грн / кг ($ 1,3). На оптових ринках країни навіть візуально стало помітно різке збільшення кількості пропозицій полуниці, а заводи із заморожування ягід істотно збільшили закупівельну активність. Відзначимо, що оптові ціни на ягоду в південних регіонах приблизно відповідають цінам в Києві, а ось в західному регіоні країні, зокрема, у Львові, полуницю продають в середньому на 7-10 грн / кг дорожче, так як там сезон ще тільки починається , а масово ягода надходить з більш південних регіонів.

Прогноз погоди для України на найближчі дні досить сприятливий, хоча в окремих регіонах як і раніше очікуються опади, але не дуже рясні. Та й температура повітря підвищується. А це означає, що пік збирання полуниці в центральних і північних регіонах може припасти в цьому році на 15-18 червня, коли ціни можуть опуститися до мінімальних показників.

 



Україна увійшла до ТОП країн любителів курятини

Аналітичне агентство Index Mundi опублікувало рейтинг країн з найвищим рівнем споживання м'яса птиці, передає УНН з посиланням на дані агентства.

Перше місце в рейтингу зайняла Америка. За рік жителі країни з'їдають 20 млн 419 тис. тонн продукту.

На другому місці - Китай, з річним споживанням на рівні 15 млн 840 тис. тонн.

Третє місце в списку належить Бразилії. За рік жителі країни з'їдають 14 млн 155 тис. тонн продукту.

Україна в рейтингу посідає 17 місце, з річним споживанням м'яса птиці на рівні 1 млн 510 тис. тонн.

Приблизно стільки ж курятини їдять канадці - 1 млн 495 тис. тонн (18 місце) і жителі Саудівської Аравії - 1 млн 575 тис. тонн (16 місце).

Останнє - 45 місце в рейтингу - належить Македонії. За рік жителі країни споживають всього 45 тис. тонн продукту.



Аграрії ознайомилися з новими підходами щодо інвентаризації земель

Разом з представниками місцевої влади сільгоспвиробників ознайомили з законодавчими змінами, які були внесені новим законом щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, та розповіли як підготуватися до старту ринку землі. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Юридичний радник Програми USAID АГРО Віктор Кобилянський наголосив на необхідності надійного захисту прав на землю.

«Провести аудит земельних ділянок та перевірити реєстрацію речових прав ви можете самосітійно. А от до обов’язкового проведення аудиту договорів раджу залучити фахівців. Також до 1 липня варто сформувати власну земельну політику - будете, чи ні купувати землі. Якщо не плануєте, то варто подбати про політику щодо поновлення договорів. Вже зараз ведіть розмову з орендодавцями, щоб збільшити термін оренди. Але спершу, визначіть умови, які ви будете їм пропонувати. Далі важливе питання експансії – чи плануєте ви розширювати власний земельний банк. Також подбайте про консолідації земель.Адже «шахматка» призводить до незручності в обробітку землі і створює додаткові ризики, пов’язані з конкуренцією та рейдерством», - пояснив він.

Юрист з земельних питань ВАР Вікторія Кіпріянова розповіла учасникам конференцій про нові підходи до інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, виправлення помилок та наповнення ДЗК відомостями.

«Згідно закону № 1423-IX (законопроект № 2194), державну експертизу документації із землеустрою скасовано. Погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок також скасовано. Держгеокадастру надали повноваження не лише проводити інвентаризацію земель державної форми власності, а всіх. Щодо повноважень сільських, селищних та міських рад. Окрім організації та здійснення землеустрою, додали повноваження проведення інвентаризації земель всіх форм власності.   Інвентаризація масиву земель с\г призначення, не менш як 75% земель якого належать одній або кільком особам на праві власності, або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених в частині а) статті 53»,  - пояснила Вікторія Кіпріянова.

Представник нотаріальної палати Тетяна Кучеренко прокоментувала питання щодо того, чи має громада вимагати в Держгеокадастру певні документи для реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав:

«Якщо мова йде про земельні ділянки, які тепер вважаються землями комунальної власності, то тут ми повинні користуватись законом про державну реєстрацію майнових справ на нерухоме майно, статтею 28, та законом про розмежування, до якого нас відсилає закон про державну реєстрацію. Хоча я погоджуюсь з тим, що немає підстав вимагати якісь додаткові документи, бо закон чітко визначає, що ці землі вважаються землями комунальної власності. Як варіант – може бути рішення територіальної громади про оформлення права власності, але загалом законодавство цього не вимагає. Якогось додаткового регулювання законодавство на сьогодні не містить, роз’яснень Міністерства юстиції з цього приводу я також не зустрічала. Достатньої підставою є Земельний кодекс, перехідні положення, Закон про розмежування та звернення громади до реєстратора з проханням зареєструвати земельну ділянку» - сказала вона.

Перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Ростислав Тхір зосередився на проблемах області, які склалися з проведенням земельних аукціонів. Також зупинився на господарських дворах, зокрема висловив думку, що сьогодні неправильно є те, що під об’єктами нерухомості заборонено продавати земельні ділянки.

«Так, ці ділянки є державними,  або комунальними. Але на них побудована приватна власність  - об’єкти нерухомості. Вважаю, що правильніше було б, щоб такі землі продавати. Тому що ця заборона створює корупційну складову», - розповів представник Держгеокадастру.

Аграрії підняли питання використання цифрового підпису. Зокрема,  чи є підстави для реєстрації права, якщо договори оренди підписані цифровим підписом. Тетяна Суханова, представниця Нотаріальної палати України наголосила:

«На сьогоднішній день закон про державну реєстрацію не передбачає можливості прийняття таких документів. Міністерство цифрової політики піднімали питання, щоб і доручення посвідчувалися скайпом  застосуванням електронного цифрового підпису. Але наразі цих змін в законодавство не внесено», - розповіла експертка.

Для ефективного управління земельними ресурсами реалізація земельної реформи вимагатиме великих зусиль та наполегливості від органів місцевого самоврядування. Про це під час виступу наголосила Наталія Козуляк, начальник відділу прогнозування розвитку АПК та сільських територій Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА.

«Три місяці поспіль в області триває дискусію щодо впровадження земельної реформи. Вінниччина – це аграрний регіон, займає лідируючі позиції з виробництва сільського господарства. В нашій області працюють 2680 суб’єктів господарювання, з них 1812 фермерських господарств. 75% цих фермерських господарств мають земельних банк до 100 га. Тому питання земельних ресурсів, їх упорядкування для нас є дуже важливими. 70% загальної земельної площі нашої області займають сільськогосподарські угіддя. До ринку землі можуть бути залучені землі пайового фонду, які знаходиться в оренді сільгосппідприємств та фермерських господарств. Таких земель в області нараховується більше 1 млн га. На ці землі укладено 432 тис договорів оренди з пайовиками. Враховуючи наявність довготермінових договорів оренди, за нашими прогнозами, ринок землі буде формуватися поступово», -  розповіла вона.

Ваш вибір 'Подобається'.