178171

Ціни на огірки продовжують зростати

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту EastFruit, на поточному тижні в Україні знову почав дорожчати тепличний огірок. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах. Також підтримку цінам надає відсутність конкуренції з боку імпорту та вельми високий попит місцевих оптових компаній і роздрібних мереж.

В умовах ситуації, що склалася виробники отримали можливість і далі підвищувати відпускні ціни на огірок. Сьогодні вони відвантажують дану продукцію по 8-15 грн / кг ($ 0,28-0,53 / кг), що в середньому на 41% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Крім того, в цьому сезоні багато українських комбінатів відмовилися вирощувати огірки другої сівозміни, або скоротили площі під ними на користь томатів, що також надає підтримку цінам в даному сегменті.

Проте, варто відзначити, що навіть після такого істотного зростання цін, сьогодні тепличні огірки в Україні коштують в середньому на 35% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року. У той же час, на думку представників тепличних комбінатів, очікувати змін цінових тенденцій в даному секторі найближчим часом не варто.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Одеських виноробів закликали не "маскуватися" під французьких

Теґи: 

Антимонопольний комітет закликає "Одеський коньячний завод" відмовитися від поширення на етикетках своєї продукції позначень, які можуть бути сприйнятими споживачами як інформація про іноземне походження напоїв. 

Про це повідомляє пресслужба відомства.

У АМКУ вважають, що такі етикетки вводять в оману споживачів.

Мова про вироби підприємства "Шампанське України з назвами "GRANDE FRANCE" брют", "Шампанське України "GRANDE FRANCE" напівсухе", "Шампанське України  напівсолодке", "Напій винний ігристий з фруктово-ягідним екстрактом рожевий "ГРАНДЕ ФРАНСЕ РОЗЕ".

"Зазначені напої виготовлені на території України та до їх складу не входять виноматеріали французького походження. Єдине, що їх пов’язує із Францією – використання при виробництві дріжджів, які селектовані Інститутом Енології Шампані на виноградниках Франції", - пояснюють в АМКУ.

Джерело: Економічна правда

Через відсутність державної підтримки в Україні з’явився «тіньовий» ринок молочних продуктів

Причиною звернення є глибока криза в молочному скотарстві та переробці, а також  відсутність з боку держави розуміння стратегічного значення молочної галузі. Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).

Віце-президент АВМ Ганна Лавренюк наголошує: "Державна підтримка молочної галузі, зокрема молочного скотарства, - найвигідніша інвестиція з точки зору збереження соціальної стабільності в регіонах, створення нових робочих місць та збільшення надходжень у бюджет. Адже кожна додаткова тонна молока-сировини - це близько 15 тис. додаткових робочих місць у тваринництві та близько 130 тис. нових робочих місць у суміжних галузях. Більше того, це -  генерування додаткового 1 млрд відрахувань у бюджет зі скотарства та 9 млрд грн - із суміжних галузей!"

У зверненні зазначено, що в усіх провідних країнах світу молочна галузь отримує значну державну підтримку, що сприяє стабільному розвитку. В Україні, через відсутність такої підтримки, з’явився «тіньовий» ринок молочних продуктів у вигляді виробництва фальсифікованої продукції, значно посилилася недобросовісна конкуренція, відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ, пенітенціарній системі.

Тому, за підсумками Всеукраїнського молочного форуму, було прийнято рішення про створення Національного комітету порятунку молочної галузі як громадського формування, яке буде опікуватися проблемами молочної галузі.

Ваш вибір 'Подобається'.

Зеленський сподівається на укладення угоди про ЗВТ із Туреччиною в найкоротші терміни

"Ми вже перебуваємо на фінішній прямій. Сподіваюся, що угоду буде укладено в найкоротші терміни. Лише через три роки Туреччина разом із друзями святкуватиме сторіччя створення Республіки. Нам хотілося б підійти до цього свята, маючи набагато більший багаж економічних контактів. Якнайшвидше укладення Угоди про вільну торгівлю суттєво допоможе нам у досягненні цієї мети", - сказав він в інтерв'ю турецькому інформаційному агентству Demirören.

Зеленський наголосив, що хоча переговори й непрості, але "для хороших друзів не існує недосяжних результатів".

"Переговори про такі угоди можуть бути простими лише з тими країнами, чий ринок нічого не означає. Туреччина й Україна абсолютно інші. Наш загальний економічний потенціал - величезний. А значить, є дуже багато нюансів, які мають бути узгоджені, і це потребує часу", - пояснив він.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Ваш вибір 'Подобається'.

З початку року в Україні виловили майже 20 тонн риби та водних біоресурсів

Про це повідомляє прес-служба Держрибагентства.

“Протягом січня-вересня 2020 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів становив 19 752 тонни”, — сказано у повідомленні.

Зазначається, що в розрізі водойм видобуто:
— Чорне море — 7 423 тонн;
— Азовське море — 3 848 тонн;
— причорноморські лимани — 34 тонни;
— річка Дунай — 318 тонн;
— пониззя річки Дністер з лиманом та Кучурганське водосховище — 848 тонн;
— Дніпровсько-Бузька естуарна система — 592 тонни;
— Київське водосховище — 558 тонн;
— Канівське водосховище — 506 тонн;
— Кременчуцьке водосховище — 2 621 тонна;
— Кам’янське водосховище — 1 080 тонн;
— Дніпровське водосховище — 574 тонни;
— Каховське водосховище — 1 280 тонн;
— інші водойми — 70 тонн.

“Найбільше протягом січня-вересня виловлено таких водних біоресурсів: рапана — 4 423 тонни, карась сріблястий — 3 271 тонна, бичок — 2 634 тонни, шпрот — 1 875 тонн, лящ — 1 095 тонн, плітка — 1 021 тонна, плоскирка — 869 тонн, тюлька, верховодка — 734 тонни, креветка — 495 тонн, рослиноїдні види риб — 381 тонна”, — додається у повідомленні.

Ваш вибір 'Подобається'.

Киянин перетворив хобі на успішний бізнес – виготовляє натуральний сидр

Співзасновник Bеrryland киянин Віталій Карвіга ставить перед собою прості, та в той же час амбітні цілі. З одного боку, він запевняє, що щиро насолоджується процесом створення якісного продукту, який подобається споживачеві. З іншого – хоче створювати в Україні нову культуру споживання сидру.

До ідеї заснування бізнесу з виробництва сидру його підштовхнуло хобі: давнє захоплення виготовленням алкогольних і безалкогольних напоїв для себе і своїх друзів. Причому виключно з натуральних продуктів – винограду, яблук, ягід і меду. За його словами, заснуванню компанії передувала серйозна підготовча робота.

Спочатку треба було вирішити, який продукт буде вироблятися. Варіант з вином відпав через відсутність сировинної бази. Варіант з пивом також був виключений, так як цей ринок досить насичений. А ось ніша сидру, як і культура його споживання в Україні, виявилася зовсім не розвинутою. У той час як у багатьох європейських країнах цей продукт займає значну частку в обсязі споживання алкогольних напоїв.
Втім, у виробництві сидру також були свої складності. Як з’ясувалося, в Україні не ростуть яблука класичних сидрових сортів з високою танінністю, до того ж у підприємця було бажання виробляти самобутній продукт з локальних інгредієнтів, властивих саме Україні.

Довелося експериментувати з різними сортами яблук і використовувати дикорослі плоди. В результаті вдалося знайти потрібні мікси для досягнення необхідного балансу якості та смаку.

Перша партія товару була випущена з яблук і груш врожаю 2018 року. Зараз в асортименті компанії 12 видів сидру. Серед них є продукція, виготовлена ​​з різних сортів яблук київських садів, є сидр з плодів, зібраних в буковинських садах.
За словами виробника, кліматичні умови й грунт в цих регіонах абсолютно різні, а значить, навіть один і той же сорт яблук може давати абсолютно різні смаки в кінцевому продукті. Крім різних сидрів, в лінійці напоїв, також присутній перрі – це схожий на сидр напій, але зроблений з грушевого соку.

Водночас, він визнає, що зараз в Україні не розвинена культура споживання яблучного напою, на відміну від безлічі західноєвропейських країн, таких як Іспанія, Франція чи Німеччина. Основний обсяг сидру в нашій країні роблять великі виробники, тоді як крафтові виробництва можна перерахувати на пальцях однієї руки. Відповідно, їх частка на українському ринку зараз мізерно мала.

«Мені б хотілося, щоб в Україні з’являлося більше локальних виробників, які б орієнтувалися на виробництво натурального продукту. Разом ми могли б ефективніше популяризувати культуру споживання натурального сидру і розвивати галузь», – додає Віталій.

Втім, покупець на його продукцію є вже зараз, і проблем зі збутом бізнес не відчуває. Незважаючи на те, що Bеrryland – молодий бренд, його можна знайти в багатьох ресторанах найбільших українських міст – Києва, Одеси, Дніпра, Харкова.

Також продукт представлений у великих українських мережах магазинів, наприклад – Сільпо.

Джерело: seeds.org.ua