178171

Ціни на соняшникову олію продовжують зростати

Внаслідок дефіциту пропозицій соняшника ціни української соняшникової олії з поставкою у квітні-травні перевищили 1400 $/т FOB. Проте покупці на тендерах віддають перевагу дешевшій соєвій олії, або купують обмежені партії соняшникової за мінімальними цінами.

Єгипетський GASC на тендері 18 лютого придбав 30 тис т соєвої олії у компанії ADM з поставкою у квітні за ціною 1084 $/т CIF, та відмовився від запланованої закупівлі 10 тис т соняшникової олії внаслідок зависоких цін пропозицій, які складали 1419-1426 $/т CIF, через що різниця між соєвою та соняшниковою оліями сягнула рекордні 335 $/т.

Турецька агенція ТМО на тендері 19 лютого придбала лише 5 тис т соняшникової олії (із запланованих 25 тис т) з поставкою в березні за ціною 1394$/т CIF, оскільки ціни пропозицій виросли до 1420-1448 $/т CIF та перевищували єгипетські.

На тлі цих тендерів ціни пропозицій української соняшникової олії різко виросли, проте ціни попиту не перевищували 1350-1370 $/т FOB, що наприкінці тижня дещо охолодило ринок.

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Російські зернотрейдери активізують експорт перед веденням мита, а українські очікують високих цін

Зазвичай, високі світові ціни призводять до активізації експорту, проте в Україні виробники продовжують стримувати продажі в очікуванні ще вищих цін або сезонного зниження. Російські експортери готові знижувати ціни, щоб прискорити продажі напередодні запровадження з 15 березня мита, що посилює тиск на світовий ринок.

У 2020/21 МР станом на 11 лютого експорт зерна з Росії збільшився у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону на 28,5% до 36,3 млн т, зокрема:

пшениці – на 28,2% до 30,1 млн т,
ячменю – на 48,5% до 4,1 млн т,
кукурудзи – скоротився на 0,6% до 1,8 млн т.

Загалом у 2019/20 МР Росія експортувала 41,7 млн т зерна, в тому числі 33,2 млн т пшениці.

За даними Мінсільгоспу РФ, за тиждень ціни на пшеницю з протеїном 12,5% на базисі FOB – Новоросійськ знизились на 7 $/т до 280 $/т, на ячмінь – на 3 $/т до 247 $/т, тоді як на кукурудзу виросли на 4 $/т до 264 $/т.

З 15 березня в Росії експортні поставки, що здійснюватимуться до 30 червня 2021 р. в межах квоти 17,5 млн т, обкладатимуться митом: пшениця - 50 €/т, кукурудза – 25 €/т, ячмінь – 10 €/т. Мито на зерно, що експортуватиметься понад квоту, складатиме 50% митної вартості продукції, але не менше 100 €/т.

З 2 червня запроваджується плаваюче мито, яке буде стягуватися при досягненні біржової ціни 200 $/т та складатиме 70% різниці між ціною контракту та 200 $/т.

За даними ДМС України, у 2020/21 МР станом на 19 лютого експорт зерна з країни скоротився у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону на 26,3% до 30,869 млн т, зокрема:

пшениці – на 22% до 13,312 млн т,
кукурудзи – на 40% до 13,08 млн т,
ячменю – на 20 тис т до 3,956 млн т.

Уповільнення темпів експорту пшениці обумовлене різким зниженням цін на російську пшеницю та посиленням конкуренції, тоді як продажі кукурудзи зменшились внаслідок зависоких цін пропозицій та стримуванням продажів виробниками, хоча ціни на кукурудзу в порту складають 250-254 $/т, а на пшеницю – 270-2752 $/т.

Попит на українську кукурудзу знижується, оскільки Китай почав купувати американську кукурудзу, а країни ЄС скорочують імпорт кукурудзи, заміняючи її більш дешевою фуражною пшеницею.

 

Джерело: graintrade.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Полтавщині переробляють яблука на соки прямого віджиму та джеми

Про це в коментарі AgroTimes розповів директор ТОВ «Сади Карлівщини» Анатолій Наретя.

«Весь наш прибуток ми більшою мірою інвестували в будівництво цеху переробки. Ми не захотіли віддавати за безцінь технічне яблуко та іншу продукцію садівництва і вирішили піти на цей крок. У 2017-му всі кошти вкладали в будівництво цеху, а 2019-й та частково 2020 рік — у будівництво сховища-холодильника. Зараз цей проект завершено», — розповів він.

Останні роки «Сади Карлівщини» лише 20-30% яблук реалізують відразу після збору врожаю, решту закладає на зберігання. В холодильниках залишається запас товару для продажів до Великодня. Господарство використовує холодильники на німецькому обладнанні Bitzer, змонтованими харківською компанією «Альфа Інжиніринг Груп».

«Якщо проводити паралелі, воно надійне, як «Мерседес». 1200 тонн яблук я спокійно закладаю в холодильник до весни, не турбуючись про їхнє збереження, — розповідає пан Наретя. — Зараз у нас повним ходом йде сортування і продаж».

Цех з переробки овочів і фруктів працює на обладнанні фірми Kreuzmayr (Австрія), має сертифікат HACCP та виготовляє соки прямого віджиму з усіх фруктів, джеми та фруктові і фруктово-овочеві мікси на основі яблучного соку (яблуко-гарбуз, яблуко-морква, яблуко-буряк). Також цех виробляє березовий, березово-яблучний, березово-вишневий та березово-смородиновий соки. Потужність цеху: 500 л на годину соку і 200 кг на годину — джему.

Господарство продає соки та джеми під власною маркою «Докучаєвський продукт» у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях через власну торговельну мережу міні-маркетів типу «магазин біля дому». Цього року компанія підписала договір з місцевою територіальною громадою на поставку соків та джемів в школи та дошкільні установи.



 

Ваш вибір 'Подобається'.

Основні покупці українських олійних культур та олії

У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.

За даними Державної митної служби України, у 2020 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 1,8 млрд дол. США. Це на 29 % менше, ніж 2019 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 36 % – до 4,4 млн т. Експорт ріпаку у натуральному виразі після рекордної для України позначки у 3,2 млн т 2019 року зменшився торік до 2,4 млн т. Більш ніж наполовину впали і закордонні продажі соєвих бобів – до 1,8 млн т, поінформував науковець.

За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2020 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи.

Характерною рисою 2020 року стало подальше посилення позицій Європейського Союзу в імпорті насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 2/3 від вартісних обсягів поставок всіх олійних культур з України, зауважив Микола Пугачов.

За його словами, топ-3 основних споживачів вітчизняної продукції цієї групи залишився без змін. Лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур третій рік поспіль утримує Німеччина (18,9%). Значними є також частки Туреччини (14,7%) та Бельгії (13,0%).

За ними йдуть Нідерланди (10,2 %), Білорусь (7,9 %), Велика Британія (5,9 %), Франція (5,6 %).

Звертає на себе увагу поява в цьому переліку Великої Британії. За 10 років ця європейська країна збільшила обсяги закупівель українських олійних культур більш ніж у 27 разів: з 4 млн дол. США у 2010 році – до 110 млн дол. США у 2020 році.

Сумарно ці сім країн забезпечили Україні понад 76 % експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

У 2020 році зменшення обсягів експортних поставок фіксувалось як по соєвій олії – 302 тис. т, так і по ріпаковій олії – 137 тис. т, поінформував експерт.

Втім, у групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2020 році її експорт з України вдруге поспіль сягнув рекордного показника – 6,9 млн т, тим самим на 12 % перевищивши рекорд 2019 року у 6,1 млн т. Виручка від продажу соняшникової олії становила 5,3 млрд дол. США, що на 24 % більше, ніж у попередній рік, зазначив Микола Пугачов.

За його словами, 2020 року найбільший попит на українську олію традиційно спостерігався з боку Індії (25,1 %). Близько 1/5 частки зарубіжних поставок цього виду агропродукції закупив Китай (19,3 %).

Решта важливих країн – імпортерів вітчизняної олії помітно їм поступилися: Нідерланди (9,2 %), Іспанія (5,9 %), Ірак (5,6%), Італія (5,0%), Польща (4,8 %).

Сукупно ці країни акумулюють близько 75 % вартісних поставок української олії на зовнішні ринки, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Законопроект про державну підтримку агрострахування зареєстровано у Верховній Раді

До його розробки активно долучились експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».

Законопроект передбачає можливість компенсації  вартості страхового платежу до 60% з боку держави. Подібна практика розповсюджена у всіх розвинених країнах світу. Норми законопроєкту передбачають можливість страхування урожаю від природніх ризиків – ураганів, посухи, зливи, землетрусів, граду тощо.

«Агрострахування в  Україні сьогодні, на жаль, не набуло широкої популярності. Законодавчо воно існує, однак через дороговизну такого інструменту та відсутність допомоги з боку держави масовості воно не набуло. Наразі держава звернула увагу на цю проблему. Без сумніву, на це вплинула  засуха, яка трапилась на Півдні України минулого року і від якої найбільше постраждала Одещина. Якби подібні інструменти були впроваджені раніше, аграрії могли б застрахувати свій урожай, отримати компенсацію від страхових компаній і не мати таких великих проблем, які мають сьогодні», – зазначає  радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан. 

Окрім того, експерти ВАР наполягли на включенні до законопроєкту пункту про страхування доходу агровиробника. Це американська модель, яка передбачає страхування не лише погодних, а й цінових ризиків.

«Ціновий ризик, як і погодний, надзвичайно важливий. Адже коли в світі, наприклад, надлишок урожаю і падає ціна, аграрій втрачає частину прибутку. У такому випадку страхова компанія компенсує різницю між фактичною ціною і закладеною аграрієм із самого початку. Завдання сільгоспвиробника - виростити урожай з дотриманням усіх технологій. Тому ми наполягли, щоб законопроектом був передбачений і такий вид страхування для агровиробників. Таким чином, після прийняття законопроєкту страхові компанії зможуть розробляти та пропонувати аграріям і такі продукти», - зазначає Дмитро Кохан.

Аби уникнути маніпуляцій та «відсіяти» недобросовісні компанії,  документ передбачає ряд вимог до компаній-страховиків, які претендують на участь у програмі  компенсації частини страхового платежу.

Як активний учасник робочої групи, що розробляла документ, ВАР підтримує даний законопроєкт та очікує на його якнайшвидший розгляд парламентом.

У заповіднику "Асканія-Нова" знову гинуть птахи: виявлено близько 190 трупів

Про це повідомляє прес-служба головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

“Держпродспоживслужба Херсонщини з’ясовує причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику „Асканія-Нова“. До Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 23 лютого надійшло повідомлення від директора біосферного заповідника „Асканія-Нова“ Віктора Гавриленка про нові випадки загибелі птахів”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби на території дендропарку та озер на території зоопарку виявили 187 трупів птахів:

Крижень — 38;
Качка огар (червонокнижна) — 32;
Грачі — 75;
Галки — 42.

Зазначається, що за результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.

Нагадаємо, в січні в Асканії Новій один за одним гинули червонокнижні сірі журавлі.

Зaгибeль пpeдcтaвникiв фaуни пoв’язують з oбpoбiткoм пociвiв «xiмiєю» чи знeшкoджeнням мишeй нa пoляx.

Ваш вибір 'Подобається'.