Ціни на зернові впали на третину. Фермери можуть вилетіти в трубу. До чого тут трейдери

Зернотрейдери перекладають витрати на фермерів, знижуючи закупівельні ціни. Це ставить на межу виживання малий та середній агробізнес.

Ціна зернових у квітні в Україні на третину нижча за довоєнну і не перевищує собівартості врожаю 2021 року. А м’ясо – удвічі дешевше, ніж було у січні-лютому.

Про це LIGA.net розповіли фермери Київщини та Дніпропетровщини.

Ціновий обвал ставить на межу виживання малий та середній фермерський бізнес. За даними KSE, невеликі фермери та сільгоспвиробники (обробляють до 500 га) виробляють понад 50% валового випуску всієї сільгосппродукції. Продати дорожче свій товар в Україні їм зараз немає кому.

Водночас соціальний кошик подорожчав більш ніж на 20%, що тільки посилює подив українських фермерів: куди йдуть їхні дешеві товари, доки зростають ціни на прилавках?

Дешево й сердито

“Зараз ціни на соняшник на 2000 грн нижчі за тонну, ніж витрати на його вирощування та збирання у 2021 році”, – каже фермерка Оксана Галушко з Дніпропетровщини. Вона уточнила, що йдеться про фермерів, оформлених як юридичні особи.

Ціни впали у всій Україні, підтверджують в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ). Фермер з Київщини, чиє господарство розташоване у Бородянці, Бат Батов розповів, що за продовольчу пшеницю [посередники] йому пропонують 5600-6000 грн за тонну, тоді як до війни було 8800-9000 грн (різниця у ～34,9%), за соняшник зараз просять 13 000-14 000 грн проти довоєнних 19 000 грн (різниця у ～29%).

Впали ціни також на м’ясо. “Перекупники пропонують за корову 32 грн/кг, раніше – 65-68 грн/кг, а за бичків – 45 грн/кг проти 75-78 грн/кг”, – каже Батов.

Ціна зернових на Дніпропетровщині до та після початку війни

Дані: інформація надана власницею фермерського господарства Оксаною Галушко

“Я не розумію, чому подешевшали зернові в Україні, коли ціни на кінцевий продукт на прилавках магазинів зросли й вартість зернових у світі зросла”, – дивується Оксана Галушко.

Про те, що продукти дорожчають, у квітні звітувала Держпродспоживслужба. Її перевірки роздрібних магазинів показали, що з 23 лютого до 4 квітня ціни зросли майже на всю соціальну продукцію: хліб житньо-пшеничний – на 12,5%, пшеничний – на 28%, гречка – на 25,5%, макарони – на 24,5%, олія – на 11,9%, цибуля – на 27,2%.

Зростають також світові ціни на зернові на тлі інформації про падіння експорту з України та можливі складнощі з експортом зернових із Росії. Спільно Україна та Росія експортували близько 30% усієї пшениці та майже 18% кукурудзи у світі, говорив Олег Нів’євський, віцепрезидент Київської школи економіки, експерт з аграрної економіки.

У березні ціна на пшеницю зросла на 25% – до $450 за тонну, повідомляли в профільній асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

Перенасичення ринку

Перекупники називають дві основні причини зниження цін на зернові. Перша – перенасичення ринку через суттєве скорочення експорту, каже Батов.

Чорноморські порти України заблоковані Росією, а через них йшло 90% зернових за кордон – що в грошах, що в тоннах, пояснює Олена Нероба, менеджерка з розвитку бізнесу брокерської компанії Maxigrain.

За день до початку війни – 23 лютого – вже було експортовано 43 млн тонн із прогнозованих 65 млн тонн, говорили в УКАБ. У березні постачання за кордон пішли залізницею та автотранспортом і стали незрівнянні.

За даними Укрзалізниці, минулого місяця на експорт пішло 415 000 тонн зернових (-79% до березня 2021 року), заявляв заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов. Скільки вивезено зернових автотранспортом – точних цифр немає.До війни через морпорти Україна експортувала близько 5 млн тонн зерна та 500 000-600 000 тонн соняшникової олії на місяць, повідомили в УКАБ.

Усе це означає, що на складах й у сховищах накопичився надлишок товару.

Крім великих залишків, в Україні впав і попит, оскільки з країни вимушено виїхали 5,1 млн жителів (дані ООН на 23 квітня). До березня внутрішнє споживання зернових та зернобобових оцінювалося у 19 млн тонн на рік. За прогнозами УКАБ, через міграцію споживання може впасти до 7-10%.

Щодо падіння закупівельних цін на м’ясо, насамперед яловичини, – інші причини. 5 березня уряд запровадив заборону експорту м’яса великої рогатої худоби. “З урахуванням обмеженої купівельної спроможності населення і тим, що яловичина є найдорожчим видом м’яса, на ринку з’явилися його надлишки”, – пояснює аналітик УКАБ Світлана Литвин. Можливо, саме тому уряд пізніше вирішив внести зміни – 9 квітня нульові квоти було знято (постанова Кабміну №422), натомість запровадили ліцензування.

“Таким чином (протягом часу. – Ред.) будуть стабілізовані й баланс, й ціна. Інакше аграрії зазнають збитків та будуть змушені скоротити поголів’я великої рогатої худоби, що надалі може призвести до ще більшого зростання цін”, – каже Литвин.

Зростання витрат на логістику

Друга причина падіння закупівельних цін – зростання витрат на логістику всередині країни та під час експорту. “У перші два тижні ціни на логістику зросли вдвічі-вп’ятеро. Наприклад, за одну “ходку” на відстань 1000 км ціна була 60 000 грн. Або проїхати 500 км – і ціна в 55 000 грн. Наразі ситуація стабілізувалася, і ціни на логістику на 20-30% вищі за довоєнні”, – розповів співрозмовник у відділі перевезень зернотрейдера GR Agro.

Одна зі складових витрат – маршрути, через війну відстані збільшилися. Крім того, не на всіх АЗС відпускають пальне, а якщо й відпускають, то в обмеженій кількості. За даними Консалтингової групи А-95, з 24 лютого через бойові дії та нестачу пального кількість заправок, що працюють, скоротилася на 70% (з близько 7500 АЗС).

Збільшують витрати та простої у місцях відвантаження через черги: річкові порти (4-5 днів через черги) або в пунктах пропуску на кордоні.

І це ще одна проблема для фермерів-виробників.

Раніше витрати на логістику в Україні становили $30 за тонну (експорт через порт), а зараз, щоб це зерно відвезти до портів Констанца (Румунія) або Варна (Болгарія) наземним транспортом, логістичні витрати зросли до $100-120 за тонну, каже Олег Нів’євський. За його словами, попри фактичну зупинку експорту, зернотрейдери все одно закладають зростання витрат на логістику та перекладають його на плечі виробника (враховуючи їх у ціні закупівлі. – Ред.). Тому цього року фермери, які вирощують зернові, можуть вилетіти в трубу, прогнозує експерт.

Фермери не розуміють, чому мають брати на себе витрати на логістику. “У нас теж зросли витрати – ми самі доставляємо зернові на склади переробників. Крім паливно-мастильних матеріалів подорожчали добрива, системи захисту рослин, посівний матеріал. Фермери можуть опинитися на межі банкрутства”, – каже Оксана Галушко. Асоціація фермерів та приватних землевласників підготувала письмово звернення до Мінагрополітики.