ДАР має бути онлайн-агрохабом, а не лише інструментом розподілу допомоги

У межах круглого столу на тему: «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення», заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик, розповів про Державний аграрний реєстр, передумови його впровадження, результати чотирьох місяців інтенсивної роботи та плани на найближчу перспективу. 

Він зауважив, що Державний аграрний реєстр, або простими словами «Дія» для аграріїв − розпочала роботу в серпні 2022 року і стала незамінною платформою для підтримки українських аграріїв, отримання допомоги від держави, міжнародних організацій та банків. ДАР працює за аналогією до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС, що передбачає можливість зареєстрованих на платформі користувачів вільно і прозоро подавати заявки на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від Євросоюзу та інших міжнародних донорів, під обов’язкові вимоги яких вони підпадають. Окрім зручності, прозорості, швидкості та підзвітності у сфері адміністрування підтримки агровиробників, ДАР також надає потужний аналітичний інструмент для аналізу фактичного стану аграрного виробництва та статусу його виробників.

«Платформа створена з урахуванням найкращих європейських практик, тому її можна вважати інструментом євроінтеграції фактичного українського сільського господарства, який не створює зайвих регуляцій, змін гри на аграрному ринку тощо. Це той інструмент, що допомагає, по-перше, перейти нашим агровиробникам до європейської родини, по-друге – створює передумови для існування прозорого фермерства надалі», − пояснив Денис Башлик.

Наразі понад 90 000 аграріїв зареєструвалися в ДАР, з яких 73% фізичні особи, юридичні особи – 18%, ФОП – 9%. Це ті люди, які дійсно є агровиробниками, або ж займаються сільським господарством. Це та статистика, що формувалася на основі фактичних даних: не тих, які заповнюють фермери, або фізичні особи, а даних, які автоматично підтягуються з інших державних реєстрів. Це фактичні дані.

«Символічним є те, що Миколаївська область є лідером за кількістю реєстрацій, фермерів, які найбільше потребують нашої підтримки. Далі − аграрії Кіровоградської, Вінницької, Дніпропетровської, Волинської, Одеської, Хмельницької областей», − зауважив заступник міністра.

У такий спосіб, за чотири місяці роботи ДАРу маємо такі перші результати:

• понад 90 000 зареєстрованих користувачів;
• повноцінно реалізовано 4 програми підтримки за 3 місяці (дві програмами вже завершилися, дві все ще тривають);
• отримано та опрацьовано понад 350 000 заявок на підтримку;
• розподілено усю доступну суму бюджетної підтримки коштом ЄС − 50 млн євро, а також в бюджеті України виділено додаткових 100 млн грн для продовження цієї підтримки;
• розподілено 30 000 рукавів для тимчасового зберігання зерна, на сьогодні триває розподіл техніки для розвантаження/завантаження зерна;
• прийнято та оброблено майже 20 000 дзвінків до колл-центру ДАР.

«Наші бачення щодо подальшого розвитку Державного аграрного реєстру збігаються з поглядами наших європейських та інших іноземних партнерів. ДАР має бути онлайн-агрохабом, а не лише інструментом розподілу допомоги. Ми продовжуватимемо інтеграцію інших інструментів, аби зробити життя наших фермерів якомога централізованішим. Надалі очікується інтеграція з Державною службою статистики України та іншими органами державної влади, з якими будь-якому фермеру потрібно спілкуватися офлайн. Тож ми зробимо це централізовано та онлайн», − резюмував Денис Башлик.