Дешеве українське зерно зробило багатими польських тваринників
Дешева кормова сировина з України дозволила полякам у 2022 році зупинити багаторічний спад у м’ясній галузі. Польські фермери настільки збільшили закупівлю породистого молодняку свиней у Німеччині, Данії та Нідерландах, що ціни на поросят у Європі підскочили вдвічі. Саме тому заборона на ввезення українського зерна приведе польську м’ясну галузь до кризи та вдарить по кишені провідних європейських селекційних компаній.
У квітні цього року ціни на породистих поросят із селекційних розплідників Німеччини перевищили 100 євро за голову. Це більш ніж удвічі дорожче, ніж рік тому. Поляки не лише скуповують поросят у всій Європі, а й стали лідерами з експорту курятини.
Все через те, що польські фермери отримали новий ресурс – українську пшеницю, кукурудзу та сою за невисокими цінами – і почали його освоювати, збільшуючи свої стада свиней та розвиваючи курячі комплекси. І вже є результат: за інформацією Міністерства сільського господарства та сільського розвитку Польщі, у 2022 році експорт усіх видів м’ясних та молочних продуктів із країни збільшився на 37%.
Відбивна надії
“Польські компанії інтенсивно нарощують поголів’я свиней. Вони скуповують поросят у Німеччині, Нідерландах, Данії. В результаті ціни на молодняк за рік підскочили з 45 до понад 100 євро за порося”, – сказав Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації “М’ясна галузь”.
Схоже на те, що в 2022 році Польща встановила національний рекорд з імпорту поросят, витративши на це не менш ніж 400 млн евро.
“Це стало можливим саме завдяки імпорту дешевого українського зерна та білкових — кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику — та продуктів їхнього перероблення до Польщі”, — впевнений Микола Бабенко.
Внаслідок цього польські фермери переломили багаторічну тенденцію на скорочення поголів’я свиней. Слід зазначити, що у польській гастрономії свинина посідає центральне місце. Така страва, як Кotlet Schabowy, вважається однією з кулінарних візитівок країни.
Тому опубліковані Główny Urząd Statystyczny (польський держстат) дані про те, що у другій половині 2022 року поголів’я свиней у країні зросло до 9,6 млн голів, стали позитивною новиною національного масштабу. Хоча приріст був мінімальний – близько 0,1% – але це сталося вперше за кілька років.
Птах Феніксовий
Доступне зерно з України стало стимулом для зльоту у 2022 році польського птахівництва. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, минулого року виробництво курятини у Польщі збільшилось на 8,2%.
Як зазначає польський аналітик Марек Будзіш, минулого року Польща стала одним із лідерів серед країн ЄС з експорту курятини до третіх країн – за межі Євросоюзу. Тут є образливий для українських аграріїв аспект – у першому кварталі 2023 року Польща продала Україні вчетверо більше курятини, ніж Україна Польщі.
“Дешеве українське зерно так підвищило рентабельність польського м’яса, що польський м’ясний бізнес перекроїв під себе європейські ринки. Наразі Польща у лідерах у цій галузі в Європі”, – сказав LIGA.net Микола Бабенко.
Бонуси від цього одержують усі поляки. Так, куряче м’ясо подорожчало в усіх країнах Євросоюзу – в середньому на 11,2% за рік (з березня 2022 року до березня 2023 року). У рекордсменах країни, куди не доїхало українське зерно: в Чехії ціна зросла на 26,5%, у Німеччині – на 17%. У Польщі ж ціни у злотих на птицю зменшилися – на 0,9%.
Що далі
За інформацією Дзеркала тижня, у 2022 році ціни на українське зерно у разі постачання на експорт, зокрема і до Польщі, були на 40% нижчими від середньосвітової за пшеницею, і на 30% – за кукурудзою. Ця різниця і стала тим ресурсом, який стимулював розвиток м’ясного сектору агробізнесу у сусідній країні.
В Україні в цей час через війну скоротилося як поголів’я великої рогатої худоби (мінус 0,3 млн голів), так і свиней (мінус 0,4 млн голів). За оцінками Асоціації “М’ясної галузі”, через брак пропозиції дефіцит м’яса в Україні зріс до 30% від річного споживання. Нині в Україні свинина дорожча від польської майже на третину: у Польщі середня ціна свинини 150 грн, в Україні – 200 грн.
Наразі 4 сільськогосподарських культури – пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник – заборонені для експорту до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини до 5 червня 2023 року.
Скорше за все, цю заборону подовжать, попри значні плюси для окремих сегментів агроринку. На думку першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана, експорт українського зерна в Європу “зірвав баланс на аграрних ринках Європи”. Тому повернення до торішньої ситуації з демпінговим експортом зерна малоймовірне.
“Тепер і транзит будуть контролювали жорстко – скільки в’їхало і скільки виїхало – під наглядом українських та польських митників, поки партія збіжжя не вийде за межі Польщі”, – сказав Михайло Непран.
Незалежно від того, скасує або продовжить 5 червня Єврокомісія заборону на експорт української агросировини, необхідно послідовно розвивати своє тваринництво – і досвід Польщі наочно демонструє перспективу цього шляху. Це дозволить не лише скоротити імпорт м’яса з-за кордону, а й розвинути його експорт.
Фактично йдеться про заміну експорту зерна на експорт м’яса. У такому разі додана вартість від створеного виробничого ланцюжка зміцнить українських аграріїв, а не закордонних фермерів.
Ще один аспект – скорочення витрат та ризиків під час постачання за кордон. За оцінкою експертів, експорт м’яса потребує удесятеро менше логістичних потужностей, ніж експорт зерна.
Автор: Андрій Заїка
Джерело: LIGA.net