178171

До кінця року кількість фермерів в Україні досягне історичного мінімуму

Кількість фермерств до кінця року може критично скоротитися через відсутність допомоги від держави. Про це в ексклюзивному коментарі APnews розповів колишній президент Асоціації фермерів і землевласників України Іван Томич.

"У нас немає ніякої державної підтримки дрібного виробника-фермера. Якщо був неврожай через град, посуху або з інших причин, то ти залишаєшся один з проблемами. Це вже всі знають і від цього відштовхуються. Але бувають випадки, коли людина сподівається на позитив, але відбувається біда як в Одеській області Кілійському районі, де людина втратила практично все. Він не розраховував на таку критичну ситуацію", - зазначив Томич.

При цьому він вказав, що найбільш дієвим механізмом захисту фермерів є страхування, але воно не всім доступно, тому можна очікувати повторення ситуації як в Одеській області.

"На сьогоднішній день державних механізмів для запобігання подібного немає. Одним з основних механізмів є страхування, але за 30 років в цьому напрямку майже нічого не зроблено. На сьогодні приблизно 2-4% фермерів страхують свої посіви, а всі інші ні. Якщо не буде розвитку страхування, то подібні ситуації будуть набирати обертів у зв'язку з нестабільними погодними умовами, змінами клімату та іншими проблемами. Все інше, а саме відстрочка кредитів, відшкодування відсотків господарствам, які постраждали, надання безпроцентних кредитів, було, але в дуже невеликій кількості та не для всіх. На сьогоднішній день живих інструментів у влади немає", - пояснив експерт.

За його словами, до кінця року кількість фермерських господарств скоротитися в середньому на 10-12% та досягне найменшої кількості за всю історію України.

"Диверсифіковані фермерські господарства більш конкурентні, але більш ніж половина невеликих господарств спеціалізується на зернових. Якщо велика частина під озимими, то на півдні близько 40-50% господарств будуть збитковими та не зможуть вести свою діяльність в тому обсязі, що і раніше", - підсумував Томич.

Скільки шампанського українці випили за рік

У 2019 році мешканці України спожили 2,8 млн л. ігристих вин (шампанського). Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

У перерахунку на абсолютний алкоголь обсяг роздрібного продажу ігристих вин (шампанського) протягом звітного періоду становив 310 тис. дал.

Протягом звітного періоду найбільше ігристих вин (шампанського) купили у роздріб жителі столиці — 604 тис. л.

Чимало ігристих вин (шампанського) придбали жителі Дніпропетровщини, Одещини та Київщини – 308 тис. л., 287 тис. л. та 216 тис. л. відповідно.

Найменше ігристих вин (шампанського) придбали жителі Буковини – 45 тис. л.

Загалом, у 2019 році українці витратили на ігристі вина (шампанське) 3,9 млрд грн.

Чому в Україні ризиковано робити ставку на спаржу?

Говорячи про популярність спаржі в Україні, варто зазначити, що вона відома з давніх часів як бур'ян «заячий холодок», а також «овоч буржуазії», інтерес до якого пропав разом з революціями пролетаріату.

При цьому культура досить легка у вирощуванні, одночасно будучи на сьогоднішній день нішевим продуктом, основним споживачем якого виступає сегмент HoReCa.

Основним ризиком є можливий обвал цін на ринку спаржі. Реалізації даного сценарію в даний час сприяє подальше розширення посівних площ. І якщо сьогодні хто-небудь з виробників висадить, приміром, ще 100 га цієї культури, то вже через рік ринок ризикує обвалитися, повідомляють аналітики EastFruit, спираючись на опитування репрезентативної вибірки українських виробників цієї культури.

Крім того, спаржа – один з найбільш ранніх корисних овочів. Наприклад, на Півдні України вона може з'явитися і в кінці березня - головне, щоб надалі не було заморозків, інакше спаржа може повністю загинути.

Що ж стосується технології вирощування, то основна частина виробників при розведенні культури використовують саджанці. Вони трохи дорожче насіння, але, купуючи їх, аграрій виграє два роки в часі – в перший рік відбувається посадка саджанців, а вже в другій - отримують урожай.

До спаржі є активний інтерес у багатьох ягідних компаній. Він пояснюється бажанням розширити сезон реалізації продукції. Адже комбіноване вирощування спаржі і такий ягоди, як лохина, є досить поширеною практикою на світовому плодоовочевому ринку, особливо, в країнах Латинської Америки – Перу та Чилі. Це пояснюється тим, що у даних культур багато спільного в питаннях маркетингу і логістики.

Сезон врожаю спаржі закінчується як раз тоді, коли починається сезон збору лохини. Крім того, комбіноване вирощування дозволяє виробнику збільшити прибуток за рахунок оптимізації навантажень робочої сили і матеріально-технічних ресурсів.

На даний момент фермери з різних регіонів, які мають в наявності комерційні обсяги продукції, продають свіжу зелену спаржу в середньому по $4-6 кг. Виробники, які не можуть постачати упаковану якісну спаржу безпосередньо в мережі супермаркетів або оптовикам, які їх обслуговують, продають спаржу в середньому на $1-2 за кг дешевше, що також є досить привабливою ціною. У роздріб зелена спаржа продається за $8-11 за кг, зазвичай в пучках по 350-450 грамів. Фіолетові сорти спаржі, а також біла спаржа, продаються на пару доларів дорожче.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна продовжує бити власний рекорд експорту зерна

Українські аграрії підходять до завершення 2019-2020 маркетингового року (МР, липень 2019 - червень 2020) і станом на 15 травня поставили на зовнішні ринки 52,4 млн тонн зерна, що становить 97% від прогнозу експорту.

Про це свідчать дані аграрного департаменту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Зокрема, пшениці відправлено на експорт 19,68 млн тонн, ячменю - майже 4,8 млн тонн, кукурудзи - 27,3 млн тонн, жита - 8,2 тис. тонн. Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур - 306,3 тис. тонн, що на 50,4 тис. тонн більше, ніж за відповідний період минулого МР.

За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, врожай в Україні у 2019 році становив 75 млн тонн, з яких 54 млн тонн буде експортовано на зовнішні ринки. Україна затвердила граничні обсяги експорту пшениці у 2019-2020 маркетинговому році на рівні 20,2 млн тонн.

Джерело: УНІАН

Генно модифіковані свині можуть спинити поширення АЧС

Незабаром в Німеччині розпочнуться випробування щодо трансгенних свиней з імунними клітинами, які виявляють стійкість до африканської чуми свиней. Спочатку випробування були заплановані на травень, але через пандемію старт експериментів перенесли на місяць.

Африканська чума свиней продовжує поширюватися в Африці, Азії та Європі. Для боротьби з вірусом вчені працюють над розробкою вакцин та противірусних агентів. Доктор Бьорн Петерсен та його колеги з Інституту Фрідріха-Льоффлера, Федерального науково-дослідного інституту здоров’я тварин Німеччини, застосували інший підхід. Вони ґрунтуються на дослідженнях, які показали, що можна генерувати організми-господарі (у цьому випадку свиней), які будуть стійкими до вірусних атак за допомогою редагування генів. В сценарії учених вірус потрапляє в клітину, але РНК-посібник запобігає реплікації вірусу або його потомству в інші клітини. Таким чином, генно модифіковані свині мають бути стійкими до зараження АЧС.

Тим не менш, щоб підтвердити, що противірусна РНК конкретно та ефективно пригнічує реплікацію вірусу та чи стійкі до споріднених клітинних ліній всі природні варіанти АЧС, потрібні подальші дослідження. За словами пана Петерсона, ця стратегія також може бути адаптована до використання для боротьби з іншими вірусами, для яких важко розробити вакцини або методи лікування, а також при розробці нових лікарських засобів.

Джерело: PigUA.info 

Через падіж птиці на Полтавщині відкрили три кримінальні провадження

На початку травня на “Кременчуцькій птахофабриці” на Полтавщині загинуло близько 600 тис. курей. Попри те, що ситуація набула розголосу та минуло вже два тижня після масового падежу птиці, підприємство досі не утилізувало загиблих курей. Неналежне захоронення, яке планувало керівництво птахофабрики на орендованих землях, порушує екологічне законодавство, зазначають в Полтавській ОДА. Щодо розслідування інциденту, то вже відкрито 3 кримінальні провадження.

“Ми розуміємо, що птахофабрика зазнала істотних втрат. Але маємо розуміти, що ця надзвичайна ситуація місцевого рівня має бути ліквідована. Керівництво птахофабрики обіцяло найближчим часом укласти договори на утилізацію біомаси. Але поки що нічого не відбувається, крім бонітування птиці. Загиблі птахи на Кременчуцькій фабриці мають бути утилізовані. Можливо підприємство розраховує, що захоронення буде законсервовано на декілька років? То цього не буде”, – зазначив голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов під час робочої поїздки до Кременчуцького району.

Читайте також: Під Кременчуком 600 тисяч загиблих курей тимчасово захоронять біля села

Стосовно планів підприємства щодо утилізації сотень тисяч птахів директор ТДВ “Кременчуцька птахофабрика” Валерій Вакух повідомив: “Найближчим часом буде складено відповідні графіки. Фабрика ще нічого не утилізувала, так як немає спеціалізованого транспорту. Для тимчасових захоронень ми використовуємо плівку, придатність якої 100 років. Вона унеможливлює потрапляння в воду та ґрунт шкідливих речовин. На даний момент це безпечно”.

Джерело: Meat-Inform

Ваш вибір 'Подобається'.