178171

Друга половина осені для українських молочників буде складною

 Про це пише ІНФАГРО.

Зараз попит на молочні продукти досить високий, ціни ростуть.  Шкода тільки, що цим зростанням цін вже не можуть належним чином скористатися українські експортери.

З настанням середини осені пропозиція молока в Україні швидко скорочується, наближаючись до річного сезонному мінімуму.  Особливо відчутне падіння виробництва в категорії домогосподарств.  Цей процес супроводжується скороченням випуску сезонних і в той же час експортоорієнтованих товарів.

Ситуація що склалася сприяє відновленню імпорту молокопродуктів, і мова вже йде не про сир і свіжі молочні продукти, які активно закуповувалися і в сезон великого молока, а про сировинні позиції.  Трейдери активно прораховують баланси на предмет можливого дефіциту вершкового масла, сухого молока і навіть сироватки.  Укладення угод стримує тільки падаючий курс гривні.

Найближчим часом сировинний дефіцит посилиться.  Прибутковість виробництва молока в більшості сільгосппідприємств невисока.  За розрахунками Інфагро, середня операційна рентабельність по всіх підприємствах становить лише 3%.  За даними експертів ФАО, умовна прибутковість виробництва молока (УМІ) у вересні виявилася найнижчою за останні 5 років (до відповідного місяця).  В таких умовах аграрії будуть намагатися компенсувати свій недоотриманий прибуток за рахунок збільшення цін на молоко.  Розраховувати на зменшення сировинного дефіциту в середньостроковій перспективі переробникам не варто.

Аграрії не поспішають робити великі інвестиції в молочний напрямок, а держава не хоче або не може їх стимулювати.  Зокрема, в бюджеті на наступний рік закладені досить скромні суми підтримки сільгоспвиробників (4 млрд грн).  Профільне міністерство ще робить якісь спроби збільшити підтримку в два рази до 8,4 млрд грн, але навряд чи їх старання будуть успішними, з урахуванням запланованого величезного дефіциту в бюджеті 2021. Загалом, молока в Україні буде мало і дешевим воно не  буде.

Виробникам піднімати далі ціни на свою продукцію пропорційно збільшенню вартості сировини вкрай складно.  Заважає імпорт, та й продажі в цілому, після пожвавлення в першій половині осені, в найближчі тижні швидше за все знову впадуть.  У зв’язку з передбачуваним посиленням карантину в країні, школярі та студенти підуть на тривалі канікули, що безсумнівно вплине на обсяги і структуру реалізації молочних продуктів.

На думку аналітиків Інфагро друга половина осені для українських молочників буде досить складною.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні зібрано 45,7 млн тонн зерна

Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 45,7 млн тонн з площі близько 12,06 млн га (78% до прогнозу).

У розрізі культур зібрано:

  • проса – 230,6 тис. тонн з площі 143,7 тис. га (96%);

  • гречки – 92,1 тис. тонн з  площі 73 тис. га (93%);

  • соняшнику – 10,5 млн тонн з площі 5,4 млн га (84%);

  • сої – 1,8 млн тонн з площі 917,1 тис. га (68%);

  • кукурудзи – 10 млн тонн з площі 2,2 млн га (40%).

Цукрових буряків накопано 2 млн тонн на площі 46,9 тис. га (22%).

З початку збиральної кампанії найбільше урожаю зібрано у Харківській (5,5 млн тонн), Дніпропетровській (4,4 млн тонн), Вінницькій (4,2 млн тонн), Полтавській (4,2 млн тонн) областях.

Британці запустили в космос курячий наггетс

У Британії місцева мережа супермаркетів Iceland Foods вирішила незвичним способом відсвяткувати свій 50-річний ювілей. Вони запустили нагетс у стратосферу, прикріпивши його до метеорологічного зонда. Про це пише Daily Mail.

Запуск відбувся на фермі у Велльсі, поблизу головного офісу компанії. Зонд зробили за спеціальним замовленням: його оснастили додатковою системою стеження та відеокамерою. 

Після запуску зонд швидко піднявся вгору на висоту 33,5 км над Землею та набрав швидкість близько 322 км/год. Як повідомляють експерти, він зумів пережити температуру -60 градусів. 

За кілька годин нагетс впав поблизу схилів. 
Страву обрали не просто так: ця мережа спеціалізується на торгівлі замороженим м'ясом та виробами з нього. За словами керівництва, зонд зумів сягнути висоти в 880 тисяч курячих нагетсів. 

Ваш вибір 'Подобається'.

Ціни на огірки продовжують зростати

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту EastFruit, на поточному тижні в Україні знову почав дорожчати тепличний огірок. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах. Також підтримку цінам надає відсутність конкуренції з боку імпорту та вельми високий попит місцевих оптових компаній і роздрібних мереж.

В умовах ситуації, що склалася виробники отримали можливість і далі підвищувати відпускні ціни на огірок. Сьогодні вони відвантажують дану продукцію по 8-15 грн / кг ($ 0,28-0,53 / кг), що в середньому на 41% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Крім того, в цьому сезоні багато українських комбінатів відмовилися вирощувати огірки другої сівозміни, або скоротили площі під ними на користь томатів, що також надає підтримку цінам в даному сегменті.

Проте, варто відзначити, що навіть після такого істотного зростання цін, сьогодні тепличні огірки в Україні коштують в середньому на 35% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року. У той же час, на думку представників тепличних комбінатів, очікувати змін цінових тенденцій в даному секторі найближчим часом не варто.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

МХП підписав контракт на 65,1 млн євро із китайською корпорацією САМСЕ

Підприємство “Ладижин ЕКО генерація”, що створено за участі агрохолдингу МХП та “Групи компаній “Сатер-екоенерго”, підписало контракт на будівництво електростанції із Китайською корпорацією інжинірингу CAMCЕ, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу компанії МХП.

Основна діяльність САМСЕ включає в себе будівництво промислових та сільськогосподарських об’єктів, об’єктів водного господарства, електроенергетики, транспортних, нафтохімічних об’єктів.

Голова правління CAMCE Ван Бо та Голова правління “Ладижин ЕКО генерація” Олег Арапов підписали контракт через відеозв’язок. Проєкт вартістю 65,1 млн євро буде реалізовано в місті Ладижин Вінницької області. Він передбачає будівництво електростанції потужністю 12 МВт. Термін будівництва 18 місяців.

Під час підписання контракту Ван Бо представив перспективи розвитку CAMCE і висловив подяку за довіру компанії МХП, а також зазначив, що підписання контракту закладе добру основу для розширення співпраці між українською та китайською сторонами.

Максим Писарєв, заступник Голови правління МХП, зазначив, що компанія у своїй діяльності й надалі дотримуватиметься політики інноваційності та екологічності.

“Ми шукаємо провідні світові рішення та імплементуємо їх в Україні. Кейс вироблення електричної енергії з курячого посліду може стати успішним прикладом для національного ринку енергоресурсів. МХП є екологічно відповідальною компанією. Ми віримо в успіх даного проєкту. Розвиваємо не тільки міжнародне співробітництво України, а й робимо внесок в енергетичну незалежність нашої країни”, — підсумував Максим Писарєв.

Довідка: МХП — великий агрохолдинг України, найбільший виробник і експортер курятини з відомим брендом “Наша Ряба”. У компанії є декілька напрямків діяльності, серед яких — біоенергетика. МХП належить Юрію Косюку.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Одеських виноробів закликали не "маскуватися" під французьких

Теґи: 

Антимонопольний комітет закликає "Одеський коньячний завод" відмовитися від поширення на етикетках своєї продукції позначень, які можуть бути сприйнятими споживачами як інформація про іноземне походження напоїв. 

Про це повідомляє пресслужба відомства.

У АМКУ вважають, що такі етикетки вводять в оману споживачів.

Мова про вироби підприємства "Шампанське України з назвами "GRANDE FRANCE" брют", "Шампанське України "GRANDE FRANCE" напівсухе", "Шампанське України  напівсолодке", "Напій винний ігристий з фруктово-ягідним екстрактом рожевий "ГРАНДЕ ФРАНСЕ РОЗЕ".

"Зазначені напої виготовлені на території України та до їх складу не входять виноматеріали французького походження. Єдине, що їх пов’язує із Францією – використання при виробництві дріжджів, які селектовані Інститутом Енології Шампані на виноградниках Франції", - пояснюють в АМКУ.

Джерело: Економічна правда