178171

Фермерів звинувачують у загибелі червонокнижних журавлів у заповіднику "Асканія-Нова"

У заповіднику "Асканія-Нова", який знаходиться в Херсонській області вимерло велика кількість журавлів - близько 185. При цьому дані птахи занесені в Червону книгу.

Директор заповідника заявив, що сірі журавлі вимерли протягом 7 днів. Про це повідомляє поліція Херсонської області.

За однією з версій, журавлі могли харчуватися зерном, обробленим хімікатами, яке посіяли фермери на навколишніх полях для боротьби з гризунами.

Зараз лабораторним шляхом встановлюються причини загибелі птахів. На місці події працюють співробітники поліції, Держпродспоживслужби та екологічної інспекції.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 239 "Забруднення або псування земель".

313.jpeg

Інфляція прискорилася: як виросли ціни на продукти

Споживчі ціни в Україні у грудні 2020 року у порівнянні з листопадом зросли на 0,9%. З початку року інфляція склала 5,0%.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

За даними статистичного відомства, у 2020 році інфляція прискорилася у порівнянні з 2019 роком, коли вона становила 4,1%.

Продукти харчування в Україні за 2020 рік подорожчали на 5,2%. Найбільше подорожчали цукор - на 47,7%, яйця - на 30,0% і соняшникова олія - на 21,7%, фрукти - на 12,9%, хліб - на 8,5%. Водночас овочі подешевшали на 12,1%.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 9,2%.

Вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 13,6% (у тому числі газ подорожчав на 56,3%).

Джерело: РБК-Україна

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

До 2050 року Україна може розпочати імпорт питної води

Сьогодні відчувають дефіцит водних ресурсів 3,6 млрд осіб по всьому світу. В Україні екологи також дають невтішні прогнози щодо рівня забезпеченості прісною водою. Про це повідомляє «Апостроф».

Причинами цього є зміни клімату, марнотратне використання питної води і неефективна водна політика української влади. Впродовж року в Україні з’являлися тривожні повідомлення про обміління водойм в країні. Ще в травні поточного року до критичної позначки дійшло одне з найзнаменитіших озер на Волині – Світязь. У найглибшому озері в Україні вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.

Науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук говорив, що рівень води в озері на 20 см нижче нормального, і на 60 см нижче, ніж він повинен бути навесні.

У той же час повідомлялося, що в одній з найбільших річок України – Десні, рівень води впав до історичного мінімуму. На щастя, поки ризиків для постачання населенню питної води немає, але через її нестачу постраждати можуть аграрії.

Своєю чергою, Дніпро міліє стрімкими темпами, і лише за 50 років головна водна артерія країни може стати удвічі меншою, аніж є зараз. По суті, Україна опиняється перед загрозою зневоднення.

Навіть вчені з Державного агентства водних ресурсів повідомили сумну новину, що в країні можуть обмежити водокористування.

«Вперше за 120 років Україна опинилася в ситуації, коли гідрометеорологічні умови можуть викликати обмеження прав водокористувачів», – сказано в прогнозах агентства.

Такі повідомлення стривожили навіть Раду національної безпеки і оборони, на засідання якої виносили питання дефіциту прісної води в Україні. Секретар РНБО Олексій Данилов звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості і артезіанських свердловин з метою залучення їх до систем водопостачання

У раді послалися на інформацію Державного агентства водних ресурсів України, згідно з якою останні п’ять років річки були маловодними, при цьому «існує ймовірність виникнення водного дефіциту в басейнах деяких річок, які мають значну антропогенне навантаження».

З огляду на невтішні процеси, загроза водного дефіциту в Україні цілком реальна. Тим більш, що негативні прогнози звучать по всьому світу. Так, за даними ООН 3,6 млрд осіб у світі потенційно потерпають від браку води. Якщо не вживати ніяких заходів, то до 2030 року без задовільною чистої води залишатимуться майже 5 млрд чоловік, а це близько 67% населення планети. А вже до 2050 року до 80% країн світу можуть опинитися в зоні, яка за класифікацією ООН відноситься до категорії дефіциту водних ресурсів. Своєю чергою Інститут водних проблем і меліорації України, прогнозує, що вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду.

Джерело: Landlord 

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерти прогнозують подорожчання яблук

Із закінченням запасів яблук, що зберігалися без спеціальних камер, аналітики прогнозують ріст цін на яблука. Адже продукція з холодильних камер з регульованим газовим середовищем має значно вищу собівартість.

Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи».  

За статистикою Асоціації «Ягідництво України», на українські домогосподарства припадає близько 70% валового збору яблук. Проте велика частина з цього — технічне яблуко. Ринкове споживання яблук в Україні становить 420–470 тис. тонн на рік. В основному це місцева продукція й передусім від агропідприємств. Точніше оцінити обсяги яблучного виробництва експерти не можуть. 

«Зазвичай виробник спочатку говорить, що з урожаєм було все погано, а потім всю зиму торгує. В одному господарстві, якому ми телефонували, в липні відповіли, що у них 40% яблука обсипалося, а в серпні виявилося, що втрати були всього на рівні 10%», — розповіла аналітик «Ягідництва України» Марія Лакеєва. 

Тому експертам важко прогнозувати, що буде з цінами далі. Більшість виробників приховує інформацію не лише про обсяги зберігання, а й про плани щодо продажу. «Останні два сезони яблуко починало дорожчати навесні. Цілком можливо, що цьогоріч фермери притримають яблуко до весни, й ціни почнуть зростати взимку, але навесні можуть знову-таки впасти. Втім, це тільки один із варіантів розвитку подій на ринку», — зазначає  керівник департаменту «Маркетинг Аналітика» гуртового ринку «Шувар»Тетяна Гетьман. 

Пані Лакеєва нагадує, що минулого року ціни на якісні яблука, що притримали у холодильниках, були дуже високими в другому півріччі. З тієї самої причини ті господарства, у яких яблук було багато весь рік, знову притримують їх на зберігання до весни, коли ціни будуть цікавішими.

«Але тут є і зворотний бік медалі: коли вони навесні одночасно всі відкриють сховища, то ціни знову знизяться. І тоді їм доведеться конкурувати. У нас всі хочуть, але не всі вміють зберігати, на жаль. Притримування продукції восени за відсутності експорту може призвести до того, що ціна просяде, бо яблуко треба буде десь реалізовувати»,  — каже Марія Лакеєва. 

Вона пов’язує нинішнє зниження ціни на яблуко ще й з традиційним збільшенням імпорту, починаючи з осені. У вересні імпорт тільки набирав обертів, у грудні він починає йти масово. Наприклад, уже на початку грудня яблуко у Польщі від виробників стартує із 6 грн. Як порівняти, від українських — від 8 грн. Тобто супермаркети вже потроху завозять імпорт. Він починає тиснути на ціну. Взагалі наявність імпорту на ринку — це стримувальний чинник для наших виробників. Щоб стримати імпорт, ціна українських господарств має бути нижчою. Сьогодні 90–95% імпорту завозить Польща, з інших країн імпортери беруть товар тільки, щоб підтримати асортимент.

 

Джерело: AgroTimes

У Раді зареєстрували законопроект про європейські вимоги до матеріалів для харчових продуктів

У Верховній Раді зареєстрували законопроект №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами». Про це повідомляє AgroPolit.com.

Повідомляється, що закон визначає правові та організаційні засади забезпечення безпечності матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами у процесі їх виробництва, обігу та використання з метою забезпечення захисту здоров’я людей та інтересів споживачів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на сьогодні відсутній закон, який би комплексно визначав правові та організаційні засади гарантування безпечності матеріалів і предметів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами у процесі їх виробництва, обігу та використання. 

Також відповідно до зобов’язань в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони вітчизняне законодавство потребує гармонізації із рядом актів ЄС, зокрема, стосовно заходів, які застосовуються щодо хімічних речовин, які мігрують з пакувальних матеріалів до харчових продуктів.

Таким чином проект закону розроблено з метою:

- мінімізації ризиків завдання шкоди здоров’ю громадян від споживання харчових продуктів;
- приведення законодавства України у відповідність до законодавства Європейського Союзу заходів, які застосовуються матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами;
- з метою реалізації статті 64 Угоди про асоціацію.

Суд визнав банкрутом "Лозівський молочний завод"

29.12.2020 Госпсуд Полтавської області в рамках справи №917/1185/18 визнав банкрутом ТОВ "Лозівський молочний завод" і відкрив ліквідаційну процедуру строком на 1 рік. Про це пише Finbalance.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Лозівський молочний завод" вказані ТОВ “Альміра” і ТОВ “Агро-Імпульс”, а кінцевим бенефіціаром - Олег Балюк.

03.09.2020 Східний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ТОВ “Альміра” та залишив без змін ухвалу Госпсуду Полтавської області від 02.06.2020, якою було відкрито провадження в справі №917/1759/19 про банкрутство ТОВ “Гадячсир” (за ініціативою ПП "Консалтингова фірма "Прометей").

За даними держреєстру, ТОВ “Альміра” - власник 100% статутного капіталу ТОВ “Гадячсир”, кінцевий бенефіціар - Олег Балюк.

18.09.2019 Шевченківський райсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву ТОВ “Гадячсир” (пов’язане з групою “Альміра”) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.01.2017 у справі АС №367у/2016, яким частково було задоволено позов “Креді Агріколь Банку” та стягнуто заборгованість з ТОВ “Гадячсир” в сумі 12,9 млн дол та 229,9 млн грн.

01.04.2020 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Almira Holdings (Cyprus) Limited та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №761/45270/17, якими скаржнику було відмовлено в задоволенні заяви про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19.10.2017, прийняте у справі АС №26к/2017 за позовом Креді Агріколь Банку до Almira Holdings (Cyprus) Limited про стягнення 12,1 млн дол і 187,3 млн грн заборгованості.

У вересні 2019 року Укрексімбанк відкрив процедуру фінансової реструктуризації заборгованості ТОВ “Техмолпром”, ТОВ “Агропродекспорт”, ТОВ “РВД-Агро”, серед пов’язаних осіб яких - у т.ч. ТОВ “Гадячсир”, ТОВ “Альміра”, ТОВ “Лозівський молочний завод”, Альміра Холдінгс (Сайпрус) Лімітед.

Секретаріат з фінансової реструктуризації на початку березня 2020 року означив вказаний процес як “завершено за строком процедури фінансової реструктуризації”.

Відповідно до ухвали Шевченківського райсуду м. Києва від 14.05.2018, ТОВ “Техмолпром” і ТОВ “Агропродекспорт” фігурували в кримінальному провадженні №42014100000000597 щодо можливого протиправного заволодіння кредитними коштами Укрексімбанку. Як зазначалося, позики були залучені “під заставу неліквідного майна, вартість якого була значно завищена” (цитата).

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Техмолпром” (як і ТОВ “Гадячсир”) вказаний Олег Балюк.