178171

Фермери розповіли, як колишній глава Аграрного фонду їх у кабалу вганяв

На засіданні учасників Всеукраїнського конгресу фермерів, сільгоспвиробники поскаржилися міністру аграрної політики та продовольства Роману Лещенку на проблеми з фінансуванням посівної і складності співпраці з ДПЗКУ і Аграрним фондом, передає УНН.

Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, зазначив, що обидві державні компанії - ДПЗКУ і Аграрний фонд повинні максимально створювати умови для підготовки аграріїв до посівної, забезпечити їх паливом, посівним матеріалом і міндобривами у рамках своїх форвардних програм. При цьому представників держпідприємств на зустріч не запросили. Що дивно, оскільки місія ВКФ якраз в тому, щоб налагодити комунікацію фермерів, влади і підконтрольних їй підприємств.

Фермери в свою чергу розповіли міністру, що дійсно співпрацюють з держкомпаніями у рамках форвардних програм. Але в минулому році Аграрний фонд, який на той момент очолював Іван Баришев, пропонував міндобрива за необгрунтовано завищеними цінами, а в умовах форвардних контрактів були прописані непідйомні штрафи за порушення термінів поставки зернових. Аграрії скаржаться, що при мінімальних затримках отримують величезні штрафи "імені Баришева".

Роман Лещенко пообіцяв у ситуації розібратися і попросив Івана Баришева доповісти, про те, що ж за договори він підписував з фермерами.

Раніше ЗМІ повідомляли, що за півроку на чолі державного Аграрного фонду Іван Баришев незаконно провів уцінку міндобрив і завдав збитки підприємству. Крім того, ексглава держпідприємства відзначився "нововведеннями" з відміною обов'язкового страхування майбутнього врожаю за форвардними контрактами, у результаті чого фермери південної частини України, яка постраждала від посухи, понесли масштабні збитки. Сьогодні Іван Баришев "працює радником" аграрного міністра, але на цій посаді, судячи з усього, він більше нашкодить молодому міністру своєю одіозністю.

Зеленський підписав закон про зниження ПДВ для аграріїв до 14%

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає зниження ставки податку на додану вартість з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської продукції.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Зокрема, мова йде про велику рогату худобу, свиней, молоко цілісне, пшеницю і жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, ріпак, соняшник та інші олійні культури.

"Закон спрямований на забезпечення підтримки сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій в галузь і підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що реалізація норм закону знизить мотивацію платників податків до оптимізації податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з відповідною продукцією, зменшить втрати бюджету і сприятиме детінізації в сфері аграрного виробництва.

Нагадуємо, Верховна Рада 17 грудня підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №3656, який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектору із 20% до 14%.

Експерти вважають, що ухвалений Радою законопроєкт суперечить принципам співпраці з МВФ та не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Також бізнес закликав Зеленського ветувати закон про зниження ПДВ для АПК.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чому американський сценарій розвитку малого фермера найбільше підходить Україні

Європейський сценарій передбачає дотування фермера, але в Україні дуже великий відсоток задіяних у цій сфері, так що це фінансово неможливо. Американський сценарій розвитку передбачає підвищення ефективності виробництва, і він найбільш прийнятний для українського фермера і держави. Чому це саме так, у коментарі УНН детальніше розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

"Перша модель - це розвиток за рахунок дотацій, коли метою є не вирішення економічних проблем, а вирішення проблем соціальних. Найбільш яскравим прикладом такого розвитку є Європейський союз, де дійсно досить багато малих фермерів, але ця система існує за рахунок масованих державних дотацій. У принципі, такий рівень державних дотацій в Україні фізично неможливий, тому що у нас аграрний сектор важить багато, і відповідно ми просто не можемо дозволити собі таких дотацій", - пояснює він.

Тому оптимальним сценарієм розвитку сільського господарства є американська модель, у якій держава вкладається в розвиток фермера, надаючи йому доступ до технологій і всього необхідного, що може підвищити його продуктивність.

"Другий підхід, це коли сільське господарство розвивається за рахунок підвищення ефективності виробництва. Найбільш яскравий приклад - це Сполучені Штати Америки. І тоді ми приходимо до того, за рахунок чого можна конкурувати: за рахунок появи нових технологій, за рахунок ефекту економії масштабів. Це роботизація, це широкозахватна техніка, це управління комбайнами через супутники і так далі. Тобто це все капіталомісткі технології, які знижують частку ручної праці в сільському господарстві", - пояснив Соколов.

Саме цей сценарій, за його словами, дає захист маленькому фермеру і шанс "вирости" в середнього, а там - об'єднатися в кооперативи і надавати якісну продукцію на експорт.

"Наше завдання підтримкою маленького фермера перетворити його в середнього, який вже зможе конкурувати і об'єднуватися в кооперативи. Тому що якщо вони залишаться малими, то їх міжнародна конкуренція підіб'є. І ми не зможемо їм допомогти, тому що у нас в найближчі десятиліття не буде грошей для того, щоб надавати їм державну підтримку на рівні, порівнянному з ЄС", - підкреслив він.

Ваш вибір 'Подобається'.

Топ-менеджмент міжнародних зернотрейдерів запросять до ВРУ для пояснень

Про це повідомив народний депутат України, член Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький у своєму Telegram-каналі.

Він розповів, що відбулося чергове засідання Тимчасової слідчої комісії щодо сплати податків. На ній заслухали інформацію від ДПС, Мінфіну і СБУ з питання відмивання грошей на ринку зерна через механізм неповернення валютної виручки.

«Було прийняте рішення направити офіційні запити до трейдерів, в яких спостерігаються найбільші обсяги таких операцій. А також провести окреме засідання Комісії, на яку викликати топ-менеджмент цих трейдерів для дачі пояснень», - написав Заблоцький.

Він також окремо звернув увагу на кримінальну справу, яку вже відкрила Генеральна прокуратура.

«Очікуємо, що СБУ звернеться в правоохоронні органи країн - штаб-квартир трейдерів, з тим, щоб ті розслідували це за їхнім законодавством», - додав нардеп.

Заблоцький раніше повідомляв про схему з відмивання грошей та ухилення від сплати податків, в якій нібито беруть участь понад півтисячі фіктивних експортерів та стільки ж фіктивних офшорних імпортерів.

Нардеп стверджує, що зерно закуповується у фермерів за доларову готівку, експортується, а валюта не повертається. При цьому до схем втягнуті зернотрейдери зі світовим ім'ям.

Як заявив народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, до держбюджету через шахрайської схеми з зерном не повертається 2 млрд доларів валютної виручки.

Джерело: Слово і діло

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У ФДМУ прокоментували судовий позов від покупця розкраденого заводу "Укрспирту"

Про це повідомляє пресслужба ФДМУ, передає Укірнформ.

«В рамках демонополізації ринку виробництва спирту Фонд держмайна провів 20 приватизаційних аукціонів на 1,3 млрд грн, і вже 9 переможців онлайн-аукціонів сплатили кошти та отримали у власність спиртові активи без будь-яких зауважень», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що об’єкти, які були приватизовані першими, є непрацюючими місцями проведення діяльності (МПД) з виробництва спирту, все майно яких знаходиться під охороною ДП «Укрспирт». Фонд держмайна наголошує, що розкрив всю інформацію про приватизаційні активи та забезпечив рівний доступ до інформації про об’єкти приватизації за принципом «всі знають все». Надавалась можливість також і фізичного доступу до об’єктів. Таким чином, кожен бажаючий мав можливість ознайомитися з даними про об’єкт та ухвалити зважене рішення про участь в аукціоні.

При цьому, повідомляє ФДМУ, СП Zernoff, яке перемогло в аукціоні з приватизації Марилівського МПД та зберігання спирту ДП «Укрспирт», протягом двох місяців мало перерахувати кошти за придбаний лот. Проте на даний момент кошти за лот не сплачено. Натомість, представники компанії звернулися до суду з позовом про начебто відсутність окремого обладнання та документації на Марилівському МПД ДП «Укрспирт».

З метою захисту інтересів інвесторів 21 січня 2021 року «Укрспирт» провів огляд території та активів Марилівського МПД. За результатами огляду підтверджено наявність усіх без винятку необоротних активів, у тому числі тих, які зазначаються відсутніми та/або неідентифікованими, а також підтверджено відповідність технічних площ будівель, заявлених до приватизації технічним документам.

У Фонді держмайна заявили, що, з огляду на вищезазначене, звернення компанії Zernoff до суду може бути трактовано, як спроба повернути гарантійний внесок та не сплачувати решту коштів, про що свідчить постійне відкладання інвестором моменту оплати коштів за актив.

Нагадаємо, із 15 жовтня 2020 року в Україні почалася приватизація підприємств ДП «Укрспирт». До кінця 2020 року відбулися аукціони з приватизації 20 спиртових підприємств на загальну суму 1,258 млрд грн. Загалом, від приватизації 41 об'єкта спиртової галузі Фонд держмайна України очікує отримати близько 2 млрд грн.

Наступні два онлайн-аукціони з приватизації окремого майна - Вишняківського та Дубов’язівського місць провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» заплановані на березень 2021 року.

Також повідомлялося, що переможець аукціону з приватизації Марилівського МПД, молдавська компанія Zernoff звернулася до суду з позовом до Фонду держмайна України. Компанія заявила про відсутність на підприємстві цінного обладнання та невідповідність опису об’єктів нерухомості фактичним будівлям. 11 січня 2021 року Господарський суд Києва ухвалив рішення про задоволення позову і призупинив приватизацію. Внаслідок цього держбюджет України може недоотримати 144 млн грн.

Українському ринку загрожує експансія імпортної молочки

Запровадження однократного зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із поставки молока сільгосппідприємствами може посилити наявний тренд щодо збільшення частки імпортної молокопродукції в Україні, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи можливі наслідки практичної реалізації ухваленого Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3656 від 16.06.2020), який нині знаходиться на підписі у Президента України.

В останні роки, зауважив експерт, український ринок заполонила імпортна молочна продукція. Якщо у 2018 році співвідношення між обсягами імпорту в Україну молокопродуктів – в перерахунку на молоко – та обсягами переробки молока становило 4,3 %, то у 2020 році воно сягнуло близько 20 %.

У 2020 році – вперше за часів незалежності України (!) – експортно-імпортний баланс молокопродуктів став негативним не лише по окремих групах молочної продукції, а й в цілому по усіх молокопродуктах, поінформував Леонід Тулуш.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, нині в Україні ціни на молокопродукти практично вичерпали можливості для зростання. Рівень закупівельних цін в окремих випадках вже перевищує відповідний їх рівень в країнах ЄС.

Крім того, застеріг науковець, навіть мінімальне зростання рівня закупівельних цін на молоко, автоматично буде провокувати зростання цін на молокопродукти для їх споживачів. А вони надаватимуть все більшу перевагу імпортній продукції.

Це, в свою чергу, може спричинити банкрутство окремих переробних підприємств та подальше зниження обсягів переробки молока в Україні – до рівня нижче 3 млн т, спрогнозував Леонід Тулуш.

За такої загрозливої тенденції з часом цілком ймовірно може виявитись, що обсяги виробленого сільгосппідприємствами молока – навіть без врахування молока населення – будуть перевищувати наявні переробні потужності. Адже в Україні зберігається тренд щодо зменшення кількості великих та середніх молокопереробних потужностей.

Після зменшення обсягів молокопереробки в Україні можна очікувати й зменшення обсягів виробництва молока – його банально не буде куди постачати.

Таким чином, в гонитві за поточною вигодою у вигляді зростання закупівельної ціни на молочну сировину – шляхом підтримки положень законопроєкту № 3656 щодо зниження ставки ПДВ при поставках молочної сировини – сільгосппідприємства можуть програти в середньостроковій перспективі, а з часом і взагалі втратити можливість заробляти на молочному бізнесі.

У виграші в даному випадку опиняться виробники молокопродуктів із країн, в яких проводиться політика державного протекціонізму щодо молочної галузі, зокрема, Німеччини, Італії, Польщі та інших, які й надалі будуть збільшувати свою присутність на українському ринку молокопродуктів, завойовуючи все більше його сегментів.

З огляду на це, необхідно більш зважено підходити до запровадження зниженої ставки ПДВ на молоко та інші соціально чутливі продукти – однократно, без поширення дії такої ставки на продукти переробки відповідної продукції.

З метою мінімізації можливих негативних ефектів від запровадження такого чутливого для аграрного ринку економічного рішення необхідно оптимізувати відповідний перелік, залишивши у ньому лише ті види сільгосппродукції, які чітко відповідають ідеології даної законодавчої ініціативи, спрямованої на протидію податковим маніпуляціям в аграрній сфері економіки, підсумував Леонід Тулуш.