182818
178171

Голову Держгеокадастру звинуватили у плагіаті дисертації

В дисертації Романа Лещенка на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Фінансово-правове регулювання офшорних механізмів» наявні порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату. Про це повідосляє ГО "Сила та захист" на своїй сторінці у Фейсбук.

Текст роботи та відгуки офіційних опонентів розміщені на сайті Науково-консультаційного центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Так, наприклад, на сторінках 10 (Вступ), 82 (Розділ 2), 114 (Висновку до розділу 2), 179 (Висновки)  відтворено текстовий фрагмент в перекладі на українську мову, який відповідає тексту російською мовою, надрукованому на  сторінці 54 дисертації  доктора економічних наук Гуртова В.К. «Сбережения населения как инвестиционный ресурс социально-экономического развития страны» Москва-2001. Вказаний фрагмент видається за один із результатів дослідження та був позитивно оцінений офіційним опонентом Касьяненко Л.Б.

На сторінках 24-25 дисертації відтворено текстові фрагменти в перекладі на українську, які відповідають тексту російською мовою, надрукованому на  сторінках 31-32 дисертації кандидата економічних наук Соколова І.Б. «Теоретические аспекты оффшорного бизнеса», Москва-2002. Зазначені фрагменти видає за авторську класифікацію офшорних юрисдикцій. 

На сторінках 72-75 дисертації відтворено текстові фрагменти в перекладі  українською, які відповідають текстам російською мовою, надрукованих на сторінці 30 посібника Медведєвої Є.А. «Основы международного бизнеса» та на  сторінках 24-27 дисертації кандидата економічних наук Кочкіної А.В. «Создание и функционирование оффшорных зон в Европе и их значение для России» Москва-2002.

У дисертації присутні текстові фрагменти з посиланням на першоджерело, які повністю відповідають аналогічним дослідженням того ж самого джерела іншими авторами, що відбулося раніше. В тексті дисертації виявлено значну кількість інших випадків академічного плагіату, переважно у вигляді відтворення текстових фрагментів в перекладі українською, які відповідають текстам досліджень на російській мові.

Відповідно Роман Лещенко захистив дисертацію та отримав науковий ступінь в порушення Закону України «Про освіту». 

"Звертаємося до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти прийняти рішення стосовно плагіату в дисертаційному дослідженні Лещенка Р.М., позбавити права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки наукового керівника Лещенка, доктора юридичних наук, професора, виконувача обов’язків директора Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Орлюк Олену Павлівну; офіційного опонента, доктора юридичних наук, професора кафедри фінансового права Університету державної фіскальної служби України Касьяненко Любов Михайлівну, яка надала позитивний висновкк про наукову роботу Лещенка Р.М; офіційного опонента Лещенка Р.М., кандидата юридичних наук, доцента,  старшого наукового співробітника Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Воротіну Наталію Вікторівну, яка надала позитивний висновок про наукову роботу Лещенка Р.М.

Відповідні звернення вже відправлено до Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій", - йдеться у повідомленні.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні подорожчав цукор

За один рік в нашій країні вартість цукру зросла на 36 відсотків. Це в порівнянні цін в листопаді 2019 року з листопадом 2020 року, який нещодавно завершився.

Про це повідомили в Держстаті (Державній службі статистики України).

Як зазначається, в листопаді поточного року вартість цукру в країні в середньому склала 19 гривень 70 копійок за один кілограм.

Також статистики констатували подорожчання й інших продуктів – соняшникової олії і яблук.

Так на 11,7 відсотка стали дорожчими яблука – минулого листопаду вони коштували 18 гривень 17 копійок за кіло. А соняшникова олія підвищилася в ціні на 15 з половиною відсотків. Вартість масла в листопаді – 40 гривень 11 копійок за кг.

Але трохи подешевшали інгредієнти набору для борщу – ріпчаста цибуля, картопля, морква, капуста.

Джерело: Перший діловий



Союз птахівників заперечує інформацію Латвії щодо виявлення сальмонели в українських яйцях

У відповідь на новину про те, що Продовольчо-ветеринарна служба Латвії виявила бактерії сальмонели у партії яєць, закуплених в Україні, Асоціація «Союз птахівників України» заявляє, що вся українська яєчна продукція, кожна партія без винятку, що експортується до країн ЄС, ретельно перевіряється на відсутність сальмонели та інших патогенів. Про це йдеться в офіційній заяві Асоціації.

Крім діючих на підприємствах державних програм контролю, орган, що інспектує, а саме Держпродспоживслужба України, згідно із затвердженим регламентом проводить обов'язковий відбір зразків від кожної партії харчових яєць, що поставляється на експорт в країни Європейського Союзу. Порушень безпеки та якості яєць в партії, що зупинили на латвійському кордоні, зафіксовано не було.

За заявою Продовольчо-ветеринарної служби Латвії наявність бактерій сальмонели у пробі українських яєць, яка була вилучена на кордоні, підтверджено результатами лабораторного аналізу. Однак, виявлений латвійською лабораторією серотип сальмонели є вкрай рідкісним і нетиповим для яєчної продукції. Крім того, даний серотип не позначений як шкідливий для людини і не є обов'язковим до контролю у країнах ЄС.
 
Велика партія яйця з України прямувала через Латвію замовнику до Литви. Продовольчо-ветеринарна служба Латвії проінформувала про порушення всі відповідальні литовські служби, а також латвійські ЗМІ. Вантаж української продукції був затриманий на кордоні.
 
Звичайно, що буде проведено ретельне розслідування інциденту із залученням незалежних лабораторій. Нагадуємо про неодноразові прояви недобросовісної конкуренції з боку латвійських виробників яйця та яєчних продуктів, які у ЗМІ Латвії неодноразово поширювали недостовірні відомості про якість українських яєць, що ставить під сумнів систему національного контролю якості експорту з України. Найбільше від цього страждають споживачі, які можуть бути позбавлені доступного і здорового яйця до новорічних свят.
 
Відзначаємо, що в Україні діють більш жорсткіші правила контролю, профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці порівняно з більшістю країн ЄС. Кожна посадка птиці, продукція з періодичністю у 10 днів, а для країн ЄС — кожна сформована партія, контролюється на п'ять серотипів сальмонели, в той час як в Європі — всього на два. У разі виявлення інших серотипів в ЄС, контролюючі органи лише повідомляють про їхню присутність і не обмежують торгівлю.

Ваш вибір 'Подобається'.


Ера дешевих продуктів закінчилася: агропродукція буде дорожчати і далі

Серед сьогоднішніх трендів в харчовій індустрії - глобальне підвищення цін на продукти, фокус на безпеку і якість упаковки продукції, а також велика переробка та продовження строків її зберігання заради економії часу. Про це в інтерв'ю delo.ua заявив генеральний директор компанії HD-group Борис Шестопалов.

За його словами, не варто перебільшувати вплив пандемії на трансформацію бізнесу, однак ситуація в світі виразно задала певний темп поточних змін.

"Якщо говорити про харчову галузь, тут пандемія швидше прискорила тренди, змістила фокус на підвищення якості упаковки продукції, продовження термінів її зберігання, безпеки та економії часу. Це глобальний тренд, не можна говорити, що він почався саме з пандемії. Він демонструє зміну споживчих переваг і навіть стилю життя ", - зазначає Шестопалов.

Він пояснює, що на полицях наших супермаркетів можна спостерігати категорії свіжих продуктів з досить коротким терміном зберігання або з потребою в значній переробці в домашніх умовах: "Це яскраво демонструє незначну вартість в нашій країні такого безцінного ресурсу як час".

Однак на полицях будь-яких західних супермаркетів найбільше продуктів заморожених, добре перероблених, що призводить до мінімізації часу, необхідного для приготування їх вдома.

Також гендиректор HD-group розповів, що Продовольча і сільськогосподарська організація ООН у вересні констатувала значне подорожчання зернових продуктів і соняшникової олії.

"Це свого роду драйвер зростання цілої лінійки продуктів харчування. Мені здається, що ера дешевих продуктів закінчилася, йдуть глобальні зміни", - підкреслює Шестопалов.

На його думку, так чи інакше це відбувається через зростання чисельності населення. Впливають і кліматичні зміни, які призводять до збільшення посушливих територій - перш за все в Європі, тому ми можемо побачити це і в Україні, що призводить до погіршення врожайності. Попит на продукти підвищується в тому числі і через пандемію.

Шестопалов прогнозує, що в даному випадку виявляться два тренди: неухильне зростання цін на сільськогосподарську продукцію і розвиток технологій, пов'язаних як з підвищенням врожайності, так і зі збереженням вже зібраного врожаю - тобто зі збереженням зроблених продуктів харчування.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Соняшник знову у лідерах: прогнози по посівам зернових на 2021 рік

Про це повідомила прес-служба УКАБ.

“З одного боку, це є певним критерієм і показником того, наскільки цей рік був складним для аграріїв. З іншого ж боку, це може слугувати певним рушієм для майбутнього збільшення посівних площ під інші культури. Базуючись на врожайності різних культур в 2020 році, ми в УКАБ вважаємо, що збільшення посівних площ буде для наступних культур: кукурудза, соняшник, соя, ячмінь”, - коментує Іван Колодяжний, аналітик УКАБ. 

З 900 тис. га «вільних» земель, трохи більше ніж половина, а саме 472 тис. га буде засіяно соняшником. Чому саме соняшник? Як вже описувалося раніше, більшість земель, які були не засіяні озимими культурами знаходяться на півдні України: Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. Саме в цих областях останні декілька років спостерігалася посушлива погода, а соняшник серед усіх інших культур є однією з найбільш придатних культур до сухої погоди, і до того ж, саме соняшник є головною культурою, яка вирощується в цих областях (доля посівних площ під соняшник більше ніж будь-які інші культури). Також, варто враховувати те, що ціни на соняшник та соняшникову олію знаходяться на рекордно високому рівні, що дозволить аграріям заробити більше грошей. 

Найбільше земель засіяних соняшником буде в таких областях:

  • Миколаївська область - +75 тис. га;
  • Одеська область - + 137 тис. га;
  • Запорізька область - + 58 тис. га;
  • Дніпропетровська область - +38 тис. га;
  • Херсонська область - +26 тис. га.

piktochart_51510152

Таким чином, в 2021 році посівні площі під соняшник можуть сягнути рекордних 6,86 млн га, що дозволить Україні зібрати рекордний врожай соняшника на рівні – 17,8 млн т (якщо враховувати гарні погодні умови та урожайність по областям на рівні завершення збору врожаю 2019 року).

З 900 тис. га, майже 270 тис. га може бути засіяно кукурудзою

Найбільше кукурудзи буде засіяно в:

  • Одеська область -  + 59, 3 тис. га;
  • Черкаська область - + 48 тис. га;
  • Хмельницька область - + 35,1 тис. га.

my-visual-copy_51510285 (2)

Майже 99 тис. га буде засіяно ячменем та 70 тис. га соєю.

piktochart_51510737copy_51511121



Тренд зростання цін на молоко згасає

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Ріст середньозваженої  ціни склав 13 коп. до 11,6 грн./кг. Екстра в середньому подорожчав до 12,1 грн./кг (+13 коп.), вищий ― до 11,65 грн./кг (+13 коп.), перший ― до 11,05 грн./кг (+12 коп.).

Ціни на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах встановлені в наступних межах: північ та центр ― 11,7-12,4 грн./кг, південь ― 11,7-12,4, схід ― 11,6-12,4 грн./кг, захід ― 11,6-12,3 грн/кг.
«Можна вважати, що нові цінові рівні у поточному році досягнуті. Причому навіть вищі, ніж передбачалось, оскільки очікування були скромнішими через знижений попит після першого локдауну. Тим не менше, дефіцит молока посилював сезонний рух ціни вгору, що є внутрішнім фактором. Проте неабияку роль відіграв і зовнішній фактор – суттєвий ріст світових цін на основні компоненти раціону, що спричинило відчутне сезонне зростання у європейських виробників», - зазначає Володимир Андрієць.

На даний час середньоєвропейська ціна вже відновилася до рівнів минулого року, після значного просідання у літні місяці.  Ціна української сировини в перерахунку на молоко кореговане по енергії (ЕСМ) станом на листопад місяць складає 32,66 євро/100 кг (без ПДВ) і є трохи нижчою, ніж у основних наших експортерів молочної продукції Польщі ― 33,42 євро/100 кг та Німеччини ― 34,57 євро/100 кг.

«Ці умови додають більшої конкурентної привабливості українській молочній продукції перед імпортною, що може бути додатковим чинником стримування потоку європейського імпорту», - висловлює сподівання експерт.