Гранти на сад і теплиці для фермерів від уряду. Чи виправдала програма сподівання бізнесу?

Гранти на сад і теплиці для фермерів від уряду. Чи виправдала програма сподівання бізнесу?
Фото: з відкритих джерел

У липні 2022 року в Україні стартувала державна грантова програма підтримки аграріїв, у рамках якої під час першого етапу реалізації розраховували на появу 1 тис теплиць та близько 10 тис га плодово-ягідних насаджень.

За умовами програми, на створення теплиць першій тисячі учасників планували покрити до 70% витрат від вартості проєкту, а максимальна сума гранту обмежувалася 7 млн грн. Тим, хто не потрапить у першу тисячу заявок, держава пообіцяла профінансувати до 50% витрат.

Проте щось пішло не так. За півтора року дії програми уряд схвалив лише 42 гранти на створення теплиць і 160 – на закладання садів та виноградників загальною площею 2 300 га.

Загальні умови

За умовами урядової програми, держава покриває до 70% витрат на створення теплиць площею не менше 0,4 га, але не більше 2,4 га. Відповідно, аграрії можуть отримати від 2 млн грн до 7 млн грн на встановлення обладнання або придбання саджанців чи насіння.

Для закладання саду обсяги фінансової підтримки від держави залежать не від площі, а від виду культури. Так, для висадки гектара лохини, груші або яблуні дають до 400 тис грн, а для обліпихи, абрикоса або сливи – до 140 тис грн.

Важливий момент: залежно від культури строк реалізації проєкту не повинен перевищувати 18 місяців з моменту отримання коштів. Тобто всі роботи мають бути виконані максимум за півтора року.

Інша умова – уповноважений банк упродовж п’яти років перевіряє господарства, які отримали гранти. При цьому під час будівництва теплиці, на що відводиться рік, такий контроль здійснюється щоквартально. Далі щопівроку перевіряється стан насаджень. Під час перевірок уповноважені особи мають право знімати фото та відео.

Для грантів на садівництво банк щопівроку моніторить процес висадки саджанців, на що відводяться 18 місяців. Далі раз на рік проводиться моніторинг діяльності грантоотримувача. Якщо сума гранту повернеться державі у вигляді сплачених податків раніше, ніж це передбачено програмою, через три або пʼять років, перевірки припиняються.

Диявол у деталях

Голова профільної асоціації “Укрсадпром” Олександр Матвієць звертає увагу, що постійний моніторинг відбиває бажання аграріїв співпрацювати з державою. Наприклад, зазначає він, у фермерів у Тернополі, яким недавно затвердили заявки та які тільки почали підготовчі роботи, уже почалися масові перевірки господарств.

Стримує виробників і умова, що земля, на якій планується створення насаджень у співфінансуванні з державою, має бути сільськогосподарського призначення та перебувати у власності або користуванні на строк не менше семи років.

Крім того, держава встановлює чіткий перелік культур, які можна висаджувати в рамках грантової програми. Усі сорти повинні бути внесені до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні. Є вимога навіть до того, які культури і де фермер має садити. Наприклад, мигдаль – лише в кількох районах Одеської області.

“Майже третина наших областей не включена в список регіонів, де грантова програма фінансує створення садів кісточкових культур. Звернулася Івано-Франківська обласна організація і ми звернулися, щоб вирішити це питання. Чому абрикосу можна вирощувати в Івано-Франківській і Тернопільській областях, а черешню – ні? Листи і звернення є, але не завжди в міністерстві (Мінагрополітики – ЕП) реагують”, – зазначає Матвієць.

На перших етапах дії програми із створення теплиць Мінагрополітики навіть намагалося виділяти квоти для областей та районів. Наприклад, для Київської області передбачалися 143 гранти, для Черкаської – 36.

Заяви на гранти приймають через портал “Дія” або відділення уповноваженого банку в паперовому вигляді. Банк має пʼять робочих днів на перевірку відомостей, а потім заявку передають Мінагрополітики, яке має ще десять робочих днів для ухвалення остаточного рішення. Утім, цих термінів не завжди дотримуються. “Одне з господарств у Закарпатській області вже другий місяць чекає на відповідь. Такі випадки непоодинокі”, – каже Матвієць.

У перший рік дії програми обов’язково умовою для фермерів була необхідність мати джерело водозабору. З цим в аграріїв виникали проблеми, адже цю вимогу необхідно реалізувати на етапі подання документів до отримання гранту. “Десятки проєктів повернули через критерій наявності водозабору. Потім проєкти повторно розглянули і частину з них затвердили, але аграрії втратили оптимальні періоди для створення насаджень”, – каже голова асоціації.

У 2023 році Мінагрополітики оновило умови щодо наявності водозабору. Тепер при поданні документів потрібно лише вказати майбутнє джерело зрошення, вид якого визначається індивідуально. Налагодити водопостачання можна після отримання гранту.

За умовами грантової програми, до поданого через “Дію” проєкту висадки насаджень не можна вносити зміни. Через це аграрії можуть не отримати гроші навіть після успішного попереднього відбору.

Така ситуація трапилася з одеським агропідприємством “Бонелет”, яке вирощує плодові дерева та горіхи. Компанія була однією з перших, яка виграла грант на закладку саду. Подали заявку на створення 11 га насаджень, держава виділила 4 млн грн, але цими коштами скористатися не змогли.

“У проєкті вказано все, починаючи від товщини дроту до ширини стовпчиків. Ми обрали українського постачальника стовпчиків, які мали ширину 7 сантиметрів. Через війну довелося змінити постачальника на італійського, у якого ширина стовпчиків 7,5 сантиметра. Оскільки постачальники були змінені, то потрібно було реалізувати проєкт за свої кошти або втратити сезон для зміни документів”, – пояснює керівниця “Бонелету” Аліна Сіденко.

Якщо аграрій хоче внести зміни до проєкту, то він повинен звернутися до Мінагрополітики із заявою про скасування рішення про надання гранту, повернути кошти і подавати нову заяву.

На початку дії програми аграріїв, які брали гранти на теплиці, зобов’язували створити не менше 14 робочих місць на кожен гектар. Цей критерій, судячи з кількості заявок, для більшості фермерів виявився непідйомним. За неповний рік уряд видав не більше двох десятків грантів, тож цю умову також вирішили спростити. Восени 2023 року уряд дозволив фермерам наймати мінімум чотирьох постійних людей і ще десятьох сезонних принаймні на вісім місяців на рік.

Після спрощення умов кількість затверджених грантів збільшилася. За даними Мінагрополітики, до 21 березня було схвалено 42 гранти на створення теплиць загальною площею 53 га. Сума грантів становила 221 млн грн.

Із садами ситуація трохи краща. У Мінагрополітики погодили 160 грантів на 700 млн грн. У рамках грантової програми створили 2 300 га садів. Для тих, хто хоче отримати грант на садівництво, є зобов’язання працевлаштувати від пʼяти до десяти постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від культури.

Найкращі результати

Лідером за кількістю отриманих коштів та площею закладених садів є Закарпатська область, представники якої отримали 29 грантів. На другому місці – Київська область, де схвалили 23 заявки. На третьому – Львівська, де за грантові кошти заклали насадження 16 господарств.

В останній найчастіше вирощують лохину. За даними департаменту АПК Львівської ОВА, у кінці 2023 року місцеві фермери за грантові кошти посадили понад 73 га цієї ягоди. Це найбільша площа нових насаджень лохини серед усіх регіонів України в рамках програми підтримки.

Вибір фермерів пов’язаний з попитом на свіжу українську ягоду з боку низки країн Центральної і Західної Європи.

Також на Львівщині активно закладають плантації фундука та волоського горіха. За півтора роки дії програми висадили понад 100 га таких дерев.

В Україні найпопулярнішими культурами, на які фермери отримують гранти, є фундук, волоський горіх, яблуня та лохина. Площа “грантових” насаджень волоського горіха становила майже 800 га, яблуневих садів – 650 га, лохини – понад 500 га. За словами Матвійця, більша частина грантів на традиційне садівництво береться не на розширення площ, а на заміну старих насаджень молодими.

“Кожні вісім-десять років потрібно оновлювати сучасні багаторічні насадження і робити сортозаміну. Значна кількість садів в Україні має по 20-30 років, утримувати які економічно недоцільно. Та кількість нових садів, які створили в рамках програми, це 10% від тих, які необхідно розкорчовувати. Якщо не збільшимо насадження, то втратимо цю галузь. Так сталося в Угорщині, яка свого часу була лідером у садівництві”, – пояснює голова профільної асоціації.

Серед отримувачів грантів на теплиці лідерство розділяють Закарпатська та Дніпропетровська області, де створили по шість теплиць. У Київській області, де під час першого етапу програми планували підтримати 143 господарства, за півтора роки створили всього пʼять теплиць загальною площею 3 га.

Джерело: epravda.com.ua

Перегляди: 101
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/granty-na-sad-i-teplyczi-dlya-fermeriv-vid-uryadu-chy-vypravdala-programa-spodivannya-biznesu
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати