Гречка продовжує дорожчати: як змінилися ціни на крупи та борошно

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна служба статистики.

Із серпня 2019 року гречана крупа подорожчала у 2,2 раза і у серпні 2020 року в середньому по країні продавалася по 36,92 грн за кг; рис за цей період виріс в ціні на 3,6% (до 23,69 грн за кг) ; манна крупа — на 2,4% (до 14,34 грн за кг).

Також подорожчали хлібобулочні та макаронні вироби. Ціна хлібу пшеничного з борошна вищого ґатунку у серпні 2020 року в середньому по країні становила 24,98 грн за 1 кг (на 4,5% більше, ніж роком раніше); хліба пшеничного з борошна першого ґатунку — 20,16 грн за 1 кг (на 5,3% більше); хліба житнього та житньо-пшеничного — 20,96 грн за 1 кг (на 2,8% більше); батона — 13,97 грн за 0,5 кг (на 2,4% більше). Макаронні вироби з м’яких сортів пшениці за вказаний період подорожчали на 4,8%, і у серпні 2020 року середня ціна на них становила 19,11 грн за кг.

Інші крупи і борошно порівняно із серпнем 2019 року подешевшали: пшоно – на 44,3% (до 19,61 грн за кг у серпні 2020 року); ячна крупа — на 6,3% (до 11,32 грн за кг). Борошно пшеничне із серпня 2019 року подешевшало на 1,4% і у серпні 2020 року в середньому по Україні продавалося по 11,57 грн за кг.

На ринку автоперевезень — профіцит зерновозів

Про це свідчать дані опитування Zernovoz.ua.

«Враховуючи існуючий профіцит і високу конкуренцію, готові змінити партнерів у поточному сезоні 38,3% опитаних, віддають перевагу роботі з перевіреними контрагентами 61,7%», — додають експерти.

Крім того, переважна більшість учасників опитування, а саме 64,6% вважають, що ставки фрахту на перевезення пізніх культур впадуть, ще 25,3% впевнені, що тарифи будуть на рівні минулого року. 

При цьому 83,7% відповіли, що ставки під час збирання ранніх культур їх не задовольнили. 

Експерти також пояснили причини таких очікувань учасників ринку.

«По-перше, протягом червня-серпня 2020 року ціни на дизпаливо виросли в середньому на 5,6%, в той же час нафта основних сортів на міжнародних біржових майданчиках зросла на 21,7-22,4%», — додали експерти, відмітивши, що вартість пального займає 33-35% в операційних витратах перевізників. 

По-друге, зниження валових зборів основних культур, затримка у збиранні ранніх зернових, яка спостерігається в поточному сезоні, а також стримування виробниками продажів згладили ріст попиту на послуги автомобілів зерновозів у червні-липні.

Джерело: agroportal.ua

4 кроки для удосконалення системи зрошення в Україні

В Україні необхідно створити Асоціацію водокористувачів та передати в їхнє управління деяких об'єктів зрошувальних систем, наприклад, насосних станцій. Це дасть можливість інвестувати кошти у них. Але для того, щоб ці зміни відбулися потрібна плідна співпраця законотворців, профільних держслужбовців і представників бізнесу, пише AgroPolit.com.

Також необхідний законопроєкт про створення та функціонування об’єднань водокористувачів. 

«Недосконала й застаріла державна система зрошування потребує змін. Влада не інвестує в неї і не передає її в руки с/г підприємців. Тож ми напрацювали ініціативи до законопроєкту про створення та функціонування об’єднань водокористувачів. Окрім національної програми зрошення, розглянули впровадження у програму енергосервісу. Я вважаю, що лише спільна і продуктивна робота державотворців і підприємців забезпечить добробут та економічну стабільність держави. Про проблеми потрібно говорити, щоб їх чули, а влада має їх чути, щоб вирішувати», – заявив секретар аграрного комітету, народний депутат «За майбутнє» Іван Чайківський.

Метою законопроєкту є ефективне проведення гідротехнічної меліорації на земельних ділянках с/г призначення шляхом спільного використання водокористувачами меліоративних систем та гідротехнічних споруд, надання послуг з водопостачання та водовідведення, раціональне використання природних ресурсів, поліпшення якості води та родючості ґрунтів.

Утворені за таким законом організації водокористувачів отримували б на свій баланс окремі об'єкти меліоративної системи. Це дало б можливість їх членам самостійно вкладати в них кошти і залучати інвестиції для розвитку зрошувальних систем. На даний момент необхідно визначитися зі способом передачі організаціям об'єктів меліоративної системи. Їх можна було б передавати у власність, в довірчу власність або — на умовах пільгової оренди. Також слід вирішити, чи надавати можливість бізнесу будувати нові меліоративні системи і приватизувати наявні. Крім того, потрібно визначитися з механізмом фіксації права власності на меліоративні трубопроводи.

Серед інших кроків: 

- державна програма з компенсації вартості встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт. 
- розробити національну програму зрошення.

Фермер із Кіровоградщини працює на електротракторі та вантажівці Tesla

Про це пише propozitsiya.com.

Зараз фермер вирощує соняшник, пшеницю та ячмінь. Електрокари на фермі вже стали буденністю, адже Сергій Омельяненко перший в Кіровоградській області придбав електровантажівку Tesla для роботи у господарстві. А бухгалтери ферми їздять на електричному Hyundai. 

«Я не ганяюсь за трендами чи новими віяннями, а встановлюю їх. Проте мова не йде про конкретну технологію, а загалом про підхід до бізнесу: інноваційність, екологічність, якість і надійність. Від самого початку заснування фермерського господарства я йшов на ризик, застосовуючи нову техніку або технологію. Починаючи з комбайна John Deere в ті часи, елеватора, продовжуючи енергозберігаючими технологіями — в нас на фермі більшість електроенергії від теплових насосів та сонячної станції. І закінчуючи Tesla, хоча ні, вибачте, саме цій тенденції кінця не буде», — розповів фермер.

Аграрій застосовує новітні технології у своєму господарстві постійно.

«Мої агрономи, інженер аналізують усе, що з’являється на ринку. Але огульно не все застосовуємо. І тут я можу не підтвердити своє «звання» новатора, адже відчуваю, що ще рано зупинитися на одній IT-програмі, оскільки з упровадженням 5G нас чекає щось нове — більш ефективне та менш затратне. Поки що ми зупинились на технології Strip-till. Замовили Tesla Semi (електровантажівка) та в очікуванні на велику техніку з електродвигунами, а в них уже закладений штучний інтелект та автоматизація. А поки купили культиватор KUHN під Strip-till, 16-рядну сівалку Tempo (E-сервіс). Придивляємось до диференційованого перевантажувача Horsch, Pottinger, KUHN», — говорить власник господарства.

За словами Сергія Омельяненко, у найближчій перспективі — збереження земельного банку господарства, поступове оновлення та покращення техніки, перехід на електротранспорт.

«Я вірю, що за ВДЕ — майбутнє, електрокари — це вже реальність. На черзі Tesla Semi, і скоро вийде електротрактор — так і будуть виглядати господарства майбутнього. Енергоефективність, екологічність, 5G простимулюють інші технології для покращення контролю та виробництва. Маю надію, що орендодавці та працівники будуть задоволені, а завдяки податкам, які ми сплачуємо, буде розвиватися село і країна в цілому», — поділився аграрій.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

На Миколаївщині судитимуть інженера державного підприємства за привласнення насіння соняшнику на суму майже 600 тис грн

Прокуратурою Миколаївської області затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно головного інженера державного підприємства «Дослідне господарство ЕЛІТА» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України». Про це повідомляє пресслужба відомства.

За версією слідства, посадовець у вересні 2019 року, шляхом зловживання службовим становищем, організував збір та вивезення з полів державного підприємства насіння соняшника загальною вагою біля 100 тонн, чим завдав матеріальну шкоду на загальну суму майже 600 тисяч гривень.

Дії головного інженера кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах).

За вчинене передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Джерело: agro-yug.com.ua

40 сортів фундука вирощує садівник-любитель на Черкащині

В Україні через зміну клімату стало можливим вирощувати все більше культур. І якщо південь України вже приглядається до вирощування оливок, як у Греції, то у центрі країни садівники вправно розводять фундук.

На Черкащині в селі Худяки  садівник Сергій Кучугурний вирощує 40 сортів фундука  з різних частин світу. Чоловік має майже 40 сортів горіхів  із різних куточків світу – Америки, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі.  

Садівник сам  відпрацьовує технології посадки, обрізки та експериментує з різними видами цього горіха. У майбутньому планує перейти на більші площі. 

Кучугурний  почав вирощувати горіхи 5 років тому. Заклав сад. 

"Для посадки обрали фундук. У нашій місцевості з дощами складно, тож його потрібно поливати. Коли отримали перші результати, зрозуміли, що ризики виправдалися, але все залежить від погодних умов",– розповідає Сергій Кучугурний.

Фундук починає плодоносити приблизно на другий-третій рік,  і перший урожай садівник отримав минулого року. Він вирощує  промислові сорти, які використовують кондитери, і десертні. Промислові цінуються округлою формою і жирністю.

За словами Сергія, вирощування фундука для нього – це захоплення, але в майбутньому, сподівається, що це буде перспективний бізнес.

Джерело: greenpost.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.