Хмиз: Довіра аграрного бізнесу до роботи чиновників повертається
Нещодавно Ви відвідували святкування з нагоди 6-річчя ринку “Столичний”, а до того проводили зустрічі із Дирекцією підприємців ринку Львова. Яка ситуація із оптовими ринками вашого регіону, наприклад, ринком “Шувар”? Наскільки відмінною є ситуація із ринками у Київській і Львівській областях?
Це для мене доволі близьке питання, тому що я вихідець із такого ринку, місцем моєї роботи колись був ринок “Шувар”. Ринок сільськогосподарської продукції – чітка філософія і необхідний інфраструктурний об’єкт у всьому ланцюжку виробництва і доданої вартості с/г продукції. Це місце, де безпосередньо виробник може продати свою продукцію за найкращими цінами широкому спектру споживачів. І цілий ряд всього іншого, це не лише торгівля – може бути зустріч з експертами, може бути інформаційний майданчик, якщо правильно розглядати суть поняття “ринок”. І, власне, у Львівській області ми маємо ринок “Шувар”, це оптовий ринок с/г продукції. Існує державна програма із розбудови оптових ринків в Україні, саме “Шувар” першим у Львові набув статусу оптового. Щодо ринку “Столичний”, він був в авангарді цієї програми, це центральний оптовий ринок, його проект розпочався 6 років тому, я була безпосереднім учасником цих процесів, тому для мене відвідування святкових заходів з нагоди 6-річчя “Столичного” – це приємні спогади, радість бачити, що ринок розвивається, показує чудову динаміку.
В контексті зустрічей, які ми наразі проводимо на Львівщині по ринках, це дещо інша площина, мова йде про функціонування лабораторій ветсанекспертизи на ринках, які всю продукцію рослинного і тваринного походження перевіряють на безпечність і якість. Безпечність – найважливіший на сьогодні фактор, який має задовольнити споживача. Ми запровадили подібні зустрічі в кожному районі області, а також із міськими ринками міста Львова: зустрічі на “Привокзальному”, “Краківському” та на “Шуварі”. Тобто мова йде про спілкування з підприємцями, лабораторіями, дирекціями ринку з приводу того, що можна покращити в їхній роботі і дійсно переконатися, що вся продукція перевірена, якісно перевірена і ринок постачає споживачам безпечні і якісні продукти. Ми врахували побажання дирекції, підприємців, і за результатами цих зустрічей створена робоча група, яка опікуватиметься роботою ринків і ініціюватиме на районних, міських, обласних і державних рівнях заходи й законопроекти для вдосконалення роботи ринків Львова і України.
Ви започаткували велику кількість непересічних ініціатив, серед яких “АгроПорт 2018”, “Кращий фермер Львівщини”, розкажіть про них детальніше.
Ми справді здійснюємо багато активностей у Львівській області, кожна з яких має власний вектор розвитку. Наприклад, “Агропорт” – професійний майданчик, на якому збираються експерти із різноманітною спеціалізацією, що упродовж 3 днів спілкуються в різних середовищах, дискусійних панелях, яких є більше 30. Це дуже корисно для дрібних виробників, які не завжди мають можливість їхати в Київ, не говорячи вже про закордон.
21 вересня відбулося свято “Кращий господар Львівщини” (на якому перемогла сімейна ферма Ігоря Орищина із Жовківщини. Господарство переможця – це 100 голів великої рогатої худоби та 50 свиней. Окрім цього фермер вирощує зернові та олійні культури – AR), основною метою якого є популяризувати дрібного виробника, починаючи від особистих селянських господарств, дрібних фермерів, які на сьогодні лежать в основі села, навіть ті господарства, які тримають 6-10 корів або вирощують на 0,5 га, але професійно і якісно. Для нас є важливим показати цих людей, розказати на загал, що сьогодні популярно і модно стає бути справжнім господарем, самодостатнім, навіть, якщо ти невеликий, але маєш змогу прогодувати себе і свою родину. Такі приклади є і цей захід спрямований на популяризацію невеликих фермерських господарств.
[[{“fid”:”201913″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]
Яка кількість невеликих фермерських господарств на Львівщині і скільки в області агрохолдингів, у якому співвідношенні ці категорії представлені у вашому регіоні?
Якщо дивитися по кількісних показниках, то агрохолдингів у нас 23, зареєстрованих фермерських господарств маємо більше 700, тих що дійсно активно функціонують – більше 400. Коли мова йде про однооосібників, їх більше 280 тисяч. Але в цій категорії тих, хто виробляє продукцію і тих, хто має змогу стати професійним, із названої цифри – 20%. Це ті фермери, які “живуть з землі”, мають можливість і бажання розвиватися.
Агрохолдинги здебільшого мультинаціональні чи власне українські?
Є і такі, і такі. Близько 10 агрохолдингів – загальнонаціональні, інші – локальні.
Скільки Львівська обласна адміністрація виділила коштів на розвиток аграрного напрямку?
Більше 15 мільйонів гривень виділяється з місцевих бюджетів на розвиток сільського господарства Львівщини. Це не є надзвичайно великі кошти, коли розумієш, скільком ти можеш допомогти. Але це хороший поступ, завдяки якому ми започаткували нову програму підтримки – пільгові кредити на поворотній основі під 5% річних, які можна взяти на 5 років або для початку справи, або на розвиток вже існуючої. Якщо минулого року ми цю програму анонсували, розкручували, то в цьому році вже маємо низку заявок на отримання таких кредитів, сподіваюся, що депутати підтримають нас додатковими коштами. Довіра аграрного бізнесу до нашої роботи повертається.
Які напрямки с/г діяльності найбільш популярні на Львівщині?
Фермерський рух на Львівщині має свої відмінності від центральної та південної України, де переважно займаються зерновими чи технічними культурами. Місцеві фермерські господарства менші, більш диверсифіковані. Якщо дивитися на категорію, фермери Львівщини надзвичано різні і у нас представлені всі види фермерської діяльності: тваринництво, рослинництво, овочівництво, ягідництво, зернові, садівництво тощо.
Львівська область – прикордонна. Яка наразі ситуація із транспортно-пропускною системою і “контрабандою”?
В контексті сільського господарства дотичність області до кордону дає свої особливості. Є позитивні моменти – близькість до європейського сільського господарства, що дає можливість дуже швидко запозичувати найновіші технології і методики, які використовуються там. Стосовно контрабанди, я можу із впевненістю говорити, що якихось потоків, які деформують нашого місцевого виробника – немає. Є певна кількість дрібних перевезень, які одноосібно здійснюються громадянами, але масових партій немає.
Стратегія і плани департаменту?
Основним акцентом діяльності агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації є підтримка малих і середніх фермерських господарств, які переважають на Львівщині. Важливо дивитися на них в контексті розвитку сільських територій. На сьогодні департаментом започатковано і втілено ряд проектів на підтримку сільських територій: агротуристичний кластер “Горбогори”, кооперативний рух по молочному напрямку, в ягідництві, програма розвитку с/г територій у гірських районах області та багато іншого.
Спілкувалася Дар’я Анастасьєва
Ексклюзивно для AgroReview