Tempo950x100

Tempo300x100

Кому дісталися вітчизняні спиртзаводи

Кому дісталися вітчизняні спиртзаводи
Фото: з відкритих джерел

З липня 2020 року в Україні була ліквідована державна монополія на виробництво спирту і розпочався розпродаж спиртових заводів. Як дослідив БізнесЦензор, зводи купували горілчані компанії, іноземні інвестори та місцеві угрупування, які контролювали заводи, коли ті ще були в державній власності. 

В грудні 2019 року президент Володимир Зеленський акцептував зміни в закон “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту”, які ліквідували державну монополію галузі.

Закон вступив у дію 20 липня 2020 року. І зараз будь-яке підприємство незалежно від форми власності із спеціальною ліцензією може виробляти та реалізувати спирт.

Відпустити спирт у вільний продаж владу змусив плачевний стан галузі, що до недавніх пір складалась з державних підприємств двох об’єднань – ДП “Укрспирт” та недоліквідованого Концерну “Укрспирт”.

Мова йде про 78 радянських спиртових підприємств з надлишковими потужностями.

За легалізацію спирту

За інформацією Міністерства економіки, з 78 спиртзаводів 22 не відповідають технічним вимогам, а 43 – тривалий час не працюють. Проте, на своє утримання щорічно потребують близько 100 млн грн.

Станом на 2019 рік спиртзаводи могли випустити 60 млн декалітрів спирту, в той час як потреби вітчизняного ринку обмежуються 7,5 млн декалітрів.

Налагодити експорт продукції проблематично. Через зношеність виробництва на 70%, випуск спирту в Україні енергозатратний, з низькою продуктивністю, а тому дуже дорогий. Спирт вітчизняних заводів у 1,5 рази дорожчий ніж у країнах – членах Європейського Союзу.

Через недостатній контроль за виробництвом та обігом спирту його “тіньовова” торгівля, за оцінками експертів, становила більше половини ринку.

Крім того, за державної монополії не давали галузі рости нерозвинене виробництво технічних спиртів та біоетанолу.

За цих обставин влада вирішила віддати спиртові активи в приватні руки. Для цього Кабмін розробив план приватизації виробництв та регулювання ринку на перехідний період.

12 серпня 2020 року уряд видав постанову №699, якою була затверджена Програма реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 роки, що регулює процес продажу існуючих спиртових підприємств, та з 1 липня 2021 року дозволяє будівництво нових.

За новим законодавством, компанії можуть виробляти та експортувати спирт з ліцензію на виробництво спирту.

Оптову торгівлю та імпорт здійснювати з ліцензією на оптову торгівлю.

Річна ліцензія на виробництво спирту коштує всього 780 грн, на оптову торгівлю – 500 тис грн.

Проте, імпорт можливий лише з 2024 року. До того завозити спирт з-за кордону теоретично можуть лише державні підприємства, спеціально уповноважені на це Кабміном.

Після 2024 року імпортувати спирт зможе лише компанія-виробник в обсязі не більше 10% від власного обсягу виробництва.

До 2024 року горілчані напої в Україні можна виготовляти лише на вітчизняних спиртах, що мають статус українських товарів.

Інвестори пішли до суду

Реформатори спиртової галузі не прописали збереження профілю підприємств “Укрспирту” відданих під приватизацію, тому викупити потужності можна під будь-які потреби.

“Частину заводів, до яких підведені комунікації, а подекуди й залізничні лінії, можна використовувати як виробничі майданчики, що вигідно розміщені в аграрних регіонах, чи як елеватори. А об’єкти, які потребують ліквідації, можуть бути цікаві інвесторам, бо на їхній базі можна створити логістичні центри, торговельні об’єкти, виробництва різного профілю”, – зазначається на сайті Фонду держмайна (ФДМУ), що займається продажем спиртзаводів.

За інформацією ФДМУ, продати в приватні руки запланували 41 місце провадження діяльності та зберігання спирту (МПД) ДП “Укрспирт” та 37 підприємств у складі концерну “Укрспирт”.

МПД формально не є юрособою, продається як група окремого майна, що включає будівлі, устаткування, рухоме майно, проте забезпечує повний цикл виробництва.

41 МПД на продаж можуть виробляти більше 36 млн декалітрів в рік, зокрема спирт етиловий ректифікований з крохмалевмісної сировини – 27 млн дал; спирт етиловий ректифікований з цукровмісної сировини – 3 млн дал; спирт етиловий технічний – 1,5 тис. дал та біоетанол – 1,6 млн дал.

Станом на початок вересня ФДМУ встиг продати 26 спиртових підприємств, які виставив на аукціон сумарно за 672,36 млн грн.

В результаті торгів виробництва спирту реалізували в середньому на 65% дорожче виставленої вартості, за 1,52 млрд грн. Проте цей показник може суттєво зменшитись

Після інвентаризації “покупки” переможці аукціонів нерідко відмовлялись від укладання договору.

Так львівська компанія “Ас Інвест Груп”, що запропонувала за Луцьке місце провадження діяльності та зберігання спирту 108,47 млн грн після додаткового огляду майна виявила його “незадовільний технічний стан, що потребує додаткових капіталовкладень”, зокрема нових перекриттів та комунікацій. А лінія розливу лікеро-горілчаної продукції на заводі взагалі, як виявилось, перебувала лише в користуванні, і в приватизаційну масу не ввійшла.

“Ас Інвест Груп” відмовилась підписувати договір, ФДМУ визнав переможцем ТОВ “Вест Вей” з пропозицією у 54,70 млн грн і уклав з ним угоду. Зараз це рішення “Ас Інвест Груп” оскаржує в суді.

Як заявляє скаржник, він не відмовлявся купити майно, а сподівався на проведення повторного аукціону оскільки заявлені пропозиції інших учасників також “не є співрозмірними” із фактичною вартістю підприємства.

Не захотіло купувати майно за ціною своєї пропозиції СП Zernoff, структура однойменного виробника горілки з Молдови, яке в листопаді 2020 року виграло аукціон з продажу Марилівського МПД в Тернопільській області.

ФДМУ виставляв його на аукціоні за 54,73 млн грн. Zernoff запропонував за підприємство 120 млн грн.

Проте після огляду виробництва інвестор не знайшов на підприємстві котлів, вентиляторів та іншого обладнання, що було зазначено в описі лоту і платити ціну своєї пропозиції відмовився, звернувся до суду.

“Об`єкт приватизації фактично не відповідає тому переліку майна, який описано в Договорі та інформаційному повідомленні об`єкту приватизації, опублікованому раніше в електронній торговій системі”, – зазначається в тексті судової ухвали.

Наразі відбувається кілька перехресних тяжб Zernoff з ФДМУ. Інвестор в суді намагається змусити продавця підписати угоду зі зменшеною ціною майна, ФДМУ добивається розриву угоди з Zernoff, що дало б можливість продати виробництво наступному за вартістю учаснику торгів.

В реєстрі судових рішень подібних спорів з ФДМУ можна знайти до десятка, що враховуючи 29 успішно проведених аукціонів, є високим показником. Тобто оскаржувати ціну лоту пішов кожен третій переможець “проданого” ФДМУ спиртового виробництва.

Нові обличчя серед спиртовиків

Зазвичай за активи “Укрспирту” йде жвава боротьба на торгах, подекуди між чотирма-шістьма учасниками, що піднімають оголошену вартість більше ніж у 1,5 рази. Проте інколи Фонд в результаті конкурсу реалізує спиртзавод за своєю стартовою ціною.

Наприклад, за оголошену вартість у 19,80 млн грн продали окреме майно Бершадського МПД. Конкурс провели за участі лише одного учасника – ТОВ “Аква Солар Інвест”, що формально належить мешканцю Києва Олександру Ярошенку.

Проте, як повідомляється на сайті ФДМУ, насправді знаходиться під управлінням Тараса Галайка, колишнього керівника Рава-Руського МПД на Львівщині.

Варто зазначити, що серед нових власників спиртових підприємств чимало відомих у галузі людей.

Наприклад, переможець аукціону з продажу Мартинівського МПД на Вінниччині – власник “СТК Київ-Інвест” Руслан Антоненко, якому належить права на алкогольні торгові марки “Нестер”, “Спиртоград”, Grand Cota Grupp.

Він згадувався кілька років тому на пресс-конференції представників профспілки “Укрспирту” як один з “тіньових керівників галузі”, що контролював необлікований спирт на Вінниччині.

Серед відомих інвесторів у виробництво спирту слід виділити:

  1. Власників горілчаного бренду Nemiroff, Анатолія Кіпіша (46,6%), Якова та Беллу Фінкельштейн (53,6%). Підконтрольне їм ТОВ “ЛВН Лімітед” виграло на аукціоні майно Немирівського МПД за 55,08 млн грн.
  2. Родину Олега Баляша, власників львівського горілчаного заводу “Гетьман”, що виграли аукціони з продажу Великолюбінського МПД на Львівщині за 55 млн грн та Кобиловолоцького МПД на Тернопільщині за 81,75 млн грн.
  3. Харків’янина Костянтина Валеуліна, президента футбольного клубу “Металіст” і його групу компаній AES Group, що працює у нафто- та газопереробці, зеленій енергетиці.У 2020 році структура Валеуліна виграла конкурс з продажу Артемівського МПД за 30,3 млн грн, а у поточному – Караванського МПД за 53 млн грн. Обидва виробництва спирту розташовані у Харківській області.
  1. Сім’ю Михайла Позднякова, що займається виробництвом гліцерину, біоетанолу, виграла конкурс з продажу Овечацького МПД на Вінниччині за 53 млн грн
  2. Групу “Кернел” Андрія Веревського, що став переможцем аукціону за Мишковицьке МПД на Тернопільщині за 12,88 млн грн. 

    Джерело: biz.censor.net
Перегляди: 6
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/hto-kupyv-vitchyznyani-spyrtzavody
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
1
Нічого сказати

    19 Березня

    В Україні посилили вимоги до якості м’яса, молочних продуктів та ковбасних виробів, які постачатимуться для ЗСУ

    Чехія пропонує ЄС заборонити імпорт російського та білоруського зерна

    Супермаркети показали, як змінилися ціни на рис, макарони та борошно у березні

    Український ринок масла вже не залежить від імпорту

    На частку українського транзитного зерна у Польщі припадає 10% – польські ЗМІ

    Ціни на українську соняшникову олію в портах досягли максимуму від початку сезону

    Ціни на м’ясо в Україні: скільки коштують курятина та свинина

    Бізнес зазнає збитків: затримки швидкопсувних товарів на кордоні збільшились до 7 діб

    18 Березня

    Майже 25 млн гривень виплатили 5 господарствам на сади і теплиці

    На Донеччині посівні площі після 24 лютого 2022 року зменшилася втричі

    БІЛЬШЕ НОВИН