178171
182818

Імпорт цукру має стабілізувати ціни на українському ринку

7 квітня у Мінекономіки відбулася відкрита зустріч усіх учасників української бурякоцукрової галузі для обговорення ситуації, яка склалася на ринку цукру та пошуку спільних рішень щодо стабілізації цінової ситуації та наповнення внутрішнього ринку цукром. Участь у заході взяли аграрії – виробники цукрових буряків, переробники – виробники цукру, виробники продуктів харчування та напоїв, представники торгових мереж та профільних аграрних асоціацій, а також імпортери.

Враховуючи минулорічні несприятливі погодні умови, зокрема, посуху, в Україні було зібрано значно менше цукрових буряків – 8,6 млн тонн, що зумовило зниження обсягів виробництва цукру з 1,5 млн тонн у минулому маркетинговому році (МР) до 1,1 млн тонн у поточному. Оскільки у 2020/2021 МР внутрішнє споживання цукру оцінюється у 1,2 млн тонн, та враховуючи необхідність формування перехідних залишків цукру на кінець МР на рівні не менше як 250 тис. тонн, прогнозований обсяг імпорту цукру складе 110 тис. тонн.

«Мінекономіки на регулярній основі проводить моніторинг ситуації на цукровому ринку та підтримує діалог з усіма учасниками ринку. Станом на сьогодні роздрібна ціна зафіксувалася на рівні 24,5 грн за кілограм. Ми розуміємо необхідність у забезпеченні учасників виробничого процесу цукровою сировиною, насиченні внутрішнього ринку достатніми обсягами цукру та стабілізації цінової ситуації. З цією метою в березні Мінекономіки видало ліцензії на імпорт 120 тис. тонн цукру-сирцю», - зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Він додав, що зараз у Мінекономіки розглядається питання щодо видачі найближчим часом ліцензій на імпорт додаткових 50 тис. тонн цукру-сирцю. Крім того, у лютому-березні було завезено 40 тис. тонн цукру за встановленою тарифною квотою із нульовою ставкою мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Учасники зустрічі зауважили, що імпорт цукру-сирцю дозволить забезпечити переробні галузі достатньою кількістю сировини, що в свою чергу наситить ринок та сприятиме зниженню роздрібної ціни в торгових мережах.

«Собівартість цукру з ввезеної цукрової сировини, як зазначили учасники зустрічі, становить близько 20 грн за кілограм. Відповідно, після здійснення імпорту в найближчі тижні цінова ситуація вирівняється і цукор стане доступнішим для українців. Тим часом, в Парламенті розглядається можливість тимчасового обнулення імпортного мита на ввезення цукру білого в Україну, що також сприятиме насиченню внутрішнього ринку цукром», - додав Тарас Висоцький.

Учасників поінформували, що за оперативними даними областей у 2021 році очікується посіяти цукрові буряки на площі майже 230 тис. га, що дозволить повністю задовольнити внутрішній ринок цукром власного виробництва у наступному маркетинговому році, а також експортувати надлишок на зовнішні ринки.

За результатами зустрічі присутні відмітили, що постійна комунікація міністерства з учасниками ринку є корисною для кращого розуміння і врегулювання подібних ситуацій, а також для прийняття консенсусних рішень для вирішення поточних завдань галузі. Наступна зустріч із основними учасниками цукрової, борошномельної та олійно-жирової галузей відбудеться в п’ятницю, 9 квітня.

Ваш вибір 'Подобається'.


Держава нехтує інтересами маленького фермера

Політолог Володимир Цибулько у коментарі УНН пояснив, чому в Україні зараз на державному рівні майже не підтримують маленькі фермерські господарства та надають перевагу великим агрокорпораціям.

Так, Цибулько пояснює, що така ситуація з нехтуванням інтересів маленьких господарств була не завжди.

"Раніше були цільові програми у державі, наприклад, підтримка виноградарства і садівництва. Це якраз невеликі фермерські господарства. Останнім часом держава підтримувала тільки експортноорієнтованих фермерів, тому великі зерновики та агрокорпорації отримували привілеї й це спотворювало повністю конкурентне середовище в аграрній сфері", - вважає політолог.

Окрім цього, велику роль у просуванні інтересів великих агровиробників відіграє політичний лобізм, а також відсутність системної підтримки маленького фермера серед парламентарів.

"Чому так? Та тому що великі виробники аграрні займаються лобізмом, вони вкладають в політику гроші, ведуть своїх депутатів в парламент, парламент висуває своїх міністрів. А міністри відстоюють їхні інтереси. Це типові лобістські механізми. У парламенті може одиниці щиро за тих фермерів переживають", - наголосив Цибулько.



В Україні почнуть продавати хлібокомбінати: які підприємства підуть з молотка

Про це повідомив заступник голови Фонду Тарас Єлейко під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, пише RegioNews.

"До Фонду були передані 7 КХП, 3 з яких - такі, що не працюють, 4 – такі, що працюють. Загальна потужність зберігання-634 тис. тонн, це близько 1% потужності всіх елеваторів, які є в Україні", – сказав він.

Серед хлібокомбінатів, які підлягають приватизації - Новопокровський (Харківська область), Неполоковецький (Чернівецька обл.), Дунаєвецький (Хмельницька обл.), Радивилівський (Рівненська обл.).

Серед тих, що не працюють - Полтавський, Івано-Франківський та Ніжинський, майно яких повністю заарештовано.

Нагадаємо, онлайн-аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" в Хмельницькій області відбудеться 7 травня.



Уряд розширив державну підтримку аграріїв на 2021 рік

7 квітня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка розширює державну підтримку сільгоспвиробників на 2021 рік, доповнивши її шістьма новими програмами. Таке рішення прийнято в рамках реалізації Закону України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки аграріїв.

«У тісному діалозі з аграрними асоціаціями та бізнесом ми напрацювали нові механізми підтримки, які допоможуть вирішувати актуальні проблеми аграріїв. Це такі як, наприклад, посуха, високі ризики, низька оборотність коштів, низька рентабельність вирощування певних культур. Нові програми дозволять забезпечити стабільність діяльності аграріїв та збільшення виробництва. Це, в свою чергу, покращить продовольчу безпеку держави та доступність товарів для кінцевого споживача», - прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Серед нових програм підтримки АПК:

державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції;

відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

державна підтримка сільгоспвиробників, які використовують меліоровані землі;

державна підтримка виробників органічної сільськогосподарської продукції;

державна підтримка виробників картоплі;

державна підтримка сільгоспвиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь (гречка).

«Держава компенсує аграріям втрати, які вони понесли минулого року внаслідок надзвичайних погодних умов. Також для подальшого убезпечення виробників від можливих фінансових втрат ми запроваджуємо агрострахування. Плюс додаємо програми, які направлені на посилення галузевого виробництва, зокрема, гречки та картоплі, для насичення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва та стабілізації цінової ситуації в країні», - додав міністр Ігор Петрашко.



На Луганщині створять агрологістичний хаб

Відповідний меморандум підписали Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України і Старобільська міська рада, йдеться в повідомленні Луганської ОДА.

Як наголошується, проектом передбачено залучення інвестицій для відновлення сільського господарства через реалізацію окремих сільськогосподарських субпроектів, спрямованих на ліквідацію наслідків військових дій для агропромислової галузі на території Луганської області, підконтрольної уряду України.

Уточнюється, що проект профінансує Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

Власником агрологістичного хабу буде Старобільська громада. Розглядаються під розміщення агрохабу чотири земельні ділянки.

Оскільки основна ставка робиться на розвиток малого агробізнесу, найближчим часом буде встановлено число жителів громади, що володіють земельними ділянками до 500 га, а також протягом трьох тижнів буде проведена інвентаризація та аналіз виробленої ними продукції.

Джерело: agroportal.ua



Цифра дня: за 5 років імпорт оливкової олії в Україну зріс в 3 рази

В 2020 році було імпортовано 3,8 тис. т оливкової олії, що на 56% перевищує показник попереднього року. Основними постачальниками оливкової олії в Україну є Італія, Іспанія та Греція, на частку яких приходиться 85% всіх поставок. Дані країни є і виробниками оливкової олії, повідомляє прес-служба УКАБ.

Виробництвом оливкової олії займається лише 35 країн світу. При цьому, найбільшим виробником є Іспанія, на частку якої припадає 50% світового обсягу виробництва даного продукту. Далі слідують Греція, Туніс та Італія. Варто відмітити, що світові обсяги виробництва оливкової олії в 5 разів менші в порівнянні з соняшниковою.

“Хоча оливкова олія набирає все більшої популярності в Україні, однак її частка в загальному фонді споживання олій різних видів займає не більше 7-8%. Витиснути не менш корисну соняшникову олію, що більш характерна для української кухні, оливковій олії не вдасться, в першу чергу, за рахунок більш високої ціни. Навіть на фоні ціни, що зросла, соняшникова олія залишається дешевшою в 2,5-3 рази в порівнянні з оливковою”, - коментує Світлана Литвин, аналітик УКАБ.

untitled-infogr_53630467